Русь-Україна за Ольги та Святослава (середина — друга половина X ст.)
- 29-10-2022, 20:17
- 469
7 Клас , Історія України 7 клас Дрібниця 2020
§ 5. Русь-Україна за Ольги та Святослава (середина — друга половина X ст.)
- Яка династія запанувала в Русі-Україні на початку X ст.? Які наслідки для руської держави мала діяльність Олега й Ігоря?
1. СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ ЗА ПРАВЛІННЯ ОЛЬГИ (945-964 рр.)
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, завершіть укладання таблиці «Політика перших руських князів (у другій половині IX — наприкінці X ст.)» (с. 20). Самостійно визначте заходи внутрішньої і зовнішньої політики Ольги та Святослава за текстом підручника. Назвіть спільні й відмінні риси правління князів.
Наступницею князя Ігоря стала його дружина Ольга (зі шведської — Helga), яка правила Руссю до змужніння їхнього сина Святослава.
Історичні подробиці
Літописець описав кілька варіантів помсти княгині Ольги деревлянам. Ось один з них.
Сказала ж їм (деревлянам) Ольга, [...] дайте мені від кожного двору по три голуба та по три горобці. Я ж не хочу покласти на вас тяжкі данини, як чоловік мій, тому-то і прошу у вас мало [...]». Деревляни ж, зрадівши, зібрали від двору по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. [...] Ольга ж, роздавши воїнам — кому по голубу, кому по горобцеві, наказала прив’язати кожному голубу і горобцеві трут, завертаючи його в невеликі хустинки і прикріплюючи ниткою до кожної птиці. І коли стало сутеніти, наказала Ольга своїм воїнам пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли до своїх гнізд: голуби в голубники, а горобці під стріхи. [...] І не було двору, де б не горіло. [...] І так взяла місто (Іскоростень) і спалила його, міських же старійшин забрала в полон, а інших людей убила, третіх віддала в рабство мужам своїм.
- 1. Які риси характеру княгині Ольги відобразив літописець?
- 2. Дайте власну оцінку діям княгині Ольги.
Які легенди не описував би нам літописець, достеменно відомо, що, помстившись деревлянам, Ольга остаточно підпорядкувала їхні землі Києву. В Іскоростені своїх князів уже не було — містом керував посадник київського князя.
Також княгиня була змушена розпочати зміни, які ми, сучасники, називаємо реформами:
- створено осередки центральної князівської влади на місцях і місця збирання данини (літописець називав їх погости);
- установлено порядок збирання данини та її розміри (уроки).
Діємо: практичні завдання
Літопис руський про діяльність київської княгині Ольги (946-947 рр.)
У літо 6454 [946]. І пішла Ольга з сином своїм і з дружиною по Деревлянській землі, встановлюючи розпорядок данини і податків. І існують місця її стоянок і полювань досі.
У літо 6455 [947]. Вирушила Ольга до Новгорода і встановила по Мсті погости і данини і по Лузі — оброки і данини.
- 1. Що означають слова «погости», «данина», «уроки»?
- 2. Знайдіть у додаткових джерелах інформації значення слова «оброк».
За часів княгині Ольги на Русі фактично закінчився період «вождівства» та розпочався період «князівства». «Вождівство» існувало завдяки невнормованій данині (полюддю) підкорених племен і вряди-годи присутності князівської влади на підкорених територіях. Тепер же з’являється держава-князівство з погостами — осередками центральної київської влади на місцях. Київ утвердився як столиця держави.
Реформи княгині Ольги були вирішальним кроком перетворення племінних княжінь на державу Русь-Украіну.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯГИНІ ОЛЬГИ
Головною метою зовнішньої політики княгині Ольги було розширення зв’язків із сусідніми державами мирним дипломатичним шляхом. Передусім княгиню цікавили добросусідські відносини з Візантією. Вона спорядила мирне посольство і сама їздила до Візантії (946 або 957 р.). За легендою, у Царгороді Ольга прийняла хрещення від візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, намагалася одружити сина Святослава з донькою візантійського імператора. Ставши хресною дочкою імператора, Ольга продемонструвала свою духовну спорідненість з могутньою Візантією.
Княгиня Ольга (фрагмент пам’ятника княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію; робота скульптора Івана Кавалерідзе)
- Які риси характеру княгині вдалося передати скульптору?
Ольга також налагодила відносини із Центральною Європою, відряджаючи своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І та приймаючи послів від нього.
У 961 р. в Київ на запрошення княгині Ольги та з дозволу імператора Оттона І приїздив представник Папи Римського німецький монах-бенедиктинець, єпископ Адальберт. Метою його місії було охрестити Русь, проте місія виявилася невдалою. Частина істориків пов’язує це з конфліктом між Ольгою (княгинею-християнкою) і її сином Святославом, який залишався язичником.
У народній пам’яті Ольга залишилась як Мудра, а православна церква канонізувала її як Рівноапостольну, зарахувавши до лику святих.
Діємо: практичні завдання
Перегляньте відео і дайте відповіді на запитання.
1. Які факти біографії княгині Ольги повідомляють автори? 2. На яких рисах характеру княгині вони наголошують? 3. У чому, на думку авторів, полягає історичне значення діяльності княгині Ольги?
Відео «Таємна історія княгині Ольги» (тривалість 04 хв 44 с)
2. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА ІГОРЬОВИЧА (964-972 рр.)
Коли Святослав, син Ольги й Ігоря, досяг повноліття, мати передала йому управління державою. В історію Святослав увійшов під різними прізвиськами — Завойовник, Хоробрий, Славний. Хоча Ігор та Ольга мали норманські імена, проте свого сина вони назвали слов’янським іменем. Це свідчить про достатньо швидку слов’янізацію норманської верхівки руського суспільства.
Святослав залишався язичником, не бажаючи хреститися, як мати.
Усе своє життя провів князь у походах. У 964 р. Святослав повів свої війська на річки Ока й Волга. Він підкорив в’ятичів, завдав удару волзьким булгарам і буртасам (мордві).
Свідчать документи
Літописець характеризує Святослава як князя-воїна, оборонця рідної землі: «У походах він ходив легко, мов пардус (гепард) і багато воював. Не возив він за собою у походах ні воза, ні казанів... Не мав ні шатра. А коли князь виступав, то посилав [послів] у інші землі зі словами: «Іду на ви» (Іду на вас)».
965 р. воїни Святослава зіткнулися з головними силами Хозарського кагана і вщент розгромили їх. Були зруйновані столиця каганату Ітиль і місто Семендер на березі Каспійського моря. Під час цього походу Святослав підкорив своїй владі також північнокавказьких ясів і косогів (осетини і адиги). Унаслідок східних походів Святославу вдалося ослабити Хозарський каганат.
Але подолавши могутнього сусіда, Святослав відкрив шлях у Причорноморські степи для печенігів — тюркських кочових племен.
Після перемоги на Сході, Святослав 968 р. вирушив у свій перший похід проти Болгарського царства. Він допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, які прагнули незалежності від імперії Ромеїв, і підкорив майже всю східну Болгарію.
Він навіть хотів перенести столицю в Подунав’я до м. Преслава (Переяславця), кажучи: «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів — серебро й коні, із Русі ж — хутро і віск, і мед, і челядь».
Проте колишні союзники Святослава печеніги напали на Київ. Князь повернувся до столиці, де Ольга зустріла його докорами за те, що він не боронить батьківської спадщини. Проте невдовзі мати померла. Князь перед черговим походом поділив руські землі між синами:
- старшого сина Ярополка залишив у Києві;
- Олега посадив у деревлянській землі;
- Володимиру, позашлюбному сину від рабині Малуші (є версія, що вона була донькою деревлянського князя Мала), дав Новгород.
А князь із дружиною 970 р. вирушив у другий похід на Болгарію. Проте ситуація змінилася, і Святослав тепер воював з колишнім союзником — Візантією. В імперії Ромеїв відбувся династичний переворот. Замість Никифора Фоки, для якого руси були союзниками, трон захопив енергійний полководець Іоанн І Цимісхій. Святославу разом із союзниками — східними болгарами, угорцями та частиною печенігів — вдалося спочатку завдати відчутного удару могутній імперії. Але 971 р. руський князь був розбитий новим візантійським імператором під Аркадіополем.
Перед загрозою голодної смерті і під тиском варязьких найманців у війську Святослав був змушений укласти мир із Візантією.
Свідчать документи
Візантійський хроніст Лев Диякон про зовнішність князя Святослава Ігорьовича
Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, ніс короткий, з негустою бородою, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
За угодою з Візантією Святослав зрікся своїх володінь на Балканах, обіцяв не піднімати зброю проти імперії. Візантійці не перешкоджали руському війську повернутися додому.
Частина військ поверталася на Русь суходолом, частина, на чолі зі Святославом, — на човнах Дніпром. Невеликий загін князя потрапив у пастку печенігів на чолі з ханом Курею біля Дніпрових порогів. Тут відбулася жорстока битва, у якій Святослав загинув.
За легендою, із черепа князя-воїна печеніги зробили чашу, вважаючи, що пиття з неї зробить і їх такими ж непереможними, як Святослав. Пізніші літописні джерела наводять напис, зроблений печенігами на окутті лоба Святослава: «Чужих бажаючи, своє погубив».
Князь Святослав (мозаїка зі станції метро «Золоті ворота», м. Київ)
- Подумайте, на яких воїнів пізнішої доби був схожий князь Святослав. Аргументуйте свою думку.
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю нове
1. Упорядкуйте стрічку часу правління князів Русі. Складіть задачу на лічбу часу в межах заданої хронології.
2. Визначте, хто з князів правив найдовше — Олег, Ігор, Ольга чи Святослав.
3. Дайте визначення понять: «реформи», «данина», «погост», «уроки», «оброк».
4. Складіть онлайн-пазл:
Русь-Україна за Ольги та Святослава (середина — друга половина X ст.)
https://cutt.ly/RtmUNTs
Досліджую і аналізую
- 1. Обговоріть у класі результати роботи з таблицею «Політика перших руських князів (у другій половині IX — наприкінці X ст.)». Визначте спільні й відмінні риси правління князів/княгині.
- 2. Схарактеризуйте наслідки та значення діяльності княгині Ольги для Русі-України.
- 3. Назвіть мету, результати та наслідки походів князя Святослава. Покажіть на карті (позначте на контурній карті) напрямки походів князя Святослава.
Мислю творчо
- 1. Опишіть від імені князя Святослава Ігорьовича один із його походів — напишіть есе обсягом до 10 речень.
- 2. Напишіть сенкани «Олег Віщий», «Ігор Старий», «Ольга Мудра», «Святослав Завойовник» (скористайтеся пам’яткою «Як скласти сенкан», вміщеною на інтернет-ресурсі до підручника).
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:
945-964 рр. правління княгині Ольги
964-972 рр. правління князя Святослава Ігорьовича
964-965 рр. походи Святослава проти Волзької Булгарії та Хозарського каганату
968 р. похід Святослава проти Болгарського царства (Перший балканський похід)
970-971 рр. війна Святослава з Візантією (Другий балканський похід)
Коментарі (0)