Войти
Закрыть

Православна церква в XVI ст. Реформація та контрреформація

8 Клас

Ви пам’ятаєте, що на XVI ст. українські землі, позбавлені власної державності, перебували у складі кількох країн. Тож православна церква в Україні не могла розраховувати на державну підтримку. Хоча умови Люблінської унії проголошували рівність православ’я та католицизму, проте релігійну ситуацію ускладнювало становище всередині самої православної церкви. Вища ієрархія Київської митрополії приділяла мало уваги підготовці духовенства та священнослужителів, освіті молоді в цілому - ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духовенства не було. Серед священнослужителів виявилося мало осіб освічених, тямущих та відданих справі служіння Богу і церковній громаді. Натомість католицька церква, яку підтримував польський уряд, через розгалужену мережу колегій і друкарень невпинно поширювала вплив на нові східні землі. Українська православна церква мусила виробити власну систему освіти. Несприятливими для православної церкви були й зовнішні обставини. Захоплений турками 1453 р. Константинополь втратив можливість істотного впливу на православну церкву в Україні. Київські ієрархи з підозрою дивилися на Патріарха Константинопольського, який перебував у залежності від султана. Проте вони не хотіли коритися й проголошеному в 1589 р. «Патріарху Московському та всієї Русі», який не приховував намірів підкорити собі православну церкву Литви й України та перебрати славу згаслого Константинополя....
0 Переглянути

Литовські статути про рівність, недоторканність, захист прав і відповідальність вільних («шляхетських») осіб. Практичне заняття

8 Клас

Волині та Поділля аж до 1840 р. і юридично запровадив кріпосне право на Брацлавщині та Придніпров’ї. Статут був написаний старобілоруською мовою, а 1614 р. його переклали і опублікували польською, згодом іншими мовами. Норми литовських статутів обстоювали захист приватної власності, закріплювали станові привілеї землевласників та визначали правові підстави феодальної експлуатації селянства. Ознайомтеся з текстом джерела 1 і дайте відповіді на запитання. 1. Чи однаково Литовський статут карав за вбивство представників різних верств суспільства? Як ви гадаєте, чому? 2. Чи захищав закон залежні верстви? 3. Який із пунктів документа засвідчує привілейоване становище шляхти? 4. Які зі статей документа підтверджують існування залишків язичництва у суспільстві і суперечать християнській моралі? 5. Які зі статей документа перегукуються зі статтями «Руської правди»? Порівняйте покарання за вбивство та каліцтво. Перший литовський статут (1529) про покарання за злочини 1. «Простих людей господар (король) не повинен підносити над шляхтичами. Також не маємо не шляхтичів підносити над шляхтичами, а зберігати усіх шляхтичів у їхній гідності. ...Якби шляхтич побив шляхтича, тоді, відповідно до закону, має сплатити дванадцять кіп грошей. Якщо ж на шляхтича здійме руку, поб’є його і пустить кров простий селянин або міщанин, а шляхтич би те довів, тоді селянина або міщанина має бути покарано відтинанням руки, за винятком, якби той міщанин був райцем (членом ради). А якщо міщанин був би райцем, тоді також має сплатити дванадцять кіп грошей, а руки не втрачає....
0 Переглянути

Економічне життя українського села і міста в другій половині XVI ст.

8 Клас

XVI - перша половина XVII ст. - час появи та бурхливого розвитку міст. На території Руського й Белзького воєводств до кінця XVI ст. існувало понад 200 міст і містечок. Окрім українців значну частину мешканців Руського, Белзького та Подільського воєводств, що перебували в підпорядкуванні Королівства Польського, становили німецькі, вірменські та єврейські громади, які виборювали в короля право на самоврядування, перетворюючи міста на міжнаціональні й міжконфесійні центри торгівлі. Міста на українських теренах Великого князівства Литовського не зазнали таких активних іноземних впливів, як на Галичині чи Поділлі. Утім, на початку XVI ст. на Волині набирала обертів урбанізаційна хвиля, тож уже на середину XVII ст. тут існувало понад 180 міст і містечок. Поява нових міст була зумовлена утвердженням великої земельної власності князів і магнатів. Князь отримував привілей на спорудження замку та осадження міста з дозволом на торгівлю у ньому в певні дні. Новостворені міста й містечка, на відміну від галицьких, тривалий час зберігали напіваграрний характер, а їхні мешканці були тісно пов’язані з сільською округою та сільськогосподарськими заняттями. Позаяк заняття ремеслами часто не задовольняло матеріальних потреб містян, ремісники мусили обробляти ще й орні землі....
0 Переглянути

Соціальна структура суспільства в Україні XVI ст.

8 Клас

Структура тогочасного українського суспільства мала становий характер. За обсягом прав стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані. До привілейованих верств суспільства належала шляхта. До панівного стану належало також духовенство (церковні ієрархи та парафіяльні священники). До напівпривілейованого стану належали містяни (патриціат, бюргери і плебс), до непривілейованого - селяни (похожі, або вільні, та непохожі - залежні). Окремий міжстановий прошарок українського суспільства становило козацтво, мова про яке йтиме в наступному розділі підручника. Роздивіться піраміду верств українського суспільства на початку XVI ст., дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Пригадайте поділ на суспільні верстви часів Русі-України. Що спільного та відмінного у суспільних станах ви можете виділити? 2. Використовуючи матеріал попереднього параграфа, визначте, у чому полягав особливий привілейований статус шляхти....
0 Переглянути

Люблінська унія та її вплив на українське суспільство

8 Клас

Шлях до об’єднання Великого князівства Литовського (ВКЛ) з Королівством Польським був тривалим. Започаткувала його Кревська унія 1385 р. У другій половині XV ст. почав набирати сил новий суперник Литви - Московське князівство. На початку XVI ст. Велике князівство Литовське у війнах із Московією втратило майже третину своєї території, зокрема Чернігово-Сіверщину й Смоленщину. Ситуація загострилася в середині XVI ст., коли московський цар Іван IV Грозний, маючи намір здобути вихід до Балтійського моря, розпочав війну проти Лівонського ордену. Литва, що підтримувала лівонців, згодом опинилася на межі катастрофи. Адже московський цар, дізнавшись про литовсько-лівонський союз, висунув нові територіальні претензії - на Київ, Волинь та Поділля, які він назвав «отчиною його предка, Святого Володимира». Щоб уникнути цілковитого завоювання Москвою, князівству Литовському було необхідно знайти надійного союзника. Єдиним реальним кандидатом на таку роль було Королівство Польське, з яким Велике князівство Литовське вже вісім разів обговорювало й укладало різноманітні угоди-унії. З ним же було пов’язане особою спільного монарха. Литовська шляхта, з одного боку, відчуваючи тиск Москви, намагалася поєднатись із польською, аби не стати жертвою Івана Грозного, чутки про тиранію якого ширилися усією Європою. З іншого боку, дрібна литовська знать, невдоволена пануванням магнатів, сподівалася, що внаслідок об’єднання здобуде такі самі привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта. Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, побоюючись втратити свій статус, принципово виступали за незалежність Литви і погоджувалися на об’єднання «двох рівних держав» за умови збереження окремого литовського сейму (парламенту)....
0 Переглянути

Українські землі у складі Польщі, Литви та інших держав на початку XVI ст.

8 Клас

Як ви пам’ятаєте з курсу історії України 7 класу, 1349 р. за землі Галичини розгорілася справжня війна. Польський король Казимир ІІІ за підтримки племінника, угорського короля Людовика, захопив Галичину й частину Волині й приєднав їх до Польської держави. Казимир ІІІ не мав спадкоємця, тому після його смерті польську корону, а разом із нею і загарбані українські землі отримав угорський король Людовик. З 1372 р. Галичиною управляв його родич, сілезький князь Владислав Опольський, який називав себе «господарем Руської землі, вічним дідичем і самодержавцем». У 1387 р. молодий польський король Ягайло, зять Людовика Угорського, вигнав угорців із Галичини і приєднав ці землі до Польщі. У першій половині XV ст. унаслідок міжкнязівських війн за українські землі Ягайлові вдалося приєднати до Корони Польської Західне Поділля та Західну Волинь (Белзька земля). У Королівстві Польському найбільшими адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Приєднавши Галичину, Західне Поділля й частину Волині до Польщі, король Ягайло у 1434 р. перетворив Галицьке князівство на Руське воєводство з центром у Львові. На Західному Поділлі постало Подільське воєводство з центром у Кам’янці, а згодом Белзьке з центром у Белзі. Заміна традиційного адміністративно-територіального поділу сприяла поширенню польського й німецького права на українські терени. Польська знать (шляхта) почала проникати на українські землі та активно долучатися до місцевого апарату влади. Упродовж XV - початку XVI ст. українські знатні роди поступово зникали на цих землях: одні згасали фізично, інші встановили родинні зв’язки з місцевим шляхетством неукраїнського походження, втрачаючи свою ідентичність....
0 Переглянути

Історія України 8 клас Власов, Панарін (поглиблене вивчення 2021)

8 Клас

Цього року ви докладно вивчатимете ранньомодерну історію України - від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Подорожуючи минулим, довідаєтесь, як складалася доля українського народу, за яких умов сформувалося українське козацтво та як йому вдалося створити українську національну державу. Дізнаєтеся, як події української історії відображають загальноєвропейські процеси того періоду та яким чином вони впливають на наше сьогодення. Помічником для вас буде цей підручник. Кожен параграф відповідає одному або двом урокам. Матеріал кожного уроку поділено на пункти з назвами та на пізнавальні рубрики. Основні історичні відомості викладено в пунктах параграфів. Зрозуміти, як саме переживали події, про які довідуєтеся на уроці, тогочасні люди, що жили в Україні, вам допоможе робота з джерелами, що збереглися від описуваної доби (уривки з літописів, подорожні нотатки, листи). Крім цього, ви познайомитеся з оцінками вчених, які досліджували ті події. Ви вже знаєте, що робота з історичним джерелом потребує спеціальних умінь і навичок, які ви вдосконалюватимете й цього разу. Цьому сприятимуть запитання та завдання до документів, а також схема роботи з історичними джерелами, яку ми для вас підготували....
0 Переглянути

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього нового часу

8 Клас

Історію України ранньомодерної доби зазвичай пов’язують із козацтвом, проте не слід обмежуватися лише його вивченням. Хоча ми звикли називати це явище суто українським, але схожі за внутрішнім устроєм, господарською та військовою організацією утворення існували й в інших європейських країнах. Згодом кожна з подібних суспільних груп розвивалася власним шляхом, однак саме українському козацтву вдалося досягти настільки високого рівня розвитку й вибудувати українську державність. На середину XVII ст. козацтво перетворилося на суспільний прошарок, інтересам якого було підпорядковано політику Гетьманщини. У середині XVII ст. унаслідок Національно-визвольної війни виникло нове державне утворення - Гетьманщина. Подальші події показали, що зберегти самостійність української козацької держави - не менш складне завдання, аніж вибороти її. Поява Війська Запорозького порушувала баланс сил у тогочасній Європі, що встановився після Тридцятилітньої війни підписанням Вестфальського миру (1648). Українське козацтво звитяжно воювало в цій війні на боці католицької Речі Посполитої, та це не змінило ставлення до православних усередині самої Польщі. Укладений мир вирішував проблему взаємин католицьких і протестантських країн у Центральній Європі, натомість у Східній Європі тривала боротьба за існування православ’я....
0 Переглянути

Перевірте, чого навчилися з теми. Українські землі в 20–90-х роках ХVІIІ ст.

8 Клас

«Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє і самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь». В. «...Наказуємо оголосити по всій Малій Росії, щоб посполитий народ (селяни), переходячи з одного володіння в інше, не забирав нажитого ним на землях володільців (власники) майна й цим не завдавав збитків зазначеним володільцям. Так само й володільці, приймаючи до себе посполитих, із чужих володінь не приймали б майна, нажитого в іншому володінні, а хто буде в цьому викритий, матиме право той володілець, від якого посполитий перейшов із нажитим майном до іншого володільця і там його прийнято без письмового дозволу, шукати від того володільця слушного вдоволення та винагороди...» Г. «Головний цих розбійників начальник Максим Залізняк... Народився він в польському містечку Медведівка, із мужиків, де і жив, а потім пішов у Запорозьку Січ, був там козаком років із п’ятнадцять, а із Січі Запорозької прийшов у Мотронинський монастир, який знаходиться у Польщі, на послушання. Нинішнього року у квітні місяці... разом із 70 людьми-втікачами запорозькими козаками для викорінення у Польщі конфедератів поляків... пішов із цього монастиря на містечко Жаботин, під яким розгромили конфедератів п’ятдесят чоловік... а потім пішли далі... до містечка Умані...»...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 176 177 178 179 180 181 182 183 184 ... 370
Назад

Навігація