Войти
Закрыть

Розвиток культури на українських землях у XVIII ст.

8 Клас

Наприкінці XVIII ст. в Російській імперії було здійснено загальнодержавну реформу освіти. На Лівобережній та Слобідській Україні впроваджували нові типи шкіл - головні й малі народні училища. Чотирирічні головні народні училища, що їх відкрили в Києві, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Харкові, Катеринославі, мали навчати дворянських дітей. У повітових містах було створено дворічні малі училища. Унаслідок реформ освіта в Україні набула станового характеру. Школи царський уряд використовував як потужний засіб впливу на українське населення, адже навчання в них провадилося тільки російською мовою. Головним осередком освіти, науки й мистецтва залишалася Києво-Могилянська академія. Проте у другій половині XVIII ст. її було перетворено на становий духовний навчальний заклад, а 1817 р. взагалі закрито. Київська академія мала вирішальне значення для становлення і розвитку української науки, культури й літературного процесу в XVII-XVIII ст. У ній сформувався один із центрів філософської думки слов’янського світу. В академії навчалися літописці С. Величко, Г. Грабянка, історики М. Бантиш-Каменський, М. Берлінський, художники І. Мигура, Г. Левицький, Л. Тарасевич, композитори М. Березовський, А. Ведель, архітектор І. Григорович-Барський. Її вихованцями були гетьмани України. Академія сприяла становленню української літературної мови, тут склалася поетична школа. Професори академії написали десятки курсів поетики, у яких розробили теорію українського поетичного мистецтва. У Київській академії виник і розвивався український театр. Для нього писали драми, діалоги й інтермедії....
0 Переглянути

Правобережна Україна та західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст.

8 Клас

Війни, що без упину точилися протягом другої половини XVII ст., спустошили Правобережжя. Проте королівська влада не бажала втрачати родючі землі, сподіваючись завдяки їм відродити колишню велич держави. Польський уряд усіляко заохочував переселенців, звільняючи їх на певний час від податків і панщини. Утім терміни пільг швидко збігали. Основою господарського життя знову ставала фільварково-панщинна система з примусовою працею та кріпацтвом. Рішення сеймів 1717 й 1733 рр. позбавили православних права брати участь у сеймових комісіях і трибуналах, ухвалили закриття всіх православних церков. Православні єпархії силоміць перетворювали на уніатські. У 60-х роках XVIII ст. у Київському й Подільському воєводствах залишалося всього 20 православних парафій. Зростало магнатське землеволодіння. Та особливо тяжкі умови життя для українського населення складалися в господарствах, які безпосередні власники передавали в оренду третім особам: розміри всіх повинностей за таких обставин зростали в кілька разів. Становище ускладнювалося й тим, що після ліквідації козацтва в краї не було сили, здатної очолити боротьбу українців за поновлення прав і вольностей. У таких умовах на Правобережжі, а частково й Лівобережжі, набула розмаху гайдамаччина, центром якої стало степове Запорожжя....
0 Переглянути

Ліквідація козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України

8 Клас

Поразка українсько-шведського війська під час Полтавської битви в червні 1709 р. мала тяжкі наслідки для січового товариства. Зруйнування Чортомлицької Січі, розправа з прибічниками І. Мазепи були лиховісним застереженням: у рідному краї на запорожців чатувала небезпека. Підтвердженням цього був царський маніфест, який зобов’язував усіх запорозьких козаків, які не склали добровільно зброю і не зреклися своїх козацьких прав, затримувати, ув’язнювати та страчувати. Тож вони були змушені податися на землі, порубіжні з володіннями кримського хана Девлет Гірея ІІ - васала турецького султана. У верхній течії р. Кам’янки, правої притоки Дніпра, було засновано Кам’янську Січ. У 1711 р. війська П. Бутурліна та І. Скоропадського рушили на Січ, а запорожці відійшли на південь, до урочища Олешки (нині м. Олешки Херсонської обл.) - на території, підвладні кримському хану. Так постала Олешківська Січ. Кримське ханство та Османська імперія були зацікавлені в тому, аби запорозьке козацтво не воювало з ними, а було союзником. Тому хан зустрів звістку про переселення запорожців на підвладні йому землі спеціальним ярликом до січового товариства. Запорожцям як людям лицарського стану було надано різноманітні пільги, дозволено володіти землею, їх було звільнено від сплати податків. Кам’янська та Олешківська Січі відрізнялися від попередніх. Особливістю було те, що вони розташовувались у малозахищених природою місцях, серед пісків. З огляду на нетривалий час існування запорожці не встигли спорудити там належних укріплень. Життя запорожців на землях Кримського ханства ставало дедалі тяжчим. Козаків утягували в усобиці різні політичні угруповання. Хани вимагали від запорожців участі в походах на Північний Кавказ. Та найбільше дошкуляли утиски православної віри. Зрештою, це спричинило посилення поміж запорожцями проросійських настроїв. Давалася взнаки й активна дипломатична діяльність царського уряду, який напередодні нової російсько-турецької війни прагнув залучити запорожців на свій бік. 1728 р. козаки залишили Олешківську Січ, повернувшись на місце Кам’янської. Урешті, у квітні 1734 р. понад 30 тис. запорожців на чолі з отаманом Іваном Білицьким повернулися на Запорожжя й за 7 км від колишньої Чортомлицької (Старої) Січі заклали Нову Січ. Вона стояла на берегах р. Підпільної, що впадала в Дніпро поряд із Чортомликом. Ось чому цю Січ називають іще Підпільненською....
0 Переглянути

Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVIII ст.

8 Клас

Кирило Розумовський (близько 1728-1803) - останній гетьман України (1750-1764), граф Російської імперії, президент Петербурзької академії наук. Народився в с. Лемеші (нині село в Чернігівській обл.) в козацькій сім’ї Розумів. 1742 р. переїхав до царського двору, де перебував під опікою старшого брата Олексія. У 16-річному віці отримав титул графа і згодом вирушив в освітню подорож до Німеччини, Франції та Італії. У лютому 1750 р. на козацькій раді в Глухові 20-річний К. Розумовський був обраний гетьманом України. Намагався бути самостійним у питаннях внутрішньої політики. У 1794 р. назавжди переїхав в Україну, у свій маєток Батурин. Ситуація в Лівобережній Україні трохи поліпшилася, коли в листопаді 1741 р. унаслідок палацового перевороту в Росії дочка Петра І, Єлизавета, посіла імператорський трон. Улюбленцем імператриці був українець Олексій Розумовський. При дворі Єлизавети усталилася мода на все українське: було там чимало українських співаків і бандуристів, на бенкетах подавали українські страви тощо. Під час перебування імператриці в Києві 1744 р. козацька старшина звернулася до неї з проханням дозволити вибори гетьмана. У 1746 р. Єлизавета оголосила про намір відновити в Україні гетьманську форму правління. Економічно-стратегічний потенціал України прагнули використати в майбутніх війнах проти Туреччини та Пруссії. Кандидатом на гетьманство цілком прогнозовано імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого фаворита - Кирила Розумовського. Вибори було призначено на 22 лютого 1750 р. Церемонія, що відбувалася в Глухові, не мала нічого спільного з традиційними козацькими виборами, хоч обставлена була урочисто, навіть помпезно. Лише в середині липня наступного року новообраний гетьман прибув до Глухова....
0 Переглянути

Гетьманщина в 20–40-х роках XVIII ст.

8 Клас

Іван Скоропадський (близько 1646-1722) - гетьман Лівобережної України (1708-1722). Народився в м. Умані. Обіймав посади чернігівського полкового писаря, генерального бунчужного та осавула, стародубського полковника. Брав участь у боротьбі проти турецьких і татарських військ під час Московсько-турецької війни 1676-1681 рр. і Кримських походів 1687 і 1689 рр. Після переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла XII обраний гетьманом на старшинській раді в Глухові 1708 р. Не раз звертався до московського царя Петра I із проханням про поліпшення становища українського народу. Для контролю за діяльністю гетьманського правління цар призначив свого резидента. І. Скоропадський був найбільшим землевласником у Гетьманщині. Гетьманування I. Скоропадського, за традицією, мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня 1709 р., І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ. У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, що аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. Права і вольності підтверджувалися в тому вигляді, який відповідав інтересам Московії. Згодом було обіцяно надати й статті....
0 Переглянути

Перевірте, чого навчилися з теми. Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII ст.

8 Клас

«Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, неспішно, чекаючи на хана, і тільки-но той прибув, ми поквапилися і дня 29 червня, в день св. Петра й Павла, ставши біля Соснівської переправи, застали там п’ятнадцять тисяч москви, котра боронила одну переправу. Друга частина [москви] стояла напоготові. Її [наші] драгуни відбили від переправи, а потім [наша] кіннота переправилася і затримала їх герцями. Орда ж, примчавши з тилу, так їх змішала, що, майже не ставши до ладу, вони почали втікати, а ми на їхніх плечах гнали їх півтори милі... і мало хто з них утік до [московських] таборів, як ствердили взяті нами язики». Б. «Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали надвоє і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріняти... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров’ю та відвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку думку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно йому благочестиві церкви обертати в уніатські або костьоли. Але хай так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними, в одне тіло з’єдналися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяженим. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли»....
0 Переглянути

Релігійно-культурне життя на українських землях у другій половині XVII - на початку XVIII ст.

8 Клас

Європейську архітектуру другої половини XVII-XVIII ст. визначають як архітектуру бароко. Поєднання власних традицій та європейського впливу створило умови для розквіту в другій половині XVII - першій половині XVIII ст. на теренах козацької Гетьманщини та Слобожанщини своєрідного стилю, названого українським, або козацьким бароко. Цьому мистецькому напрямові притаманне надбання європейського бароко, що поєднувалося зі збереженням традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень. Найбільше українських барокових споруд збудовано за правління гетьмана І. Мазепи. Саме тоді барокових рис набули споруджені ще за часів Русі-України собори - Софійський та Михайлівський Золотоверхий, відновлені за сприяння гетьмана. У Софійському соборі над зовнішніми галереями надбудували другий поверх та кілька нових бань. Майже всім баням надали характерної барокової форми - грушоподібної - й покрили їх золотом. Пізніше постала велична 76-метрова дзвіниця, оздоблена густим рослинним орнаментом. Розкішні ліплені оздоби, що ними прикрашено дзвіницю Софії, були характерною рисою козацького бароко. Перебудовано в стилі бароко й Успенський собор та Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерської лаври. Як і дзвіниця Софії, щедро прикрашені бароковим ліпленням Троїцька надбрамна церква (рослинний орнамент) і церква Всіх Святих (орнамент з геометричних елементів)....
0 Переглянути

Конституція Пилипа Орлика. Практичне заняття

8 Клас

Конституція - письмовий документ, що запроваджує або узаконює систему правління. Зазвичай ґрунтується на звичаях та принципах, що обмежують владу певними рамками. Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (згодом цей документ назвали Конституцією Пилипа Орлика, Бендерською Конституцією). Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов’язки. Це й відрізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей. Новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, за яких він отримував владу. Крім того, було обґрунтовано державний лад України. Саме тому цей документ вважають першою українською конституцією. Прочитайте текст джерела 2 й дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, чому перший пункт Конституції присвячений православній вірі. 2. Пригадайте, які заходи щодо зміцнення православ’я в Україні здійснювали попередники П. Орлика. 2. «Оскільки серед трьох доброчеснот богословських віра є найпершою, то і перший пункт про віру святу православну східного сповідання належить розпочати, про віру, якою народ звитяжний козацький, ще за володарювання каганів козарських, від столиці Апостольської Константинопольської, просвічений був, так і нині, непорушно в ній перебуваючи, жодним іновір’ям ніколи не спокушався. Не є таємницею, що славної пам’яті гетьман Богдан Хмельницький з Військом Запорозьким повстав і розпочав праведну війну проти Речі Посполитої Польської за права та вольності військові, але насамперед за віру святу православну, яка різними тягарями влади польської силувана була до унії з костелом римським. А після викорінення іновір’я з Вітчизни нашої з Військом Запорозьким і народом малоросійським добровільно піддався і перейшов під захист Московської держави з єдиною метою - тільки заради єдиновір’я православного»....
0 Переглянути

Військово-політичний виступ Івана Мазепи. Гетьманування Пилипа Орлика

8 Клас

Карл XII 1708 р. рушив у похід на Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. Спочатку похід складався вдало. Але після кількох невдач у серпні-вересні шведський король відмовився від попереднього плану. Царська армія випалювала на шляху шведів усе. У війську Карла ХІІ почався голод. Король вирішив повернути в Україну, сподіваючись забезпечити тут свою армію провіантом, зміцнити її козацькими полками та військом С. Лещинського. Покладав він надії і на допомогу кримського хана й турецького султана. Зміна планів Карла ХІІ виявилася несподіванкою для І. Мазепи. Такий розвиток подій гетьман уважав передчасним, бо перебування шведської армії на території України означало, що саме тут розгорнуться основні воєнні операції Північної війни. Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав гетьмана до рішучих дій. І. Мазепа вирішив об’єднатися зі шведами у війні проти Московського царства задля визволення Гетьманщини. 24 жовтня 1708 р. український гетьман виїхав на зустріч із шведським королем. З ним вирушили чотиритисячне військо й генеральна старшина. 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору. Наступного дня відбулася зустріч І. Мазепи з Карлом ХІІ та укладення союзницького договору....
0 Переглянути

Гетьманщина за доби Івана Мазепи

8 Клас

Як ви вже знаєте, провину за невдалий Кримський похід московські воєводи й козацька старшина переклали на І. Самойловича. Козацька рада, що відбулася 25 липня 1687 р., обрала гетьманом генерального осавула Івана Мазепу. Тоді ж новообраний козацький керманич підписав Коломацькі статті, в основі яких лежав текст Глухівських статей. Останні були доповнені пунктами, відповідно до яких гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина, у свою чергу, - скидати гетьмана. Значно обмежене було право гетьмана розпоряджатися землями Війська Запорозького. Заборонялося підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами. Передбачалося розміщення в гетьманській столиці - м. Батурині - полку московських стрільців. Окрім того, гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби «усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи»; «щоби Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі». До таких заходів належало, зокрема, сприяння шлюбам між українцями та московитами. Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху подальшого обмеження державних прав України. Вони вперше заперечували державний характер гетьманської влади....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 177 178 179 180 181 182 183 184 185 ... 370
Назад

Навігація