Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVIII ст.
- 18-10-2022, 00:11
- 441
8 Клас , Історія України 8 клас Власов, Панарін 2021
§ 31. Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVIII ст.
1. Гетьманування Кирила Розумовського
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Кирило Розумовський. Художник Л. Токк. 1758 р.
Кирило Розумовський (близько 1728-1803) - останній гетьман України (1750-1764), граф Російської імперії, президент Петербурзької академії наук. Народився в с. Лемеші (нині село в Чернігівській обл.) в козацькій сім’ї Розумів. 1742 р. переїхав до царського двору, де перебував під опікою старшого брата Олексія. У 16-річному віці отримав титул графа і згодом вирушив в освітню подорож до Німеччини, Франції та Італії. У лютому 1750 р. на козацькій раді в Глухові 20-річний К. Розумовський був обраний гетьманом України. Намагався бути самостійним у питаннях внутрішньої політики. У 1794 р. назавжди переїхав в Україну, у свій маєток Батурин.
Ситуація в Лівобережній Україні трохи поліпшилася, коли в листопаді 1741 р. унаслідок палацового перевороту в Росії дочка Петра І, Єлизавета, посіла імператорський трон. Улюбленцем імператриці був українець Олексій Розумовський. При дворі Єлизавети усталилася мода на все українське: було там чимало українських співаків і бандуристів, на бенкетах подавали українські страви тощо.
Під час перебування імператриці в Києві 1744 р. козацька старшина звернулася до неї з проханням дозволити вибори гетьмана. У 1746 р. Єлизавета оголосила про намір відновити в Україні гетьманську форму правління. Економічно-стратегічний потенціал України прагнули використати в майбутніх війнах проти Туреччини та Пруссії.
Кандидатом на гетьманство цілком прогнозовано імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого фаворита - Кирила Розумовського. Вибори було призначено на 22 лютого 1750 р. Церемонія, що відбувалася в Глухові, не мала нічого спільного з традиційними козацькими виборами, хоч обставлена була урочисто, навіть помпезно. Лише в середині липня наступного року новообраний гетьман прибув до Глухова.
Олексій Розумовський
Зносини з Лівобережною Україною знову було покладено на Колегію закордонних справ. Гетьману, хоча й недовго, але вдалося без погодження з російськими урядовцями призначати полковників і роздавати землі. Посилилися позиції козацької старшини, якій було надане право керувати Гетьманщиною за відсутності К. Розумовського. Регулярним стало скликання у Глухові старшинської ради, на засідання якої виносили найважливіші питання державного життя.
К. Розумовський удався до заходів, що обмежували сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. Самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду, який аж ніяк не прагнув посилення української автономії. Тому, незважаючи на великий вплив К. Розумовського при дворі імператриці, 1754 р. з’явилася низка указів, що обмежували владу гетьмана. Останньому було дозволено не призначати полковників, а лише пропонувати кандидатів. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні зносини Лівобережної Гетьманщини К. Розумовський дістав категоричну відмову. Особливому контролю підлягали фінансові справи Гетьманщини.
Роздивіться зображення, прочитайте текст до нього. Дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, чому автори композиції відтворили постаті саме цих гетьманів. 2. Висловіть припущення, чому гетьмани вивчають карту України. 3. Що символізує фігура Божої Матері?
Гетьмани. Молитва за Україну. Скульптори М. Мазур, Б. Мазур. Батурин. 2009 р.
Пам’ятник у Батурині був урочисто відкритий у День соборності України 22 січня 2009 р. за участі Президента України В. Ющенка. Це скульптурна група з п’яти постатей українських гетьманів, за яких Батурин був столицею України, - Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи, П. Орлика та К. Розумовського. Фігури згруповані навколо столу і схилені над мапою України. Скульптурну композицію доповнює фігура Божої Матері, розташована над усіма іншими фігурами.
Незважаючи на встановлення царською владою заборон щодо самостійної політики, найрішучіші заходи К. Розумовського, спрямовані на оновлення життя Гетьманщини, було здійснено у 60-ті роки XVIII ст.
Було реорганізовано Генеральний військовий суд. Він став найвищим судовим органом, здійснював нагляд за місцевими судами і мав право судити козацьку старшину. Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових повноважень. Гетьманщину поділили на 20 судових повітів, у кожному з яких було засновано земський суд (для розв’язання цивільних справ) і суд підкоморський (для земельних справ).
Гетьман домігся дозволу на зовнішню торгівлю українських купців за межами Російської імперії. У 1761 р. видав універсал, за яким займатися винокурінням дозволялося лише старшинам і козакам, що мали земельні й лісові угіддя. Водночас заборонялося мати в Гетьманщині винокурні й шинки російським поміщикам, а також вихідцям з інших регіонів і країн.
К. Розумовський провів модернізацію армії. Козаків було вдягнено в уніформу - синій мундир із червоним коміром, білі штани, а також озброєно рушницею, шаблею та списом. Відбулося упорядкування артилерії.
У 1760 р. гетьман видав універсал, яким обмежив право селян переходити на нові місця, а також забирати при цьому своє майно без письмового дозволу попереднього землевласника. Універсал у 1763 р. підтвердив указом царський уряд.
Козацький однострій згідно з реформою К. Розумовського
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про що свідчить встановлення обмежень щодо переходу селян на інші території? 2. Припустіть, як цей документ вплинув на зміну становища українського селянства Гетьманщини. 3. Поміркуйте, чиї інтереси обстоював гетьман К. Розумовський, видаючи цей універсал. Чому ви так вважаєте?
«...Наказуємо оголосити по всій Малій Росії, щоб посполитий народ (селяни), переходячи з одного володіння в інше, не забирав нажитого ним на землях володільців (власники) майна й цим не завдавав збитків зазначеним володільцям. Так само й володільці, приймаючи до себе посполитих, із чужих володінь не приймали б майна, нажитого в іншому володінні, а хто буде в цьому викритий, матиме право той володілець, від якого посполитий перейшов із нажитим майном до іншого володільця і там його прийнято без письмового дозволу, шукати від того володільця слушного вдоволення та винагороди».
Універсал К. Розумовського. 22 квітня 1760 р.
Великі задуми виношував гетьман щодо культури й освіти. Він надавав значну підтримку Києво-Могилянській академії: про це свідчать укладені ним інструкції, покликані осучаснити зміст її навчального плану. Проте за ініціативи російської влади академія мала перетворитися на духовний заклад, де світським дисциплінам не було місця. Тож К. Розумовський перейнявся ідеєю створення цілком нової світської системи європейської освіти в Україні, яка складалася б з гімназій та університетів. Гетьман створив проєкт заснування університетів у Батурині та Києві на базі Києво-Могилянської академії, відкриття друкарень при них. Однак цим задумам не судилося бути втіленими в життя.
Палац Кирила Розумовського в Батурині
Неабиякі плани К. Розумовський мав щодо розбудови гетьманської резиденції в Батурині. Тут на замовлення гетьмана англійський архітектор Ч. Камерон збудував розкішний палац у стилі класицизму, а італієць А. Ріналді заклав довкола нього парк. У Батурині К. Розумовський зібрав одну з найкращих у Російській імперії бібліотек.
2. Ліквідація гетьманства. Діяльність Другої малоросійської колегії
Започатковані К. Розумовським перетворення, як і в цілому його політичний курс на збереження державно-політичної автономії Гетьманщини, спричинили різке невдоволення царського уряду, насамперед Катерини II.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які завдання щодо українських земель ставила російська цариця перед чиновником найвищого рангу - генерал-прокурором Сенату? 2. Як ці настанови слід було втілювати в життя? 3. З якою метою імперський уряд провадив таку політику?
«Треба викоренити звихнену думку (українців), за якою вони вважають себе окремим народом, іншим від тутешнього (московського). Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі дарованих їм привілеїв; порушити ж їх, раптом відмовившись од них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій самій основі було б більше ніж помилкою, можна сказати певно - безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Домогтися цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли».
Із настанови Катерини ІІ князю О. Вяземському. 1764 р.
Як привід до рішучих дій було використано підписану наприкінці 1763 р. більшістю присутньої на раді в Глухові старшини чолобитну до цариці, де містилося прохання про повернення Гетьманщині «прав, вольностей і привілеїв», а також про дозвіл на встановлення спадкового гетьманства Розумовських.
Роздивіться карту, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 1. Установіть територію Гетьманщини за К. Розумовського. 2. Порівняйте території, на які поширювалася влада К. Розумовського, з територіями, підконтрольними попереднім гетьманам Лівобережної Гетьманщини. Які відбулися зміни?
Українські землі в другій половині XVIII ст.
Царським маніфестом від 10 листопада 1764 р. і сенатським указом від 17 листопада 1764 р. К. Розумовський був усунутий від гетьманства, підписавши «добровільне зречення», а сама посада гетьмана України була скасована. Для управління Україною створювалася Малоросійська колегія. Вона складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох українських старшин, а очолював її граф Петро Румянцев. В Україні він провів наступні 25 років і успішно виконав покладені на нього завдання ліквідації залишків української державності.
За Румянцева було здійснено перепис населення, описано земельну власність, кількість дворів, ґрунтів, виявлено ступінь заможності кожного окремого господаря тощо. Перевірка тривала протягом 1765-1767 рр.
Петро Румянцев. Художник В. Суріков
Здійснюючи ревізію, П. Румянцев неухильно виконував настанови імператриці - всіляко обмежувати вільні переходи селян. Тож вільних селян дедалі меншало. Радикальних змін зазнали органи управління. Генеральна військова канцелярія, Генеральний військовий суд та інші установи були підпорядковані Малоросійській колегії й перетворювалися на її департаменти (підрозділи). Проте початок російсько-турецької війни 1768-1774 рр. трохи загальмував реформаторські ініціативи П. Румянцева.
Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. У чому російська цариця вбачала основне завдання малоросійського генерал-губернатора? 2. Якими методами слід було здійснювати це завдання?
«Поряд з іншими виправленнями необхідно, під будь-якою назвою, крім подушного, поширити на тамтешній народ і одержувати від нього в казну нашу, за обов’язком і справедливістю, та й за самими умовними пунктами гетьмана Богдана Хмельницького, нам беззаперечно належні прибутки. З цього всього ви самі можете зробити висновок, як потрібна для цього і цілком певна відомість про кількість малоросійського населення... А також про їхні права і про справжні, а не самовільно присвоєні собі привілеї... В однаковій мірі вам слід прагнути розібратися в заплутаному і перемішаному там військовому та цивільному правлінні... За численністю непорядків, які вимагають виправлення і інших кращих запроваджень, уявляємо ми собі і ті турботи, яких вам буде коштувати виконання вашої посади... не завжди треба діяти силою довіреної вам влади, більше різноманітними засобами ласки і поблажливості і, таким чином, вміло треба викручуватися. До цього треба додати, що в таких випадках треба мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст».
Таємна настанова Катерини II П. Румянцеву.
Листопад 1764 р.
3. Ліквідація решток автономного устрою Лівобережної України та Слобожанщини
Остаточне скасування полкового устрою Слобожанщини збіглося в часі з ліквідацією гетьманства на Лівобережній Україні. Улітку 1765 р. Катерина II підписала маніфест про скасування на Слобожанщині козацького устрою. Слобожанщина перетворювалася на Слобідсько-Українську губернію, поділену на п’ять провінцій, з адміністративним центром у Харкові. Головним органом управління стала губернська канцелярія. Козацькі полки було реорганізовано на гусарські, до яких на добровільних засадах могли записуватися колишні козаки, яких тепер називали «військовими обивателями».
У 1781 р. на землях Лівобережної Гетьманщини було ліквідовано полково-сотенний козацький устрій і утворено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв (згодом губерній) - Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської. Кожна губернія поділялася на повіти. Глухів утратив статус столиці. У губернських і повітових містах постали такі самі адміністративні та судові установи, які діяли скрізь у Російській імперії. У 1786 р. Малоросійську колегію, Генеральний суд, полкові і сотенні управління було скасовано.
Спеціальним указом від 1783 р. було ліквідоване козацьке військо. Десять козацьких і три компанійських полки перетворилися на десять регулярних кінних (карабінерних) полків російської армії. Реорганізовані козацькі полки й надалі мали формуватися з українських козаків, які утворили окремий стан населення - «казенних селян», зобов’язаних до військової повинності на засадах рекрутування. На відміну від звичайних селян, вони не були кріпаками, а мусили відбувати військову службу в регулярній російській армії. Рекрутами-солдатами ставали троє козаків із кожних 500 душ населення. Військова служба тривала шість років. Старшина, яка також підпадала під дію цього указу, отримувала російські «табельні чини». До 1784 р. абсолютна більшість козацької старшини мала табельні чини, урівнявшись у правах із російським дворянством.
У 1783 р. вийшов імператорський указ, який прикріплював усіх українських селян до того місця, де вони були записані під час останнього перепису, й забороняв переходити на нові місця. Цим указом у Лівобережній та Слобідській Україні запроваджувалося кріпацтво.
СЛОВНИК
Табельні чини - єдина система звань, чинів та рангів у військовій, цивільній (статській) і придворній службі в Російській імперії. Табельні чини надавали можливість отримати російське дворянство.
З-поміж інших заходів, що визначали українське життя за російським імперським взірцем, було оголошення «Жалуваної грамоти дворянству» від 1785 р., яка гарантувала недоторканність особи, майна і честі, право на місцеве самоврядування, а також вільне пересування по країні та за її межами особам дворянського походження. Українській козацькій старшині слід було формально довести своє знатне походження, що передбачало надання документів на доказ того, що хтось із предків кандидата на дворянство належав до старшини або походив із польської шляхти.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ
- З установленням правління Єлизавети Петрівни в Російській імперії на території Лівобережжя було відновлено посаду гетьмана, яку обійняв К. Розумовський. Він здійснив низку реформ, спрямованих на відновлення автономного устрою, пожвавлення економічного та культурного життя Гетьманщини.
- Одним із перших державних заходів імператриці Катерини ІІ стала ліквідація гетьманства та знищення залишків української державності.
- Друга малоросійська колегія упродовж більш як 20 років втілювала в життя заходи, спрямовані на скасування полково-сотенного устрою на Лівобережжі та Слобідській Україні, ліквідації козацького стану та закріпачення українського селянства.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Уривки з яких документів / джерел наведено? Визначте історичне значення подій, про які йдеться.
А. «Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, на його прохання, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам».
Б. «Для певного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам і обтяженню поміщиків і інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього нашого указу».
2. Установіть хронологічну послідовність подій.
► Ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні ► указ про перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії ► ліквідація полкового устрою на Слобожанщині та утворення з козацьких п’яти гусарських полків ► початок гетьманування К. Розумовського.
3. Які зміни в територіально-адміністративному устрої Лівобережної та Слобідської України відбулися в другій половині XVIII ст.?
4. Дайте відповіді на запитання.
► За яких обставин було відновлено гетьманство в 1750 р.? ► До яких заходів удався К. Розумовський для відновлення самостійної роботи державно-адміністративних органів Гетьманщини? ► Яку політику здійснював в Україні П. Румянцев? У чому вона проявлялася? ► Як змінився статус козацької старшини, рядового козацтва та селянства за часів діяльності Другої малоросійської колегії?
5. Поміркуйте, чи мала Українська козацька держава - Гетьманщина - шанси на збереження своїх автономних прав у складі Російської імперії. У чому полягає історичне значення Української козацької держави?
Коментарі (0)