Войти
Закрыть

Гетьман Іван Мазепа

8 Клас

Наприкінці 80-х ХVII ст. таємні вороги Івана Самойловича: декілька генеральних старшин на чолі з Іваном Мазепою та російський князь Василь Голіцин об’єднали свої зусилля. 1687 р. їм вдалося ув’язнити Івана Самойловича та відправити його до Москви. Натомість 1687 р. Старшинська рада в таборі на р. Коломак новим гетьманом обрала генерального осавула Івана Мазепу. Ціною за гетьманство стали чергові поступки на користь Москви, які були закріплені в Коломацьких статтях 1687 р. У внутрішній політиці І. Мазепа спирався на свої освіченість та знання людей. Йому вдалося зміцнити гетьманську владу, оминувши обмеження Коломацьких статей і, водночас, забезпечити стабільність у Гетьманщині. Для цього, з одного боку, роздавав заможним старшинам посади та маєтки (землю), збирав не загальні, а тільки старшинські ради, тобто формував аристократичну республіку. Водночас, гетьман заборонив забирати в козаків землю та перетворювати їх у селян, також заборонив вимагати від селян відробітків більше ніж два дні на тиждень. Для управління державою, ведення судочинства, розвитку артилерійської справи та дипломатичної діяльності потрібні освічені люди. Щоб таких мати, І. Мазепа підтримував науку та освіту: 1700 р. було створений Чернігівський колегіум, а 1701 р., за сприянням гетьмана, Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії. Іван Мазепа також запрошував до своєї адміністрації дітей впливових старшинських родин, щоб вони, виконуючи різні доручення, готувалися до управління державою в майбутньому....

Практичне заняття № 4 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

8 Клас

Руїною називається в історії Малоросійського краю час смут, що збурювали той край у другій половині XVII ст. - переважно з часу поділу гетьманщини на два гетьманства по двох сторонах дніпровського узбережжя. «Руїна» - не щось вигадане; вона залишилася в народній пам’яті, особливо стосовно Правобережної України, яка буквально була перетворена на «руїну»; бо була позбавлена свого народонаселення на якийсь час, тамтешній край перетворився в абсолютну пустиню. Завдання 3. Завдання на розвиток аналітичних компетентностей. Поясніть значення окремих понять з документа № 4 за допомогою тексту рубрики «Детальніше про...». Зокрема, що слід розуміти в даному випадку під поняттями «політична криза» та «послаблення Гетьманщини»? Документ №4. Сучасний історик дає визначення поняття «Руїна». Татьяна Таїрова-Яковлєва (російський історик) Руїна - це період політичної кризи Гетьманщини, що призвів до її остаточного послаблення і перетворення на політичну автономію....

Слобідська Україна та Запорожжя

8 Клас

На схід від Гетьманщини розкинулись ліси й степи, багаті на звірину та рибу, але незаселені людьми. З XVI ст. ця земля формально належала Московському царству, але фактично була неконтрольованою. Кримські хани, користуючись вододілом між басейнами Дніпра та Дону (див карту), здійснювали через ті землі набіги вглиб Московського царства. З іншого боку, з XVII ст. на згадані землі почали переселятися українці, які прагнули волі, але більш спокійного життя, аніж в охопленій війнами Україні. Царський уряд заохочував таке переселення. Для цього українцям дозволялося користуватися правом займанщини (обирати для володіння будь-які вільні землі) і селитися там на козацькому праві: створювати полки і сотні, користуватися власним судочинством, не сплачувати податки тощо. Поселенці лише мали визнавати зверхність московського царя і захищати край від набігів з півдня. Оскільки вільні поселення називали слободами, то і новий край, опанований і захищений українцями, став називатися Слобожанщиною, або Слобідською Україною. Всього у Слобідській Україні сформувалося 5 козацьких полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський та Острогозький. Полковників обирали довічно, але їх ще мав затвердити московський цар і вони підпорядковувались Бєлгородському воєводі. Поселяни Слобідської України могли вільно переходити зі стану селянського в козацький, духовний і міщанський, або навпаки....

Припинення існування правобережної Гетьманщини

8 Клас

Через два роки після Бучацького миру козаки Івана Самойловича із московськими ратниками перейшли Дніпро, не порушуючи при цьому умов Андрусівського перемир’я, оскільки за Бучацьким договором ці землі уже належали не польському королю, а турецькому султанові. На той час, через безчинства турецьких військ від Дорошенка відвернулися більшість його прихильників, тож багато міст Правобережжя добровільно перейшли під булаву Івана Самойловича, а в березні 1674 р. на раді в Переяславі його проголосили гетьманом обох берегів Дніпра. П. Дорошенко якийсь час намагався чинити опір, але тільки ускладнював своє становище. В підсумку від нього відвернулися найближчі родичі та друзі і навіть сердюки. 1676 р. Петро Дорошенко зрікся булави на користь І. Самойловича. Щоб зберегти свій вплив на українські землі й надати законності своєму вторгненню, османи 1677 р. зі Стамбула привезли в Україну Юрія Хмельницького, проголосили його правобережним гетьманом з голослівним титулом «князь Сарматії і України, гетьман усіх Військ Запорозьких». Резиденцією Ю. Хмельницького стало м. Немирів. Звідти він як васал османів розсилав свої універсали для збору війська, але безрезультатно. Тим часом, Османська імперія прагнула оволодіти козацькою столицею — Чигирином, де закріпилися козацько-московські війська І. Самойловича. Всього османи здійснили два Чигиринські походи - 1677 р. та 1678 р. З першого разу захопити Чигирин не вдалося, а під час другого козацька столиця була знищена. Щоб позбавити османів ресурсів для наступу на Лівобережжя, Іван Самойлович організовував «Великий згін» (1678-1679 рр.) - масове, примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий. Правобережжя перетворилось на пустку, а Туреччина і Московське царство підписали в 1681 р. Бахчисарайський мир, за яким кордон проходив по Дніпру, а південна Київщина мала лишатись незаселеною територією....

Гетьман Петро Дорошенко

8 Клас

У той час, коли Правобережжя лежало в руїні, а чисельність населення зменшилась на 65-70%, у Чигирині в жовтні 1665 р. Петро Дорошенко був обраний Правобережним гетьманом. Гетьман поставив перед собою мету — стабілізувати ситуацію в державі, боротися за об’єднання всіх земель Війська Запорозького, здобути незалежність як від Московії, так і від Речі Посполитої. Для досягнення мети Петро Дорошенко провів ряд реформ: створив постійне 20-тисячне сердюцьке (наймане) військо, щоб позбутися залежності від старшини; встановив на кордоні нову митну лінію й почав карбувати власну монету задля зміцнення фінансової системи, часто скликав козацькі ради, щоб здобути підтримку козаків, і заохочував заселення спустошеного війнами Правобережжя. Коли ж на Лівобережжі спалахнуло антимосковське повстання, П. Дорошенко вирішив скористатися ситуацією для об’єднання українських земель. Щоправда, рятуючи своє становище, Іван Брюховецький спробував те повстання очолити, але козаки йому вже не повірили і стратили Брюховецького в таборі під Опішнею. Туди ж прибув П. Дорошенко і на спільній раді в червні 1668 р. був обраний гетьманом обох берегів Дніпра. Зі своїм основним військом він повернув на правий берег, щоб відбити наступ коронних військ, а на лівому березі залишив наказним гетьманом Дем’яна Многогрішного на випадок нападу царських воєвод....

Військо Запорозьке від Юрія Хмельницького до Андрусівського перемир’я

8 Клас

Після того, як І. Виговський відмовився від булави, 28 вересня 1659 р. новим гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Юрій розпочав гетьманування з підписання Переяславських статей 1659 р. з Московським царством. Згідно тієї угоди, українська держава перетворювалася на автономну частину Московського царства. Козакам не можна було самостійно переобирати гетьмана та старшину, розпочинати чи закінчувати війну, вести міжнародні перемовини. В українських містах мали розміщуватися царські залоги з воєводами, які мали утримуватися на кошти і засоби українців. У 1660 р. Ю. Хмельницький разом із московським військом Шеремєтьєва, яке йшло окремою групою, здійснив похід на західноукраїнські землі. Ця операція увійшла в історію під назвою «Чуднівська кампанія», бо союзні війська просунулися не далі Чуднова (нині місто в Житомирській обл.). Під Чудновим в оточення потрапив Шеремєтьєв, а війська гетьмана зазнали поразки неподалік, поблизу Слободищ, тож він був змушений підписати Слободищенську угоду з Річчю Посполитою, згідно якої Україна перетворювалась на її автономну частину з правом шляхти повертатися у свої старі маєтки та поновлювати кріпацтво і панщину. Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663). У відповідь Юрій Хмельницький організував декілька походів на Лівобережжя, але в усіх зазнав невдачі і, зрештою, на початку 1663 р. на раді в Чигирині зрікся булави і під іменем Гедеон постригся в монахи....

Гетьман Іван Виговський

8 Клас

21 жовтня 1657 р. генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом колишнього генерального писаря Івана Виговського. Новий гетьман у 1657 р. здобув ряд успіхів у зовнішній політиці: він уклав рівноправний союз зі Швецією, відновив приязні стосунки з Туреччиною, Трансільванією та Кримським ханством, домовився про перемир’я з Польщею. Тим часом цар Алексей Міхайловіч хотів скористатися смертю Богдана Хмельницького, щоб повністю підкорити собі Україну. Московські посли неодноразово передавали Івану Виговському грамоти від царя, в яких він вимагав розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Москвою, вивести козацькі війська із Білорусі, хоча білоруси самі визнавали владу українського гетьмана; розташувати московські військові залоги в Чернігові, Ніжині, Переяславі, що дало б царю можливість контролювати гетьмана і збирати податки в тих містах. Іван Виговський був проти такого обмеження прав Війська Запорозького, але, прагнучи миру й не бажаючи порушувати союзу з Московським царством, пішов на окремі поступки. Зокрема, дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині. Це призвело до втручання воєвод у справи місцевого управління та судочинства....

Військо Запорозьке у 1654-1657 рр.

8 Клас

З початку Національно-визвольної війни цілих 5 років відчутну військову допомогу козакам надавав лише кримський хан Іслам-Гереи Ш, але події під Зборовом, Берестечком та Жванцем засвідчували непередбачуваність кримського хана і змушували Богдана Хмельницького вдаватися до пошуків нових союзників. З усіх можливих варіантів у 1654 р. найбільш вигідним видавався союз із Московським царством (цар Алєксєй Міхайловіч Романов), з яким Військо Запорозьке поєднувало православне віросповідання і з яким гетьман давно підтримував дипломатичні стосунки. Рішення про укладення союзу із Московським царством було прийняте на раді у м. Переяславі 8 січня 1654 р. (Переяславська рада). В березні 1654 р. рішення Переяславської ради були оформлені письмовими договорами між міщанами та царським урядом, а також між козаками та царським урядом. Договір козаків увійшов в історію під назвою Березневі статті. Військо Запорозьке визнавало зверхність царя, але за умов спільної боротьби проти ворогів та за умов збереження козацьких прав і вольностей....

Військо Запорозьке в 1650-1653 рр.

8 Клас

1650 р. Б. Хмельницький відновив приязні стосунки із ханом Іслам - Ґереєм III, і об’єднаними силами рушили на Молдавію, у вересні 1650 р. здобули її столицю — м. Ясси, а господар (князь) Молдови Василь Лупул погодився на союз із Військом Запорозьким. Запорукою нового союзу мало стати весілля дочки Василя Лупула Розанди та Тимоша — старшого сина Богдана Хмельницького. Так завершився Перший Молдовський похід. 10 лютого 1651 р. Річ Посполита порушила Зборівський мир — понад 25-тисячне військо Мартина Калиновського захопило м. Красне на Брацлавщині. Потім М. Калиновський спробував захопити Вінницю, але завдяки старанням вінницького полковника Івана Богуна і вчасно надісланим підкріпленням від Хмельницького було не тільки захищено Вінницю, але і вигнано загарбників за межі козацької держави. Так було зупинено спробу захопити Брацлавщину, під час якої М. Калиновський надаремно згубив близько половини свого війська. Данило Нечай - герой Визвольної війни українського народу середини XVII ст., брацлавський полковник. Нечай разом із Б. Хмельницьким брав участь у підготовці повстання (з 1646 р.)... Організував Брацлавський полк, який став одним із найбоєздатніших. ... По смерті Максима Кривоноса очолював радикальну течію у повстанському русі... Навесні 1649 р. організував оборону Поділля та Південної Волині, вів бої під Баром, Меджибожем. (Брав участь у всіх кампаніях 1648-1650 рр.). Загинув у бою після раптового нападу ... М. Калиновського на м. Красне (взимку 1651 р.)....

Практичне заняття № 3 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

8 Клас

...Походить він (рід Богданів) — за одними свідченнями — з жмудських (частина Литви) земель, а за іншими з Лисянки, міста на Україні ... Коли Іоану Даниловичу, воєводі руському, король пожалував староство Чигиринське, (Михайла) Хмельницького відрядили туди писарем, аби описав податі. ... (Згодом) він одружився, і жінка народила йому сина Зиновія (його опісля Богданом прозвали). Документ № 2. Джерело про сім’ю Б. Хмельницького. Літопис Самійла Величка (козацький літопис) ...Нарешті, знудившись у Запорозькій Січі (після повернення з турецького полону), він ... осів ... у Чигиринському повіті й женився, пойнявши собі панну Ганну Сомківну. З нею Хмельницький мав двох синів: Тимоша та Юрія, і третю - доньку Єлену... Він був освічений і серед реєстрових козаків знаменитий, а в боях проти бусурманів особливо відзначився... Єлену (Хмельницьку) спершу пойняв був за жінку шляхетний чоловік Данило Виговський — рідний брат того Виговського, що (був генеральним писарем при Б. Хмельницькому). Після нього її взяв за дружину (полковник) Павло... Тетеря....

Навігація