Гетьман Петро Дорошенко

§26. Гетьман Петро Дорошенко

Якими були умови Андрусівського перемир’я?

Якими були особливості гетьманування П. Тетері?

Які були особливості гетьманування І. Брюховецького?

Протягом уроку з’ясуйте, чому політика П. Дорошенка зазнала краху

1. Петро Дорошенко і відновлення єдності Війська Запорозького

Зверніть увагу — це важливо!

У той час, коли Правобережжя лежало в руїні, а чисельність населення зменшилась на 65-70%, у Чигирині в жовтні 1665 р. Петро Дорошенко був обраний Правобережним гетьманом. Гетьман поставив перед собою мету — стабілізувати ситуацію в державі, боротися за об’єднання всіх земель Війська Запорозького, здобути незалежність як від Московії, так і від Речі Посполитої.

Для досягнення мети Петро Дорошенко провів ряд реформ: створив постійне 20-тисячне сердюцьке (наймане) військо, щоб позбутися залежності від старшини; встановив на кордоні нову митну лінію й почав карбувати власну монету задля зміцнення фінансової системи, часто скликав козацькі ради, щоб здобути підтримку козаків, і заохочував заселення спустошеного війнами Правобережжя.

Коли ж на Лівобережжі спалахнуло антимосковське повстання, П. Дорошенко вирішив скористатися ситуацією для об’єднання українських земель. Щоправда, рятуючи своє становище, Іван Брюховецький спробував те повстання очолити, але козаки йому вже не повірили і стратили Брюховецького в таборі під Опішнею. Туди ж прибув П. Дорошенко і на спільній раді в червні 1668 р. був обраний гетьманом обох берегів Дніпра. Зі своїм основним військом він повернув на правий берег, щоб відбити наступ коронних військ, а на лівому березі залишив наказним гетьманом Дем’яна Многогрішного на випадок нападу царських воєвод.

1. Коли і де гетьманом було обрано Петра Дорошенка?

2. Які реформи провів Петра Дорошенко на Правобережжі?

3. Коли і де Петра Дорошенка обрали гетьманом обох берегів Дніпра?

Герб П. Дорошенка

Про умови, за яких Петро Дорошенко став гетьманом.

Дмитро Дорошенко (український історик)

... (При обранні) гетьман мусив визнавати польський суверенітет (над козаками), хоча б уже тому, що в цілому ряді важніших пунктів краю: в Чигирині, Корсуні, Білій Церкві та інших стояли польські залоги, а в самого Дорошенка спочатку була всього якась тисяча козаків, і вся його сила, як каже один сучасник, була в татарах. ...

1. Яку державну спадщину залишив по собі Павло Тетеря?

Один із портретів Петра Дорошенка

Історик про дії Петра Дорошенка на Правобережжі.

Наталя Яковенко (український історик)

... Укріплюючи свою владу, новий гетьман рішуче подавив опозиційні виступи лідерів промосковської

орієнтації, і невдовзі ... скликав старшинську раду, яка схвалила запропоновану ним програму - вигнати усіх ляхів з України до Польщі і, заручившись підтримкою хана Адиль-Гірея, під гетьманською булавою об’єднати Лівобережжя та Правобережжя. ... У грудні 1666 р. разом з незмінними союзниками-татарами він розбив відділи коронного війська ... на Поділлі, розпочинаючи чергову ... війну.

Примітка. На той час П. Дорошенку вдалося взяти під контроль правобережну Київщину та Брацлавщину.

1. На що скористав П. Дорошенко перші 14 місяців свого гетьманування?

Гетьманське військо на марші, мал. кінця XVII ст. Припускають, що це сердюки

Про умови, за яких Петро Дорошенко став гетьманом.

Дмитро Дорошенко (український історик)

... Дорошенко вернувся до Чигирина, який став його резиденцією, як ... за Б. Хмельницького й І. Виговського.

Число прихильників Дорошенка почало швидко зростати ... (і в скорому часі досягло) 20.000 козаків. Основою своєї збройної сили зробив Дорошенко полки ... сердюків, ... які складалися з найманих «охотників», ... не залежали від різних політичних хитань ... і знали тільки свого вождя. Серед них були й чужоземні офіцери, які перейшли до Дорошенка з польської служби. Тримав при собі Дорошенко й відділи татарської кінноти.

1. Обговоріть у загальному колі. Що спільного і відмінного між військами Б. Хмельницького та П. Дорошенка?

2. Петро Дорошенко і Дем’ян Многогрішний

Зверніть увагу — це важливо!

Коли Петро Дорошенко з військом залишив край, Дем’ян Многогрішний під загрозою московських військ та промосковськи налаштованих старшин погодився розірвати стосунки з Дорошенком. Натомість його обрали повноправним гетьманом Лівобережної України. Окрім того, Дем’яну Многогрішному вдалося в складних переговорах із московитами підписати порівняно вигідні Глухівські статті (9 березня 1669 р.), за якими Гетьманщина знову отримувала широку автономію.

Тим часом ситуація на Правобережжі суттєво ускладнилася. Запорожці окремо проголосили гетьманом Петра Суховієнка, який розпочав бойові дії проти Петра Дорошенка, а із заходу наступали коронні війська на Київщину і Брацлавщину. Коли ж Суховієнко в боротьбі з Дорошенком зазнав поразки, в Умані, за підтримки Польщі у 1669 р. було проголошено гетьманом Михайла Ханенка. За таких умов Петро Дорошенко все більше схилявся до думки про союз із Османською імперією.

У той час, коли Правобережжя палало у полум’ї безперервних боїв, Д. Многогрішний вжив ряд заходів, які поклали край Руїні на Лівобережжі, і домігся щоб Київ залишився у складі Лівобережної гетьманщини. Для підтримки порядку він створив наймане військо компанійців, підтримував старшину, роздаючи їй землі. Але водночас надто обдаровував посадами й землями родичів, самочинно карав полковників, все менше зважав на Старшинську раду. Таке посилення гетьманської влади не подобалося Москві. Отож, царські урядники скористались доносами заздрісної та чимось ще невдоволеної старшини. 1672 р. Д. Многогрішного арештували, відправили до Москви, а згодом до Сибіру.

1. Коли і чому лівобережним гетьманом став Дем’ян Многогрішний?

2. Назвіть конкурентів Петра Дорошенка на Правобережжі.

3. Якими були успіхи і невдачі Дем’яна Многогрішного?

Герб та автограф Дем’яна Многогрішного

Угода

Основні умови Глухівських статей 1669 р.

Підтвердження вольностей Війська Запорозького, прав і привілеїв козацької старшини.

Московські воєводи залишалися в Києві, Ніжині, Переяславі, Чернігові, Острі, але мали займатися лише військовими справами.

Податки повинні збиратися козацькою старшиною й надходити до гетьманської скарбниці.

Гетьману заборонялося мати самостійні відносини з іноземними державами, але зберігалося право посилати своїх представників на дипломатичні перемовини, пов’язані з Гетьманщиною.

Козацький реєстр встановлювався в 30 тис.

Обмежувався перехід селян у козацтво.

Особистість.

Дем’ян Многогрішний (1631-1703)

Ім’я (повне). Дем’ян (Демко) Гнатович Многогрішний.

Народження. З-під м. Коропа на Чернігівщині.

Походження. З селянської родини.

Початкові умови формування особистості. Як селянин з дитинства ненавидів систему господарювання Речі Посполитої, тому, коли спалахнула Хмельниччина, покозачився і, користуючись хистом лідера, організовував великі селянські загони для боротьби з неприятелем.

Освіта. Був чоловік «простий і неграмотний» - так сам про себе казав.

Ключові події життя.

До 1668 р. В часи Хмельниччини пройшов шлях від покозаченого селянина до генерального осавула. За гетьманування І. Брюховецького став чернігівським полковником. Був противником Андрусівського договору, тому в 1668 р. взяв участь в антимосковському повстанні на Лівобережжі. Підтримував політику П. Дорошенка, спрямовану на об’єднання українських земель. У 1668 р. був призначений наказним гетьманом Лівобережної України.

З 1668 р. В грудні під загрозою вторгнення московських військ був обраний Лівобережним гетьманом. У 1669 р. уклав Глухівські статті з Московським царством. Столицею зробив м. Батурин. Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережної гетьманщини. У внутрішній політиці спирався на наймане військо компанійців; старшин-родичів; на дисципліну, яку встановлював власноруч, караючи без старшинської ради навіть полковників. У 1672 р. звинувачений у державній зраді на підставі доносів козацької старшини і вивезений з родиною до Сибіру. В 1696 р. став ченцем, до смерті жив у монастирі.

Наслідки діяльності. Вольовий характер і амбітні плани допомогли йому стати гетьманом ... , зміцнити там свою владу і встановити ... , припинивши цим у регіоні ... . Але ... зі старшиною через розподіл землі й маєтків та самовладність у вирішені державних питань призвели до ... спротиву та втрати ... .

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності», використовуючи слова (влада, старшинський, Руїна, порядок, Лівобережжя, конфлікт).

2. Порівняйте синій текст рубрики із документами №4 та №10 §21. Сформулюйте висновки.

3. Петро Дорошенко та Іван Самойлович

Зверніть увагу — це важливо!

П. Дорошенко в 1669 р. прийняв непросте рішення - визнав протекторат Османської імперії і попрохав у неї допомогу. Як наслідок, османи захопили м. Кам’янець, але і завдали жахливих спустошень по всьому краю. Після кровопролитної війни Туреччина уклала з Польщею Бучацький мирний договір у жовтні 1672 р., за яким П. Дорошенку як васалу османів мали належати лише спустошені Брацлавщина та Південна Київщина, а під владу султана відходило Подільське воєводство із м. Кам’янцем.

Незадовго перед тим на Генеральній військовій раді під Конотопом у червні 1672 р. новим гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Самойловича. І. Самойлович, щоб стати гетьманом, заручився підтримкою московського царя та дворянства, пообіцявши їм більше прав на Україні. І як наслідок - нова угода з Московським царством - Конотопські статті, які дещо обмежували владу гетьмана. Зважаючи на промахи свого попередника, І. Самойлович будував аристократичну державу, - в якій влада належить знатним людям. Для цього гетьман регулярно скликав старшинську раду, обдаровував старшин маетностями, сформував із синів старшин бунчукове товариство. Бунчукові товариші, перебуваючи при гетьманові, з юнацьких років готувалося до служби на військових та адміністративних посадах.

Значну увагу гетьман Самойлович приділяв церковному будівництву. Заохочував до того старшин. Але справами власне церковними цікавився мало. Саме за його гетьманування в 1686 р. Київську митрополію було включено до складу Московської патріархії. І хоча в 1687 р. Константинопольська патріархія визнала цю дію неканонічною, Українська православна церква все ж втратила свою незалежність.

1. Що передбачав Бучацький мирний договір 1672 р.?

2. Кого і коли обрали гетьманом після Дем’яна Многогрішного?

3. Коли Київську митрополію було підпорядковано московському патріархові?

Угода

Основні умови Бучацького мирного договору 1672 р.

Річ Посполита визнавала незалежність «Української держави».

(перше використання такої назви у міжнародному договорі) в межах Брацлавщини та Південної Київщини, що переходили під владу Петра Дорошенка.

Річ Посполита віддавала Туреччині Подільське воєводство з м. Кам’янець.

Річ Посполита зобов’язувалась сплачувати щорічну данину турецькому султану в розмірі 22 тис. золотих.

Річ Посполита за зняття османами облоги зі Львова повинна була сплатити контрибуцію.

Примітка. Сейм відмовився затвердити умови договору, тож війну було поновлено.

Особистість.

Іван Самойлович (?—1690)

Ім’я (повне). Іван Самійлович Самойлович.

Народження. Народився в м. Ходорків (Ходорів)

Київського воєводства (нині Житомирщина).

Походження. З родини священика.

Початкові умови формування особистості. Виховувався серед православного духовенства. Батько готував сина до служби священиком.

Освіта. Навчався у Києво-Могилянському колегіумі.

Ключові події життя.

До 1672 р. У 60-х роках XVII ст. - сотенний писар. 1668 р. взяв участь в антимосковському повстанні. В часи Д. Многогрішного був чернігівський полковник, а згодом генеральним суддею.

З 1672 р. - гетьман Лівобережжя. Того ж року підписав Конотопські статті, котрі більше, ніж Глухівські обмежували владу гетьмана і права Гетьманщини. Вів війну проти Петра Дорошенка. У 1674 р. був проголошений гетьманом обох берегів Дніпра. В 1678 1679 рр. провів «Великий згін» правобережного люду на Лівобережжя. Утримував наймане військо. Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади. Своїм синам надавав найвпливовіші посади в гетьманському уряді. Вороже ставився до Польщі й Османської імперії. Командував козацькими полками у невдалому Кримському поході 1687 р., який очолював Василь Голіцин. Незадоволена Самойловичем старшина змовилася з В. Голіциним. Разом їм вдалося 1687 р. арештувати Івана Самойловича, звинуватити у зраді і відправити до Сибіру, де він помер 1690 р. Все майно його і його родичів було конфісковано.

Наслідки діяльності. Прагнення сформувати гетьманську державу з ... формою правління суперечило ... демократичній традиції, тому наштовхнулось на супротив ... . У підсумку Іван Самойлович зміцнив ... але ослабив ... становище ... Гетьманщини.

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності», використовуючи слова (Лівобережна, монархічна, козацька, політичне, економічне, старшина).

2. Подумайте. Як Москва використовувала правило «Розділяй і володарюй» у Гетьманщині?

Угода

Основні умови Конотопських статей 1672 р.

Заборона гетьману судити й увільняти з «урядів» генеральну старшину без згоди усієї старшини.

Заборона гетьману листуватися з іноземними володарями, і особливо з Петром Дорошенком.

Гетьман погоджувався на проведення царем переговорів про Гетьманщину без присутності її представників.

 

Коли в Україні

Д. Многогрішний підписав Глухівські статті, ... на о. Крит Османська імперія захопила його столицю у ході війни з Венецією.

Підсумуйте свої знання.

1-2. Запам’ятайте дати та події.

- 1665 р. - обрання гетьманом Петра Дорошенка на раді в Чигирині.

- 1668 р. - проголошення П. Дорошенка гетьманом обох берегів Дніпра.

- 1668-1672 рр. - гетьманування Д. Многогрішного. Глухівські статті 1669 р.

- 1672 р. - обрання гетьманом на Лівобережжі Івана Самойловича.

- 1672 р. - Бучацький мирний договір.

- 1686 р. - підпорядкування Київської митрополії Московському патріархові.

3. Підготуйте довідку «Спільне і відмінне в діях Д. Многогрішного та І. Самойловича».

4. Займіть обґрунтовану позицію. У діяльності П. Дорошенка до 1672 р. було більше успіхів чи невдач?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно