Войти
Закрыть

Практичне заняття 2. «Державне будівництво Української Центральної ради: здобутки та прорахунки»

10 Клас

Пропонуємо визначити такі історичні події доби УЦР, як: київська маніфестація 1 квітня 1917 р.; створення газети «Вісті з Української Центральної ради»; скликання Українського національного конгресу; опублікування I, II, III, IV Універсалів; утворення Генерального секретаріату; придушення збройного виступу самостійників; прийняття рішення про скликання Українських установчих зборів; засудження в резолюції «Про владу» більшовицького перевороту; участь у боротьбі за владу 28-31 жовтня 1917 р.; використання тільки демократичних методів здійснення влади; проведення аграрної реформи шляхом «соціалізації»; домовленість зі ставкою верховного головнокомандування про створення Українського фронту; підтримка кримськотатарського національного руху; укладення мирного договору з Центральними державами....
0 Переглянути

Українська Центральна рада на заключному етапі діяльності

10 Клас

Лідери Української революції були переконаними прихильниками миру. Однак реалією тогочасного міжнародного життя була світова війна. Тому, щоб здобути гідне місце на міжнародній арені, УНР потрібно було зважати на позиції провідних учасників війни. З одного боку, доводилося зважати на позицію Англії та Франції, які визнали УНР, з іншого — українські очільники усвідомлювали, що мир із Центральними державами є життєвою необхідністю. Після того як радянська Росія підписала перемир’я й розпочала мирні переговори з Центральними державами, УНР стрімко втрачала авторитет у народу. Щоб втілити в життя свої зовнішньополітичні наміри та відібрати один з головних пропагандистських аргументів більшовиків проти Української революції, її провідники почали активно шукати мир з Центральними державами. У грудні 1918 р. Генеральний секретаріат опублікував ноту до воюючих і нейтральних держав, у якій заявив, що тільки Українська Народна Республіка може представляти інтереси українського народу на мирних переговорах, що розпочалися в Бресті-Литовському. Центральні держави відповіли запрошенням до переговорів, і на початку січня 1918 р. делегація, очолена В. Голубовичем, прибула до Бреста-Литовського. Так, УHP стала чинником міжнародної політики....
0 Переглянути

Внутрішня та зовнішня політика УНР доби Центральної ради. Перша російсько-українська війна

10 Клас

Внутрішня політика Української Центральної ради була спрямована на припинення класової та міжнаціональної ворожнечі, збереження боєздатності армії, зупинення більшовизму, анархії та руйнування країни, відновлення демократичної влади в Росії. Для вирішення цих завдань УЦР використовувала тільки демократичні засоби: пояснення, переконування, прохання, хоча час вимагав застосування й рішучих силових дій. Не маючи часу для створення нових органів державної влади, УЦР використовувала мережу старих державних органів, працівники яких нерідко саботували процес українського державотворення. Краще йшла справа з місцевим самоврядуванням. Тут були використані земства, перейменовані на народні ради, а їхні виконавчі органи — на народні управи. УЦР намагалася зберегти армію, уклавши зі ставкою верховного головнокомандування угоду про передислокацію українізованих частин на Південно-Західний та Румунський фронти та їхнє об’єднання в Українському фронті. Найважчою справою стала аграрна реформа. УЦР відмовилася від її негайного проведення. Невдовзі після публікації III Універсалу на місця надійшло роз’яснення Генерального секретаріату про те, що націоналізована земля має надійти в розпорядження громадських комітетів, які будуть здійснювати наділення селян землею лише після відповідних рішень Українських установчих зборів. До того ж часу самочинне захоплення земельних наділів і реманенту рішуче забороняли. У такий спосіб УЦР, в умовах війни й економічної кризи, намагалася зберегти міцні товарні господарства (ними тоді найчастіше були поміщицькі господарства) і не допустити в містах голоду. Однак цю виправдану, соціально відповідальну політику не сприймали селяни, які легко піддавалися на більшовицьку пропаганду....
0 Переглянути

Розгортання Української революції

10 Клас

Ігнорування Тимчасовим урядом вимог української делегації переконало керівників Центральної ради, що перемовини з російськими політиками будь-якого політичного забарвлення є даремними, тому у виборюванні автономії необхідно покладатися лише на власні сили. 18 червня 1917 р., незважаючи на заборону, у Києві розпочав роботу II Всеукраїнський військовий з’їзд. Його делегати - 1,6 млн солдатів — запропонували Центральній раді розпочати конкретні дії щодо розбудови автономного устрою. 23 червня 1917 р. перед закриттям військового з’їзду Центральна рада оприлюднила І Універсал Української Центральної ради до українського народу, на Україні й поза Україною сущого. Історичне джерело З Універсалу Центральної ради: «Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Усенародні Українські збори (сейм). Усі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори». Делегати-військовики слухали Універсал стоячи, потім стали на коліна й заспівали Шевченків «Заповіт». Універсал об’єднав навколо ідеї автономії найширші верстви й політичні сили українського суспільства. На адресу УЦР надходили телеграми з привітаннями від найрізноманітніших політичних і громадських організацій. Біля скарбниці Центральної ради вишикувалися черги громадян, які вирішили підтримати її матеріально. Адже, на відміну від інших організацій, уключаючи й збільшовизовані ради робітничих і солдатських депутатів, Тимчасовий уряд не виділяв на утримання Центральної ради ні копійки....
0 Переглянути

Перші успіхи Української революції

10 Клас

Основною причиною Української революції було незадоволення українського народу своїм соціальним становищем. На початку XX ст. на теренах України в державно-адміністративному апараті працювало 47 % росіян, 29 % поляків і лише 5,5 % українців. У торгівлі 48 % становили євреї, 14 % росіяни та 0,9 % українці, переважно зрусифіковані. Зате 90 % українців були задіяні в землеробстві. Отже, російська влада звела українців «на рідній, не своїй землі» до стану наймитів, які обслуговували інонаціональну соціальну верхівку. Безпосередні причини Української революції її лідер М. Грушевський визначав такі: 1) піднесення українського руху в період між двома революціями та після початкового періоду Першої світової війни; 2) обурення української громадськості з приводу підтримки Австро-Угорщиною відновлення Польської держави й нехтування національної незалежності українців; 3) посилення антиукраїнських заходів царизму в роки війни. Найчисельнішою рушійною силою революції виступило селянство. Воно вперто берегло почуття національної окремішності, справедливо пов’язувало своє пригноблене становище з російською імперською політичною системою. Водночас розпорошеність, неписьменність, неорганізованість, нерозуміння сутності держави й потреби в ній, зорієнтованість на вирішення лише земельного питання не давали можливості селянству відіграти роль свідомого рушія революції. За сприятливих обставин воно могло стати лише її масовим учасником....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу І. Україна в роки Першої світової війни

10 Клас

«Українське питання» перед Першою світовою війною (1914-1918) — це питання підпорядкованого становища українців у складі Австрійської та Російської імперій. У Першій світовій війні Україна була лише стратегічною базою, джерелом військових та економічних ресурсів, плацдармом для розгортання наступів. Через розділеність України між двома імперіями війна стала національною трагедією братовбивства; переслідуванням за «зрадництво» з обох сторін. Єдиним способом вивести українство з-під імперського терору були спроби українських політиків продемонструвати лояльність до імперій. Воєнні дії на Східному фронті незмінно розгорталися на теренах України. У ході бойових дій насамперед страждали мешканці Галичини, Буковини, Волині. Окупаційна політика урядів обох імперій полягала в грабіжницькому використанні українських ресурсів і повного викорінення українського національно-визвольного руху....
0 Переглянути

Практичне заняття 1. «Перша світова війна як виклик людському виживанню: жінки на війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (аналіз текстових і візуальних джерел)»

10 Клас

«Не журітеся й сійте озимину, хазяйнуйте, укрийте хату... Тільки й сниться кожної ночі, ніби я дома й з дядьком Гараськом молотимо пшеницю, і такий він худий». «...Найзлішому ворогу не бажав би попасти в ці "окопи”. Якби дав Бог, щоб ніколи в житті ніхто не потрапляв би в ці окопи й щоб навіть не знали, що таке окопи». «Ви пишете, як я живу. Тут мене воші заїдають, хоч і часто собі білизну перу, але вони заводяться. Спимо в землянках, одним словом, усього доводиться... Яка ненависна війна...» «Ряди наші змішалися з вогнем і землею, і 23 травня, коли ми з криком "ура” добігали до неприятельських окопів, то я тільки пам’ятаю, що кулі й снаряди свистіли кругом, а люди падали. Проте скільки там було солдатів: на місце убитих і поранених усе нові й нові підбігали й також падали. Крики, стогін, рев снарядів і куль — усе це злилося в один гул. І коли все ж таки ми добігли до їхньої дротяної загороди, за якими були їхні окопи, то я одну за другою кинув усі свої чотири бомби в їхні окопи. А потім — у штики... Пам’ятаю, що штик схопленої мною гвинтівки після бомб працював у моїх руках страшно». «Переді мною все стало, як на долоні, і я згадав домашніх, тата й маму. Адже вони не знають, що я таким молодим переношу і за що. За що мене примушують убивати таких, як і сам, а потім страждати. Дорога сестрице, ти цього листа мамі не посилай» (Опис атаки під Ковелем у травні 1916 р.)....
0 Переглянути

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр.

10 Клас

Більшість українців по обидва боки фронту лояльно поставилася до імперських властей. Однак ані широкі мобілізації, ані самовідданість і героїзм українців не могли змінити політики імперій-поневолювачів щодо України. Російський уряд передбачав, що український національний рух неодмінно призведе до відродження Української держави, тому максимально обмежував його розвиток, а початок Першої світової війни відразу ж використав для посилення репресій проти всіх виявів національного життя українців. Ще 31 липня 1914 р. уряд запровадив військову цензуру й одночасно видав указ про заборону друку українською мовою, що призвело до знищення української преси. На Правобережжі, зокрема й у Києві, на початку війни був запроваджений воєнний стан, за якого будь-яка громадсько-політична активність українців каралася воєнними судами як ворожі владі прояви сепаратизму. Окупаційна політика царизму в Західній Україні. Імперські політики бачили, які геополітичні перспективи розкриває перед ними здобуття Галичини, Буковини й Закарпаття. Одночасно вони усвідомлювали, що приєднання Галичини призведе до різкого збільшення в імперії свідомих українців, а це обов’язково посилить «небезпечний малоросійський сепаратизм»....
0 Переглянути

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

10 Клас

З перших днів війни терени України перетворилися на один з основних театрів воєнних дій. Уже в середині серпня 1914 р. на лінії від Івангорода до Кам’янця-Подільського довжиною 450 км розпочалася 33-денна Галицька битва, у якій узяли участь вісім армій. Унаслідок боїв на притоках р. Дністра — Золотій Липі, а потім Гнилій Липі — росіяни зуміли оволодіти воєнною ініціативою. 21 серпня 1914 р. російські війська ввійшли у Львів, а наступного дня в Галич. Історичний факт У ході бойових дій на Південно-Західному фронті почали активно застосовувати нові види озброєнь і способи ведення бойових дій. Так, 8 вересня 1914 р. в українському небі над м. Жовквою відбувся перший у світі повітряний таран, який здійснив член Київського авіаклубу П. Нестеров. Загинули обидва пілоти. Саме після цього на літаках почали встановлювати кулемети. Успіхи в Галичині забезпечили російським силам успішне просування в Північну Буковину. 2 вересня російські війська без бою вступили в Чернівці. Переможці вели себе по-мародерськи. Цілий тиждень в околицях міста тривали масові пограбування. У відповідь чернівчани розпочали партизанську боротьбу....
0 Переглянути

Україна напередодні війни та реакція українства на її початок

10 Клас

«Українське питання» стало природним наслідком імперської політики Австро-Угорщини та Росії щодо українців. Загалом в історії людства національне питання завжди виникало там, де в межах однієї держави (імперії) жили різні народи, один з яких посідав панівне становище й, користуючись ним, примножував свої здобутки не лише завдяки власній праці, а й за рахунок експлуатації пригноблених народів. Щоб зберегти таке становище навічно, панівний народ чинив умисні, добре сплановані перешкоди на шляху природного розвитку підкореного. Тому напередодні Першої світової війни «українське питання» постало як питання розділеного між імперіями, бездержавного, колонізованого українського народу, яким урядували переважно російські й польські чиновники (у Російській імперії), польські, австрійські, угорські й румунські адміністратори (в Австро-Угорщині). «Українське питання» уключало й економічне гноблення українства. Імперії на власний розсуд експлуатували наші природні ресурси, витрачали на свої потреби зібрані з українців податки, ігнорували економічні інтереси українських селян, ремісників, нечисленних підприємців....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 302 303 304 305 306 307 308 309 310 ... 370
Назад

Навігація