Усе наше життя пов’язане з інформацією. Це новини, факти, знання, одержані в результаті пошуку, вивчення, спілкування тощо. Ми отримуємо інформацію, коли розмовляємо з кимось, переглядаємо телепрограми чи фільми, читаємо книжку або спостерігаємо за домашнім улюбленцем. Ми передаємо інформацію, коли пишемо CMC, телефонуємо або розповідаємо одне одному про якісь події. Ми використовуємо інформацію, коли обираємо спосіб розв’язання задачі, плануємо подорож, шукаємо цікавий фільм або книгу. Інформування повідомляє, роз’яснює, утім, не надає людині готових рішень. Інформація (від лат. informatio — роз’яснення, уявлення, поняття, переказ) — це відомості про об’єкти і явища навколишнього світу, їх властивості, які підвищують рівень обізнаності людини. Усе, що надає інформацією, називається джерелом. Ти вже знаєш, що найпоширеніший вид інформації — це текст. Під ним розуміють будь-яку записану (від руки чи надруковану) мову — літературний твір, історичний документ, закон тощо. У XX столітті поруч з традиційним друкованим текстом виникли нові різновиди текстів, пов’язані з кінематографом, телебаченням, відео, Інтернетом, мобільними телефонами. Їх називають медіатекстами. Вони створені для передачі іншим людям і поширюються за допомогою технічних засобів. Приміром, твій електронний лист друзям є особистим повідомленням, а от звернення чи відкритий лист міському голові, розміщений у соціальних мережах, — це вже медіатекст. Тож медіатекст присутній у медіапродуктах, як-от: фільм, відеокліп, газетна стаття, телепередача тощо. Досліди 1. Проаналізуй зразки медіатекстів, відповівши на запитання. Що це за медіатексти? Про що можна дізнатись із кожного з них?...
|