Як зберігають пам’ять про минуле писемні джерела, мова та фольклор
- 28-11-2022, 16:35
- 821
5 Клас , Досліджуємо історію і суспільство 5 клас Пометун, Малієнко 2022
§ 10. Як зберігають пам’ять про минуле писемні джерела, мова та фольклор
Обговоріть у класі
Що ви знаєте про писемність у давнину?
Досліди
Чим подібні і чим відрізняються наведені джерела? Які з них найдавніші?
Графіті (настінні написи) Софійського собору в м. Києві. XI ст.
Фрагмент документу, написаного на бересті (корі берези). XIV ст.
Радзивіллівський літопис. XV ст.
Сучасна електронна книга
1. Що знаходимо у писемних історичних джерелах
Поміркуйте
Складіть перелік видів писемних джерел та об’єднайте їх за певними ознаками. Про що розповідають різні види писемних історичних джерел?
Писемність виникла на Землі майже 5 тисяч років тому. У різних країнах в минулому писали на глиняних дощечках, корі дерев і навіть кам’яних брилах. У Давньому Єгипті матеріалом для письма слугував папірус, виготовлений із стебел багаторічної травянистої рослини. На землях Русі-України писали на верхньому шарі кори берези — бересті. Пізніше для записів використовували пергамент — оброблену шкіру домашніх тварин: телят, молодих овець і кіз. А перший папір винайшли у Китаї майже 2000 років тому.
У хроніках і літописах знаходимо відомості про події, що відбувались у певній країні. Стародавні закони розповідають про те, як люди розуміли справедливість, як розпоряджалися власністю та відповідали за злочини. З літературних творів дізнаємося, які уявлення про красу, добро і зло мали наші пращури.
Із записів про роботу магазину чи ринку можна з’ясувати, які товари виробляли на продаж у певний час, що привозили здалеку, якими були ціни, які продукти, тканини, ремісничі вироби користувалися попитом. Газети, що виникли в Європі як періодичні видання інформують про новини тогочасного суспільства. Із записів у шкільному журналі можна довідатися про те, які предмети вивчали та хто мав право здобувати освіту в школах. А з перепису жителів міста, селища, села — зробити висновки про те, до яких верств належали ті чи інші люди, де мешкали, якими були їхні заняття, родинні та професійні зв’язки.
2. Які знання про минуле надає мова
Обговоріть у класі
Чи можна знайти свідчення про минуле у мові? Наведіть приклади.
Поміркуйте
Скористайтеся наведеними у тексті словами як прикладом і самостійно доберіть слова — символи сучасності. Обґрунтуйте свій вибір.
Мова не є застиглою навіки — вона змінюється з плином часу. У мові відображено те, які народи мешкали на території нашої країни та хто з ними сусідив, які зміни відбулися у державному, господарському та культурному житті. Наприклад, поява у нашій мові звичних тепер слів «тротуар» (із французької) чи «трамвай» (з англійської) стала можливою наприкінці XIX — на початку XX століття, коли життя українських міст збагатилося новими видами транспорту. А ваші бабусі та дідусі в дитинстві не вживали такі звичні сьогодні слова, як «ґаджет» або «айфон».
Досліди
Прочитай наведені у схемі іншомовні слова. За яких обставин у минулому кожне з них стало вживаним в українській мові?
3. Чому фольклор є історичним джерелом
Обговоріть у класі
Чи згодні ви, що приказки, прислів’я, казки свідчать про зв’язок минулого й сьогодення?
Поміркуйте
Поясніть, що повідомляє про минуле усна народна творчість.
Важливим носієм історичної інформації є фольклор — усна народна творчість.
Прислів’я, казки, балади, історичні думи та пісні, які описують працю і побут, звичаї і вірування народів, зберігають пам’ять про давні події та людей. Історикам вони, разом з іншими видами історичних джерел, розповідають про життя в минулому.
Фольклор (з англ. — «народна мудрість») — усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження.
Використовуй інструменти дослідження
Щоб дослідити фольклорну пам’ятку як історичне джерело, послідовно відповідай на запитання:
- 1) Про що та про кого йдеться у пісні, казці, думі чи прислів’ях?
- 2) До якої верстви населення належать головні персонажі?
- 3) Про які події йдеться у творі?
- 4) Який історичний період описується? Чому ти так вважаєш?
- 5) Які географічні назви згадуються?
- 6) Що у цьому творі, на твою думку, є правдою, а що схоже на вигадку?
Досліди
Обери один із фрагментів наведених творів і опрацюй його як історичне джерело за поданими вище запитаннями.
- Уривок з історичної пісні «Розмова Дніпра з Дунаєм»
- Українські прислів’я
- Уривок з обрядової пісні
1)
Питається Дніпр тихого Дунаю:
«Тихий Дунаю,
Що я своїх козаків на тобі
не видаю?
...Чи твоя Дунай-вода моїх
козаків забрала?»
Промовить тихий Дунай
до Дніпра-Славути:
«Дніпр-батьку, Славуто!
...Ні, моя дунайська вода
твоїх козаків не забрала,
Твої козаки на черкеській1
горі пробувають,
Холодної води в барила2
набирають,
Шляхи і дороги замічали,
Городи бусурменські3
плюндрували,
Огнем-мечем воювали,
Сребра-злата по достатках набирали,
До річки Хортиці прибували,
До стародавньої Січі поспішали...»
Ігор Дзись. Запорозький козак (авторська реконструкція)
2)
- Коли козак у полі, то він на волі.
- Кінь та ніч — козакові товариші.
- Хліб та вода — то козацька їда.
- Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.
- Козак хороший, та нема грошей!
3)
Добра нивонька була,
Сто кіп жита зродила:
Що копа, то колода —
Панові нагорода.
Запрягайте воли,
Їдьте по підпори,
Скиртоньки підпирати,
В’язальників поспрашати.
1 Гори черкеські — середгір’я гір Кавказу.
2 Барило — діжка.
3 Городи бусурменські — турецькі міста.
Перевір себе
- 1. Які джерела називають писемними?
- 2. З якою метою досліджують мову як історичне джерело?
- 3. Що таке фольклор?
- 4. Якими прикладами можна підтвердити, що казки, прислів’я та пісні є історичними джерелами?
- 5. Назви декілька слів, які відображають історію твого краю. Обґрунтуй свій вибір.
А ще ти можеш
- 1. Обери для дослідження будь-яку фольклорну пам’ятку. Опрацюй її письмово відповідно до алгоритму, описаному в параграфі.
- 2. Скористайся Інтернетом та знайди 5-6 слів, запозичених українською мовою з мов інших народів.
Коментарі (0)