Войти
Закрыть

Короткий словник основних понять і термінів 8 клас Хлібовська, Наумчук 2021

8 Клас

Вертеп — пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси. Гайдамаки — учасники повстанських рухів на Правобережжі у XVIII столітті, які виступали проти кріпацтва та проти польських магнатів і шляхти. Найбільше повстання гайдамаків — Коліївщина 1768-1769 років. Генеральна військова рада — найвищий орган влади козацької держави в 1648-1764 роках. У її роботі могли брати участь усі козаки. Генеральна старшина — вища державна адміністрація в Українській козацькій державі, найближче оточення гетьмана; до її складу входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний, генеральний осавул. Гетьман — у XVI-XVII століттях — ватажок козацтва; в XVII-XVIII століттях — воєначальник козацького війська, глава козацької держави — Війська Запорозького, що наділявся вищою виконавчою і судовою владою. Гетьманщина — неофіційна назва козацької держави до 1764 року. Офіційна назва — Військо Запорозьке. Гравюра — друкований відбиток на папері з металевої пластини чи дошки, де вирізьблено малюнок. Греко-католицька церква — назва церкви, яка виникла внаслідок об’єднання православної і католицької церков у 1596 році в місті Бересті. «Доба героїчних походів» — переможні походи козацтва першої третини XVII століття проти Османської імперії, зокрема і морські. Запорозька Січ — фортеця-укріплення, що виникла в середині XVI століття за Дніпровськими порогами; модель Української козацької держави і водночас столиця Запорожжя. Козак — «вільна людина», «воїн», член самоврядних військових громад на теренах Дикого Поля на межі християнського і мусульманського світів. Першу згадку про козаків у 1489 році містить «Хроніка Польщі» Мартина Бєльського....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: «Українські землі у 20-90-х роках XVIII століття»

8 Клас

Дорогі діти! Ось ви засвоїли матеріал п’ятого розділу підручника й дізналися, що, всупереч ліквідації козацького устрою на Правобережжі і Лівобережжі, зруйнуванню останньої Запорозької Січі, українці не втратили своєї ідентичності. Права і свободи вони відстоювали то помірковано разом з Павлом Полуботком і Кирилом Розумовським, то відчайдушно разом з Олексою Довбушем і Максимом Залізняком. Ваші однолітки Марічка та Ігор настільки вражені тією добою, що вирішили ще раз пережити події буремних років. Не залишайтесь осторонь і ви, адже щасливо там жити, де гуртом робити. Щоб здійснити мандрівку в часі, вам потрібно пройти сім історико-географічних регіонів та виконати сім завдань: або в зошиті, або в гаджеті, використавши QR-код. Отже, вдалої вам мандрівки! Останні польські королі фактично були ставлениками ____ імператорів. Водночас набирали потуги сусідні ____ та Пруссія. Це призвело до поділів країни між її сильнішими сусідами. Перший поділ Речі Посполитої відбувся в ____ році. До ____ імперії приєднали Галичину. За другим поділом, що відбувся в ____ році, до Російської імперії увійшла фактично вся ____ Україна. У результаті третього поділу ____ року Росія поширила владу на Західну ____. Крім того, скориставшись ослабленням ____ імперії, Австрія в 1774 році приєднала ____. А оскільки ____ потрапило під її владу ще раніше, то наприкінці XVIII століття всі українські землі опинились у складі двох імперій — Російської та Австрійської....
0 Переглянути

Козацькі літописи — цінне історичне джерело

8 Клас

«...У вузькому значенні літописами називають лише рукописні тексти, створені ... в минулі часи. ... З точно датованими за роками записами про те, що відбувалося, а (також) тексти записів, розташованих у хронологічному порядку без розбивки на річні статті». Юрій Луценко (український мовознавець) про козацькі літописи «За (Літописом Григорія Граб’янки), а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України, — і яка надто далека від традиційної літописної форми». Завдання 3. Прочитайте уривок з універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року та витяг зі статті 65 чинної Конституції України. Визначте, що об’єднує ці документи. Літопис Граб’янки. З універсалу Богдана Хмельницького «Не бійтеся, отож, поляків, ваші милості, шляхетно уроджені малоросійські брати наші! Хай би й найбільші були їхні війська, але станьте за благочестя святе, за цілість вітчизни і бороніть давні права та вольності разом з нами проти цих наружників і руйнівників, як ставали за свою правду славні борці (що вже засвідчено), предки наші, руси. Майте надію, що звільнитеся від теперішнього свого лиха і що в наших прийдешніх битвах із супостатами допоможе нам всемогутня божа благодать»....
0 Переглянути

Особливості української архітектури, образотворчого мистецтва й музики

8 Клас

У кінці XVIII століття з розвитком військової справи та внаслідок входження до Російської імперії Північного Причорномор’я потреба в оборонних спорудах зменшилася. Старі фортеці перетворили на нові міста. Такими стали, до прикладу, Херсон, Миколаїв, Одеса. Для них характерне чітке планування вулиць і площ, збільшення громадської та житлової забудови. Поширення набувають палацово-паркові ансамблі (поєднання палацу та парку), як-от — Маріїнський палац у Києві. У XVIII столітті на території Гетьманщини та Слобожанщини продовжувало розвиватися бароко. Кращими його зразками того часу стали Преображенська церква в селі Великі Сорочинці 1732 року та Покровська церква в Києві 1766 року. З’являється також новий стиль, привнесений з Європи, — рококо. Його подекуди називають ще пізнім бароко. Він відзначався легкістю та вигадливістю оздоблень. Улюбленою деталлю декору стала мушля (французькою «рококо»), яка й дала назву цілому мистецькому стилю. Андріївська церква в Києві, собор Святого Юра у Львові, Успенський собор Почаївської лаври, ратуша в Бучачі — кращі архітектурні пам’ятки рококо в Україні....
0 Переглянути

Розвиток освіти і науки у XVIII столітті

8 Клас

У XVIII столітті в усіх українських землях початкову освіту можна було здобути в парафіяльних школах різних конфесій при церквах і монастирях, але на Лівобережжі та Запорожжі таких шкіл було більше, а у володіннях Речі Посполитої — менше. В обов’язки сільських священників входило: навчати сиріт, не дозволяти їм блукати вулицями і вести бродяжницький спосіб життя. Заможніші люди наймали вчителів для навчання вдома. Після ліквідації козацького устрою та поділів Речі Посполитої в українських землях, що відійшли до Російської імперії, кількість початкових шкіл суттєво зменшилась, а в землях, що відійшли до Австрійської держави, навпаки, була запроваджена освіта рідною мовою навчання у парафіяльних школах. Для надання середньої освіти в землях Гетьманщини і Слобожанщини діяли всестанові Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. У західноукраїнських землях освіту надавали школи при василіанських монастирях та греко-католицькі семінарії. Єзуїтські колегіуми були перетворені на світські (нецерковні) навчальні заклади — гімназії. У підросійській Україні гімназії запровадили з першого десятиліття XIX століття. До прикладу, Київська гімназія постала в 1809-1811 роках. Проте для управління державою потрібні були освічені, відповідно до інтересів конкретної держави, люди. Тому в Російській імперії по повітових містах створювали російськомовні 2-річні малі училища для дітей купців та містян, а по губернських містах — 4-річні головні училища для дітей дворян....
0 Переглянути

Поділи Речі Посполитої: зміни в становищі західноукраїнських земель та Правобережної України

8 Клас

Протягом усього XVIII століття спостерігається ослаблення Речі Посполитої. Серед причин того ослаблення, які й призвели до поділів цієї держави, можна виділити кілька основних. Внутрішньополітичні. Боротьба за польський трон часто призводила до збройного протистояння між союзами магнатів і шляхти. Шляхта обирала нового короля, а обравши — жорстко контролювала через рішення сейму. Більше того, кожен шляхтич-депутат у сеймі мав право вето — право не дозволяти прийняття будь-якої постанови. Це робило державу слабкою і майже некерованою. Економічні. Починаючи з Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, в Речі Посполитій почався економічний спад. Наступні війни та повстання завдавали величезних розорень і господарських втрат. Ні сейм, ні король не підтримували вітчизняне виробництво: за кордон вивозили сировину, а завозили готові вироби. Річ Посполита поступалася Російській імперії в конкурентній торгівлі на Балтійському морі. До того ж шляхетська республіка не мала дієздатної армії. Зовнішньополітичні. З ослабленням Речі Посполитої, зросло втручання Франції, Швеції, Австрії, Росії в її внутрішні справи через підтримку різних угруповань шляхти. До прикладу, в 1717 році Московське царство виступило «замирювачем» між королем і шляхтою. Під загрозою військ Петра І сейм прийняв усі умови договору, продиктовані Росією, та увійшов в історію як «німий сейм». Відтоді російський вплив на польську політику тільки зростав. Останні польські королі фактично були ставлениками російських імператорів. Водночас набирали потуги сусідні Австрія та Пруссія....
0 Переглянути

Причини й особливості гайдамацького та опришківського рухів у XVIII столітті

8 Клас

Після того, як Петро І вивів свої війська з Правобережжя, ті землі перейшли під владу Речі Посполитої. Але після затяжної Північної війни цей край був спустошений. Щоб заселити його селянами, магнати та королівські урядники звільняли новопоселенців від панщини на 15-20 років. Завдяки тому за відносно короткий час сільське господарство на Правобережжі відновилося. Маєтки магнатів за розміром та розкішшю не поступалися королівським. Але ж, щоб утримувати пишні палаци з військовими залогами, потрібні великі кошти. Тому після завершення пільгового терміну для новопоселенців, магнати швидко відновили на Правобережжі фільварки, а панщина подеколи сягнула до 4-6 днів на тиждень. Зросли і повинності: селян активно залучали до будівництва і ремонту панських осель, шляхів та мостів. Окрім того, з кожного селянського двору збирали продукти. Ситуація в містах не була кращою. Багато з них здрібніли, втратили магдебурзьке право і перейшли під пряме управління королівських урядників або магнатів. Православні єпархії під тиском короля та сейму поступово приймали унію. За рішенням сейму до посад у містах допускалися лише греко-католики. В окремих містах, наприклад у Кам’янці (нині — Кам’янець-Подільський), заборонялося мешкати євреям та православним....
0 Переглянути

Включення Кримського ханства та Північного Причорномор’я до складу Російської імперії

8 Клас

У другій половині XVIII століття загострилася боротьба між Російською та Османською імперіями за контроль над Чорним морем і його північним узбережжям. У результаті війни між обома імперіями, яка тривала упродовж 1768-1774 років, було підписано вигідний для Російської держави Кючук-Кайнарджійський мирний договір. Згідно Кючук-Кайнарджійського договору 1774 року, Російська імперія отримала землі між Дніпром та Південним Бугом, кілька османських фортець, набула права безперешкодного плавання російських кораблів по Чорному морю. Окрім того, за наполяганням Катерини II, Кримське ханство було визнане незалежним, хоч насправді потрапило під пильний російський контроль. Кримські татари не бажали миритися з такою російською опікою, тож невдовзі відмовилися від неї. У відповідь, на територію Криму відразу були введені російські війська. Прикриваючись гаслом допомоги братам-християнам, протягом 1778-1779 років Катерина II організувала відселення вірмен та греків з Криму. Це завдало відчутного удару по скарбниці ханства, адже саме вірмени і греки були основними платниками податків....
0 Переглянути

Нова (Підпільненська) Січ

8 Клас

Оскільки, за наказом Петра І, Чортомлицька Січ була спалена, а козакам було заборонено селитися на Запорожжі, в наступні двадцять п’ять років вони зводили Січі у володіннях Кримського ханства. Так спочатку постала Кам’янська Січ (бо на річці Кам’янка), а згодом Олешківська Січ (бо в урочищі «Олешки»), Лише з огляду на загрозу чергової війни з Османською імперією, а також завдяки клопотанням гетьмана Данила Апостола, російський уряд дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння. Отож, 1734 року на річці Підпільній козаки збудували Нову Січ, яка стала адміністративним центром усього Запорожжя. Біля Нової Січі виникло торгово-ремісниче передмістя Гасан-Баша (Гасан-Базар) та пристань. Землі Запорожжя поділялися на паланки — окремі адміністративно-територіальні одиниці з власним гербом та печаткою. В адміністративному центрі паланки, який, як і Січ, мав укріплення, проживала паланкова старшина, розміщувалися козацька залога, суд, церкви, ремісничі майстерні, проводилися ярмарки. Суттєвими особливостями Нової Січі були її контрольованість імперською владою — в межах зовнішнього коша (Гасан-Баші) навіть було споруджено російську цитадель-фортецю з військовою залогою — та господарська спрямованість її мешканців — запорожці рідше брали участь у військових походах, а більше займалися господарством. Основною формою господарювання на Січі були зимівники. Кожен козак міг отримати земельний наділ та створити власний зимівник. Козаки займалися землеробством, садівництвом, городництвом, а також скотарством і промислами. Пасовиська, ліси, рибальські угіддя вважалися загальною власністю. Разом з тим, поступово утворилося коло впливових і заможних козаків, які мали великі землеволодіння і найчастіше були старшинами. Для обробітку землі вони наймали незаможних козаків — сірому....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 167 168 169 170 171 172 173 174 175 ... 370
Назад

Навігація