Войти
Закрыть

Українська козацька держава в системі міжнародних відносин

8 Клас

МІСЦЕ ГЕТЬМАНЩИНИ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ТОГОЧАСНОЇ ЄВРОПИ. Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, не залишили байдужими правителів країн Західної і Центральної Європи. Проте в Європі, де в рік початку Національно-визвольної війни українського народу завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, визначальним залишався релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій у козацькій Україні суттєво відрізнялося залежно від того, до якого табору — католицького або протестантського — належала держава. Більшість католицьких держав — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу посіли негативну позицію щодо національно-визвольної боротьби українського народу й підтримали свого союзника — Річ Посполиту. Особливо активно висловлювали своє несхвалення подій на українських землях представники папського Рима. Так, у 1648—1652 рр. представник Папи Римського Іоанн Торрес, доповідаючи про події на українських землях і характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку вів боротьбу на цих землях уряд Речі Посполитої, вважав справою католицької церкви....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

8 Клас

ВІДНОВЛЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ. БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ. Із листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. Нарешті король наказав командуванню розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого 1651 р. командувачі польських військ польний гетьман М. Калиновський і брацлавський воєвода С. Лянцкоронський за наказом короля розгорнули наступ на Східному Поділлі. 10—12 лютого 40-тисячне військо М. Калиновського несподіваним нападом після жорстокої битви захопило містечко Красне. У бою загинув один із найближчих соратників Б. Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай. 1—10 березня розгорнулися бої за Вінницю. Незважаючи на значну кількісну перевагу польського війська, козаки на чолі з полковником Іваном Богуном протрималися до приходу підмоги. Уманський полк Йосипа Глуха завдав удару польським частинам, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козаки захопили Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж та інші міста. Спроба польських військ оволодіти Східним Поділлям завершилася провалом. Вони втратили 8 тис. убитими і всю артилерію. Вирішальна битва воєнної кампанії відбулася на Волині, неподалік міста Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном ІІ Казимиром, налічувало 100—120 тис. осіб, а зі слугами — близько 220—240 тис. осіб. 15 червня 1651 р. з-під Тернополя до Берестечка рушило 100-тисячне військо Б. Хмельницького. До нього приєдналося 30—40-тисячне татарське військо на чолі з ханом Іслямом ІІІ Гераєм....
0 Переглянути

Українська козацька держава — Військо Запорозьке

8 Клас

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ. На звільнених від польсько-шляхетського панування українських землях сформувалася Українська козацька держава. У той час офіційно вона називалася Військо Запорозьке. Оскільки території, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, її називали також Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її Українською гетьманською (козацькою) державою. За умовами Зборівського договору Українська козацька держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств загальною площею понад 200 тис. км2. Держава поділялася на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницями й підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі існувало сім полків (Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивнянський), а на Правобережжі — дев’ять (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. Так, у 1649 р. налічувалося 16, а в 1654 р. — 18 полків. Полк складався із сотень. У кожному полку залежно від території та кількості населення налічувалося 10—20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200—300 козаків. Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему адміністративну одиницю, управління якою здійснювала Січова рада на чолі з кошовим отаманом. Функції столиці держави виконував Чигирин, що був резиденцією гетьмана....
0 Переглянути

Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648—1649 рр.

8 Клас

БИТВИ НА ЖОВТИХ ВОДАХ ТА ПІД КОРСУНЕМ. Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями та очолюване великим коронним гетьманом М. Потоцьким і його заступником польним коронним гетьманом Марціном Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Великий коронний гетьман планував здійснити каральній похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше, очолюване його сином Стефаном Потоцьким, мало просуватися суходолом, а друге, що складалося переважно з реєстрових козаків на чолі з осавулами І. Барабашем та І. Караїмовичем, — на човнах по Дніпру. Завдяки чудово організованій розвідці Б. Хмельницький вчасно довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому. Загони татарської кінноти, очолювані перекопським беєм Тугаєм (Тугай-беєм), першими вступили в бій із поляками у верхів’ї річки Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Незабаром з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогу польського табору. Кількість війська Б. Хмельницького становила 14 тис. козаків, татарської орди — 20 тис. осіб, у поляків було 10 тис. вояків. Чи є правильним судження, що результати битв на Жовтих Водах та під Корсунем мали важливе значення для розгортання національно-визвольної боротьби? Чому?...
0 Переглянути

Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни

8 Клас

ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. Найважливішою подією історії України середини XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу. Її спалах обумовлювався загостренням суперечностей у різних сферах суспільства, які спричинили передумови війни. У цей час дуже ускладнилася ситуація в соціально-економічному житті. Унаслідок зростання на українських землях володінь польської шляхти селяни втрачали землю та ставали кріпаками. Значно погіршилося й становище міщан і реєстрових козаків. Посилювалося та зростало невдоволення козацтва через нехтування владою його станових інтересів. Переживало кризу національно-релігійне життя. Неухильно зменшувалися можливості українців розвивати свою мову. Незважаючи на проголошувану свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. На тогочасних українських землях релігійні обмеження стали чинником, що об’єднував представників різних верств у протестах проти влади. Політичне становище також залишалося тяжким. Усвідомлюючи себе спільнотою з власними культурними традиціями, українське населення не бачило можливостей для свого повноцінного розвитку за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Назрівали також психологічні передумови до вибуху Національно-визвольної війни. Ступінь і характер насильства в діях землевласників, орендарів, управителів та урядовців викликали в українському суспільстві озлобленість і прагнення помститися за завдані кривди....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом II. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

8 Клас

Правила гри. Учитель/учителька доручає групам гравців зобразити певну історичну подію, не називаючи прямо, що саме вони демонструють. Кожен учасник озвучує від імені свого персонажа одну-дві репліки. Учні та учениці мають упізнати подію та визначити, де й коли вона відбулася. Пропоновані для «живих картин» події: заснування Д. Вишневецьким замку на острові Мала Хортиця, утворення реєстрового козацтва, Запорозька Січ — козацька республіка, підготовка козаків до морського походу. 3. Об’єднайтесь у дві команди й проведіть гру «Історичний турнір». Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається) відповідають. Якщо відповідь правильна, то команда, що відповідала, отримує бали за неї та ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають установлений ліміт запитань (пропонується 12 запитань) для команди-суперника. 4. Колективне обговорення. Сучасний дослідник історії українського козацтва В. Щербак зазначає, що його виникнення «на українських землях у XV ст. було цілком закономірним». Наведіть факти, на підставі яких можна зробити такий висновок....
0 Переглянути

Практичне заняття за розділом II. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

8 Клас

У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. Як свідчать сучасники, козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три полки в ряду, попереду кожного полку йшов музика, а за ним несли полковий прапор. Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині хорунжий, а позаду курінні отамани. На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото). Військо рушало в путь зі своїми священниками, нерідко возило із собою і похідну церкву. З військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі. Під час бою вони перебували поруч, надаючи медичну допомогу пораненим... В основі козацької тактики лежала універсальна бойова підготовка, маневреність, мобільність і динамічність. Раптові напади, засідки, нічні рейди були головними рисами запорозької тактики. Вдень козаки відволікали увагу ворога малими боями, щоб уночі атакувати його, зненацька заскочивши в пітьмі. Особливо часто вони робили засідки в лісі......
0 Переглянути

Козацько-селянські повстання 20—30-х рр. XVII ст.

8 Клас

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20-х рр. XVII ст. Після Хотинської війни козацьке військо повернулося на українські землі. Однак ставши вагомим чинником здобуття Річчю Посполитою перемоги, козацтво одночасно програло. Обіцянки, про які польська влада говорила запорожцям напередодні війни, не були виконані. Уже в жовтні 1621 р. польський уряд наказав залишити в реєстрі лише 3 тис. козаків, а решта мала повернутися під владу своїх панів. Значна частина виключених із реєстру козаків повернулася до панських маєтків на Київщині, але при цьому зберігала військовий устрій і відмовлялася виконувати накази панських «старостків» та королівських урядників. Розгорталося покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцеву владу та проголошували себе козаками. До «самовільного» козацтва приєднувалися реєстровці, невдоволені тим, що в той час, коли вони воювали, їхні господарства розорили пани. Ситуацію ускладнювали також спроби влади перешкодити козакам здійснювати походи проти татар і турків. Однак запорожці не збиралися дотримуватися умов мирної угоди, підписаної після Хотинської війни. Коли королівський посол, що прибув на Запорозьку Січ, почав дорікати козакам за порушення домовленостей, козаки заявили: «Мир укладав король, а не ми!». Сформулюйте причини козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст. Чи можна стверджувати, що вони були обумовлені ситуацією, яка склалася на українських землях у той час? Чому? У 1621 та 1622 рр. козаки зверталися до Жигмунта III з петиціями, у яких зобов’язувалися не нападати на Османську імперію та Кримське ханство, якщо король задовольнить їхні вимоги. Вони просили зберегти давні вольності, збільшити реєстр. Козаки хотіли отримати дозвіл селитися й користуватися своїми правами як на державних землях («королівщинах»), так і в панських маєтках, мати можливість із відома короля найматися на службу до інших монархів, заборонити розміщення на постій королівських військ у Київському воєводстві. Запорожці наполягали також на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви. Проте влада Речі Посполитої не бажала розглядати прохання козаків і вирішила приборкати їх силою. Ситуація загострювалася....
0 Переглянути

Походи козаків першої чверті XVII ст. П. Конашевич-Сагайдачний

8 Клас

ПРИЧИНИ УЧАСТІ КОЗАЦТВА В МОРСЬКИХ І СУХОДІЛЬНИХ ПОХОДАХ. Наприкінці XVI ст. українське козацтво почало відігравати помітну роль у внутрішньому житті Речі Посполитої. Разом із цим на нього звернули увагу інші держави — наймання на військову службу до іноземних монархів стало для козаків традиційною справою, або «козацьким хлібом», як тоді казали. Незважаючи на попередню заборону реєстрового козацтва, уряд Речі Посполитої залучав козаків до війн, які держава вела в цей час. Зокрема, козацтво брало участь у молдавсько-волоській кампанії 1600 р., польсько-шведській війні 1601—1602 рр., польсько-московській війні 1617—1618 рр. Через ці причини влада відновила українське реєстрове козацтво в його правах і привілеях. Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів. Чому? Усупереч заборонам влади козацтво самовільно здійснювало успішні морські й суходільні походи до Кримського ханства та Османської імперії. Воєнна активність запорозького козацтва обумовлювалася його розумінням свого призначення та способом існування як спільноти «воєнного люду». Своїми походами воно захищало українські землі від набігів татар, визволяло з мусульманського полону християнських бранців. Козаки-запорожці наймалися на службу до правителів християнських держав, несли службу, воювали тощо. Усе це виправдовувало саму форму існування Січі, яка ставала опорою та захисником християнського світу від тиску мусульман. Водночас у походах козаки захоплювали здобич і полонених, яких за традицією тих часів продавали як невільників або отримували за них викуп....
0 Переглянути

Запорозька Січ — козацька республіка. Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.

8 Клас

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ — КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА. Утворивши реєстрове козацтво, влада Речі Посполитої надала йому універсал — привілей на володіння частиною території південноукраїнських степів (документ не зберігся). Ці території отримали назву «Вольності Війська Запорозького низового». Їхнім центром стала Запорозька Січ. Завдяки притаманному Січі самоврядуванню дослідники називають її козацькою республікою. Вищим органом влади Запорозької Січі вважалася загальна козацька рада, право участі в якій мали всі без винятку козаки. Вона розглядала найважливіші питання життя та діяльності козацького товариства — обрання гетьмана, старшини, ведення переговорів із представниками різних країн, вирішення питань війни і миру, здійснення воєнного походу тощо. Головним місцем проведення ради вважалася Січ. Під час походу раду могли скликати для вирішення нагальної проблеми в будь-якому місці. Козацька рада щорічно в січні разом із військовою старшиною обирала кошового отамана. Він відав Військовим скарбом, представляв запорожців у відносинах із зовнішнім світом, організовував протягом року своїх повноважень повсякденне життя Січі, затверджував судові вироки. Його помічниками були осавул (порученець отамана), писар (очолював діловодство Січі), суддя (чинив суд), яких також обирали на козацькій раді. Крім них, до виборної військової старшини належали довбиш (литаврист), гармаш (відповідальний за артилерію), товмач (перекладач), шафар (відповідальний за збір податків на користь Військового скарбу з усіх привезених на Січ товарів і продуктів). Чи є виправданою, на вашу думку, характеристика дослідниками Запорозької Січі як козацької республіки Чому?...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 191 192 193 194 195 196 197 198 199 ... 370
Назад

Навігація