Войти
Закрыть

Військо Запорозьке від Юрія Хмельницького до Андрусівського перемир’я

8 Клас

Після того, як І. Виговський відмовився від булави, 28 вересня 1659 р. новим гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Юрій розпочав гетьманування з підписання Переяславських статей 1659 р. з Московським царством. Згідно тієї угоди, українська держава перетворювалася на автономну частину Московського царства. Козакам не можна було самостійно переобирати гетьмана та старшину, розпочинати чи закінчувати війну, вести міжнародні перемовини. В українських містах мали розміщуватися царські залоги з воєводами, які мали утримуватися на кошти і засоби українців. У 1660 р. Ю. Хмельницький разом із московським військом Шеремєтьєва, яке йшло окремою групою, здійснив похід на західноукраїнські землі. Ця операція увійшла в історію під назвою «Чуднівська кампанія», бо союзні війська просунулися не далі Чуднова (нині місто в Житомирській обл.). Під Чудновим в оточення потрапив Шеремєтьєв, а війська гетьмана зазнали поразки неподалік, поблизу Слободищ, тож він був змушений підписати Слободищенську угоду з Річчю Посполитою, згідно якої Україна перетворювалась на її автономну частину з правом шляхти повертатися у свої старі маєтки та поновлювати кріпацтво і панщину. Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663). У відповідь Юрій Хмельницький організував декілька походів на Лівобережжя, але в усіх зазнав невдачі і, зрештою, на початку 1663 р. на раді в Чигирині зрікся булави і під іменем Гедеон постригся в монахи....
0 Переглянути

Гетьман Іван Виговський

8 Клас

21 жовтня 1657 р. генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом колишнього генерального писаря Івана Виговського. Новий гетьман у 1657 р. здобув ряд успіхів у зовнішній політиці: він уклав рівноправний союз зі Швецією, відновив приязні стосунки з Туреччиною, Трансільванією та Кримським ханством, домовився про перемир’я з Польщею. Тим часом цар Алексей Міхайловіч хотів скористатися смертю Богдана Хмельницького, щоб повністю підкорити собі Україну. Московські посли неодноразово передавали Івану Виговському грамоти від царя, в яких він вимагав розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Москвою, вивести козацькі війська із Білорусі, хоча білоруси самі визнавали владу українського гетьмана; розташувати московські військові залоги в Чернігові, Ніжині, Переяславі, що дало б царю можливість контролювати гетьмана і збирати податки в тих містах. Іван Виговський був проти такого обмеження прав Війська Запорозького, але, прагнучи миру й не бажаючи порушувати союзу з Московським царством, пішов на окремі поступки. Зокрема, дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині. Це призвело до втручання воєвод у справи місцевого управління та судочинства....
0 Переглянути

Військо Запорозьке у 1654-1657 рр.

8 Клас

З початку Національно-визвольної війни цілих 5 років відчутну військову допомогу козакам надавав лише кримський хан Іслам-Гереи Ш, але події під Зборовом, Берестечком та Жванцем засвідчували непередбачуваність кримського хана і змушували Богдана Хмельницького вдаватися до пошуків нових союзників. З усіх можливих варіантів у 1654 р. найбільш вигідним видавався союз із Московським царством (цар Алєксєй Міхайловіч Романов), з яким Військо Запорозьке поєднувало православне віросповідання і з яким гетьман давно підтримував дипломатичні стосунки. Рішення про укладення союзу із Московським царством було прийняте на раді у м. Переяславі 8 січня 1654 р. (Переяславська рада). В березні 1654 р. рішення Переяславської ради були оформлені письмовими договорами між міщанами та царським урядом, а також між козаками та царським урядом. Договір козаків увійшов в історію під назвою Березневі статті. Військо Запорозьке визнавало зверхність царя, але за умов спільної боротьби проти ворогів та за умов збереження козацьких прав і вольностей....
0 Переглянути

Військо Запорозьке в 1650-1653 рр.

8 Клас

1650 р. Б. Хмельницький відновив приязні стосунки із ханом Іслам - Ґереєм III, і об’єднаними силами рушили на Молдавію, у вересні 1650 р. здобули її столицю — м. Ясси, а господар (князь) Молдови Василь Лупул погодився на союз із Військом Запорозьким. Запорукою нового союзу мало стати весілля дочки Василя Лупула Розанди та Тимоша — старшого сина Богдана Хмельницького. Так завершився Перший Молдовський похід. 10 лютого 1651 р. Річ Посполита порушила Зборівський мир — понад 25-тисячне військо Мартина Калиновського захопило м. Красне на Брацлавщині. Потім М. Калиновський спробував захопити Вінницю, але завдяки старанням вінницького полковника Івана Богуна і вчасно надісланим підкріпленням від Хмельницького було не тільки захищено Вінницю, але і вигнано загарбників за межі козацької держави. Так було зупинено спробу захопити Брацлавщину, під час якої М. Калиновський надаремно згубив близько половини свого війська. Данило Нечай - герой Визвольної війни українського народу середини XVII ст., брацлавський полковник. Нечай разом із Б. Хмельницьким брав участь у підготовці повстання (з 1646 р.)... Організував Брацлавський полк, який став одним із найбоєздатніших. ... По смерті Максима Кривоноса очолював радикальну течію у повстанському русі... Навесні 1649 р. організував оборону Поділля та Південної Волині, вів бої під Баром, Меджибожем. (Брав участь у всіх кампаніях 1648-1650 рр.). Загинув у бою після раптового нападу ... М. Калиновського на м. Красне (взимку 1651 р.)....
0 Переглянути

Практичне заняття № 3 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

8 Клас

...Походить він (рід Богданів) — за одними свідченнями — з жмудських (частина Литви) земель, а за іншими з Лисянки, міста на Україні ... Коли Іоану Даниловичу, воєводі руському, король пожалував староство Чигиринське, (Михайла) Хмельницького відрядили туди писарем, аби описав податі. ... (Згодом) він одружився, і жінка народила йому сина Зиновія (його опісля Богданом прозвали). Документ № 2. Джерело про сім’ю Б. Хмельницького. Літопис Самійла Величка (козацький літопис) ...Нарешті, знудившись у Запорозькій Січі (після повернення з турецького полону), він ... осів ... у Чигиринському повіті й женився, пойнявши собі панну Ганну Сомківну. З нею Хмельницький мав двох синів: Тимоша та Юрія, і третю - доньку Єлену... Він був освічений і серед реєстрових козаків знаменитий, а в боях проти бусурманів особливо відзначився... Єлену (Хмельницьку) спершу пойняв був за жінку шляхетний чоловік Данило Виговський — рідний брат того Виговського, що (був генеральним писарем при Б. Хмельницькому). Після нього її взяв за дружину (полковник) Павло... Тетеря....
0 Переглянути

Українська козацька держава - Військо Запорозьке

8 Клас

Українська козацька держава іменувалася Військо Запорозьке. Її територія - це землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столиця - м. Чигирин; державна релігія - православ’я. Окрім того, у Києві розташовувалась резиденція київських митрополитів, яким підпорядковувалися православні єпископства усієї Речі Посполитої. В 1649 р. землі Війська Запорозького поділялися на 16 полків, а землі кожного полку - на сотні. Складовою частиною Війська Запорозького була і Запорозька Січ - Запорожжя, яка користувалася правами автономії. Військо Запорозьке було республікою - державою, якою керують виборні посадовці чи органи влади. Найвищим органом влади була Генеральна (загальна) військова рада, в якій могли брати участь усі козаки, але її поступово майже перестали скликати. Замість неї усі найважливіші питання вирішувалися на Генеральній старшинській раді, що складалася з гетьмана, генеральної старшини, полковників, представників міст та духовенства. Гетьман як голова держави очолював старшинську раду, був найвищим суддею, головним господарником і головнокомандувачем військ. У полках були свої, подібні до загальнодержавних, ради, а полковник мав повноваження, подібні до гетьманських, але в межах полку. Полковника обирали голосуванням, або він призначався гетьманом, коли козаки не мали суттєвих заперечень проти цього. Те ж стосувалося сотні та сотника. І полк, і сотня були водночас військовими і адміністративно-територіальними одиницями....
0 Переглянути

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

8 Клас

  Після 1638 р. на десятиліття «золотого спокою» уряд Речі Посполитої, магнати і середньо заможне панство вірили в те, що козацьку вольницю приборкано. А коли так, то можна, нікого не боячись, збільшити панщину для селянина, вигнати православного священика, а храм передати римо-католикам, греко-католикам чи орендарям, обкласти додатковими повинностями містянина. А коли він, містянин - православний українець, то можна змусити його жити лише в спеціальному кварталі, обмежити його права займатися ремеслами та торгівлею. Від сваволі магнатів та урядників страждала навіть дрібна українська шляхта. Шляхтича легко міг обібрати, а то й скалічити сильніший сусід, і бідолаха не міг знайти захисту і правди ані в шляхетських судах, ані від самого короля. Але ж вільне Дике Поле та Дніпрові плавні нікуди не ділися. Без козаків Річ Посполита не могла захистити свої володіння від кочівників. І коли якогось козака після «Ординації...» 1638 р. примусили повернутися до плуга, то це не означало, що він забув, як користуватися шаблею. Також нікуди не поділися козацьке прагнення волі та набутий досвід збройної боротьби проти польського коронного війська....
0 Переглянути

Розвиток української освіти та культури в першій половині XVII ст.

8 Клас

Заснований у 1632 р. Києво-Братський (Могилянський) колегіум, став центром культурно-освітнього життя українського народу, довкола якого гуртувалися кращі вчені і в якому виховувалися майбутні науковці та лідери козацької України. І хоча Річ Посполита офіційно не визнавала, що в Києві створено православний навчальний заклад вищого типу, тобто академію (університет), але на практиці учні Могилянки отримували рівень знань, подібний тому, що давали європейські академії та університети. Києво-Могилянський колегіум був усестановим навчальним закладом, в якому могли навчатися як діти городян чи козаків, так і шляхтичів, а також триступеневим: коли учень проходив усі 12 років навчання, то отримував початкову, середню і вищу освіту. Основу навчання складало вивчення «семи вільних наук», а в класах вищої школи вивчали філософію та богослов’я. В Києво-Могилянському колегіумі вивчали церковнослов’янську, латинську, польську та руську (староукраїнську) мови. В Києво-Могилянському колегіумі, Острозькій академії та братських школах учнів вчили складати і декламувати вірші. Декламування окремих віршів або промов поступово переросло в постановку сюжетних діалогів перед глядачами. Так утворилися шкільний театр і шкільна драма як своєрідні явища української культури. Спочатку учні ставили вистави давньоримських авторів для кращого засвоєння латини, а згодом почали робити постановки староукраїнською мовою. Шкільні драми відповідали релігійній тематиці, тривали дуже довго і мали дві-три перерви. У перервах, учні-актори ставили розмовною українською мовою комедійні сценки — інтермедії на теми народного побуту (повсякденного життя)....
0 Переглянути

Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст.

8 Клас

Після повернення з Хотинської війни із 40 тисяч козацького війська польський уряд залишив лише 3 тисячі реєстровців, а решті наказав повернутися під владу своїх панів і старост. Козакам також не заплатили обіцяних за війну коштів. Звісно, не можна було очікувати, що понад 30 тисяч воїнів, які відчули смак волі і перемоги в бою, облишать свою зброю та добровільно повернуться в кріпацтво. Цього і не сталося. У відповідь на спроби примусу до випищиків (козаків, яких викреслили з реєстру), посилення тиску на православну церкву, погіршення становища селян і городян козаки селилися окремими групами, не визнавали над собою ніякої влади та приймали за побратимів селян-утікачів. Також козаки поновили морські походи та вимагали визнання своїх прав і вольностей. Королівський уряд, зі свого боку, був задоволений з того, що панські маєтки перестали руйнуватися татарами, що країна була врятована від турецької агресії, але належно віддячити козакам не збирався. Ці протиріччя породили визвольні повстання, або козацькі війни 20-30-х рр. XVII ст....
0 Переглянути

Православна церква в першій половині XVII ст.

8 Клас

Після намагання І. Потія силою зміцнювати унійну церкву на захист православної віри стали різні стани українського суспільства. Міщани, гуртуючись коло братств, за можливості, захищали від захоплення православні храми, відстоювали права православних у судах. Православні шляхтичі, поєднуючи свої зусилля з протестантами домоглися від короля і сейму заборонити примусове навернення до іншої віри. Козаки сприяли заснуванню в 1615 р. Київського Богоявленського братства, спільно з киянами не допустили Іпатія Потія до Києва і не дозволили йому відібрати Києво-Печерський та Михайлівський монастирі. Затята боротьба православних з греко-католиками, на радість їх ворогам, часто доходила до жорсткостей і навіть убивств. Причому з обох сторін. 1620 р. склалося ряд обставин на користь православних вірян. Повертаючись із Московії, в Київ завітав Єрусалимський патріарх Феофан. Після укладення Роставицької угоди 1619 р. коронна армія відступила з Київщини, тож не могла завадити планам П. Сагайдачного, який 1620 року з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. Київське православне духовенство не побоялося супроти волі короля просити патріарха про відновлення вищої православної ієрархії в Україні. Отже, 1620 р. було відновлено вищу церковну православну ієрархію в Україні: Єрусалимський патріарх Феофан у Києві висвятив шістьох православних єпископів та митрополита. Митрополитом став ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Київської братської школи Йов Борецький. Польський уряд відновлення ієрархії в такий спосіб не визнав, патріарха, митрополита та єпископів оголосив зрадниками й збирався їх покарати, але нічого не міг вдіяти, адже вони були під захистом козаків гетьмана Петра Сагайдачного....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 224 225 226 227 228 229 230 231 232 ... 370
Назад

Навігація