Православна церква в першій половині XVII ст.

§16. Православна церква в першій половині XVII ст.

Коли було створено греко-католицьку церкву?

Яким було становище православної церкви з 1596 р.?

Чому у 1620 р. патріарх Феофан побував у Києві?

Упродовж уроку з’ясуйте, чи залежали особливості розвитку церкви від особи 11 настоятеля

1. Відновлення вищої церковної ієрархи Київської митрополії Зверніть увагу — це важливо!

Після намагання І. Потія силою зміцнювати унійну церкву на захист православної віри стали різні стани українського суспільства. Міщани, гуртуючись коло братств, за можливості, захищали від захоплення православні храми, відстоювали права православних у судах. Православні шляхтичі, поєднуючи свої зусилля з протестантами домоглися від короля і сейму заборонити примусове навернення до іншої віри. Козаки сприяли заснуванню в 1615 р. Київського Богоявленського братства, спільно з киянами не допустили Іпатія Потія до Києва і не дозволили йому відібрати Києво-Печерський та Михайлівський монастирі. Затята боротьба православних з греко-католиками, на радість їх ворогам, часто доходила до жорсткостей і навіть убивств. Причому з обох сторін.

1620 р. склалося ряд обставин на користь православних вірян. Повертаючись із Московії, в Київ завітав Єрусалимський патріарх Феофан. Після укладення Роставицької угоди 1619 р. коронна армія відступила з Київщини, тож не могла завадити планам П. Сагайдачного, який 1620 року з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. Київське православне духовенство не побоялося супроти волі короля просити патріарха про відновлення вищої православної ієрархії в Україні.

Отже, 1620 р. було відновлено вищу церковну православну ієрархію в Україні: Єрусалимський патріарх Феофан у Києві висвятив шістьох православних єпископів та митрополита. Митрополитом став ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Київської братської школи Йов Борецький. Польський уряд відновлення ієрархії в такий спосіб не визнав, патріарха, митрополита та єпископів оголосив зрадниками й збирався їх покарати, але нічого не міг вдіяти, адже вони були під захистом козаків гетьмана Петра Сагайдачного.

1. Який внесок різних станів суспільства у захист прав православних вірян у Речі Посполитій?

2. Які обставини сприяли відновленню вищої православної ієрархії в Україні?

3. Хто став першим київським митрополитом від часу проголошення Берестейської унії?

Патріарх Феофан. Гравюра XVII ст.

Томаш Замойський

Йов Борецький

Історичне джерело про умови приїзду Єрусалимського патріарха до Києва в 1620 р.

Київський літопис (описує події за 1441- 1621 рр.)

Року ... від Різдва Христового 1620, місяця березня в 22 день (по дорозі до Єрусалима) приїхав з Москви святіший патріарх Єрусалимський на ім’я Феофан до Києва і зупинився в монастирі братському і був прийнятий з великими почестями від духовних і від світських людей...

1. Поміркуйте. Про яких «духовних і світських людей» йдеться в документі?

З листа сучасника до київського воєводи Т. Замойського.

Станіслав Жолкевський (великий коронний гетьман)

Довге перебування цього патріарха в Києві не може не бути підозрілим. І їхав він не тим шляхом, як інші патріархи їздили... Не належало б патріарха пропускати вільно, а коли б він висловив бажання побувати у Львові, то це був би добрий випадок його затримати, коли б у ці краї приїхав. Я дав Почановському (представнику короля при патріархові) ... інструкції, щоб обходження з патріархом було ввічливе, аби ніхто не догадався, що таємно про нього ми думаємо.

1. Проаналізуйте. Чому перебування патріарха у Києві так непокоїло С. Жолкевського?

Учасник подій про відновлення церковної ієрархії.

Йов Борецький (митрополит Київський у 1620- 1631 рр.)

...Були справді такі, що відраджували патріарху з огляду на ті небезпеки, які тепер нам загрожують; але люди лицарські, духом гарячі, сказали найсвятішому: «Не був би ти патріархом, не був би добрим пастирем, не будеш намісником Христовим і апостольським, коли б не посвятив і не зоставив народові руському митрополита і єпископів.»

1. Подумайте. Кого Й. Борецький називає «людьми лицарськими»?

2. Легалізація православної церкви в Речі Посполитій

Зверніть увагу — це важливо!

Щороку від укладання Берестейської унії, у Речі Посполитій православні шляхтичі, а згодом і козацькі посольства, подавали прохання королю і звернення до сейму щодо захисту і узаконення своєї церкви. Але король Сигізмунд III не визнавав за православними права на власну церкву. Лише, коли на трон зійшов 1632 р. його син Владислав IV, ситуація дещо змінилася.

До легалізації православної церкви короля підштовхували ряд зовнішніх і внутрішніх обставин. У 1632 р. закінчувався термін Деулінського перемир’я, тому варто було заручитися підтримкою православного козацтва для нової війни з Московією. Окрім того щойно вдягнувши корону, Владислав IV намагався зміцнити свій авторитет і забезпечити спокій у державі, а в умовах національно-релігійного гніту цього досягти було неможливо.

Використовуючи момент зміни короля, в 1632 р. з новою силою православні стали вживати заходів для легалізації (визнання законності) православної церкви. Звернення козаків, православних братств, вищого духовенства Київської митрополії на чолі з настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою (на той час саме помер Йов Борецький) та навіть протестантів на чолі з князем Христофором Радзивіллом сприяли тому, що в 1632 р. король Володислав IV видав «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими було легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і першим визнаним державою після Берестейської унії Київським митрополитом затверджено Петра Могилу.

1. Якими законними способами боролися за свої права православні Речі Посполитої?

2. Що змусило короля Владислава IV виконати прохання православних?

3. Який документ відновив законність існування православної церкви в Речі Посполитій?

Дослідник про події після смерті Иова Борецького.

Іван Власовський (український церковний і громадський діяч)

2 березня 1631 р. помер митрополит Іов Борецький, так і не признаний на становищі Київського православного митрополита польською державною владою. Наступник його, митрополит Ісайя Копинський, ... без всяких звернень до королівської влади, - почав акцію на козацьких радах 1631 і 1632 рр. за піддання себе московському царю.

1. Висловіть припущення. Як описані події могли вплинути на дії новообраного короля, зважаючи на закінчення Деулінського перемир’я?

Фрагменти стін Святої Софії Київської княжої доби

Дослідниця про обрання королем Володислава IV.

Наталія Яковенко (український історик)

Смерть старого короля Жиґимонта Сігізмунда III ... принесла формальні зміни. Ухвалені на елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 р. Статті заспокоєння грецької релігії, підтверджені дипломом новообраного короля Володислава IV 14 березня 1633 р., зафіксували те, що було і без королівського привілею здобуте сеймовим опором шляхти, міщанською опозицією і, врешті, козацькою шаблею. Проба можливостей відбулася, і Русь вийшла з цієї ріки інакшою, ніж увійшла до неї, усвідомивши себе третьою силою в Речі Посполитій Двох Народів.

Козацька шабля

Один із портретів Володислава IV

1*. Узагальніть зміст документа одним словом.

Документ

«Пункти для заспокоєння руського народу» 1632 р.

Документ узаконював існування Київської православної митрополії на чолі з митрополитом і чотирма єпископами: львівським, луцьким, перемишльським та мстиславським.

Православній церкві дозволялося мати власні церкви, монастирі, братства, друкарні та школи.

У Києві православним поверталися усі церкви і монастирі, окрім Видубицького монастиря.

3. Реформи митрополита Петра Могили

Зверніть увагу — це важливо!

Петро Могила, ставши митрополитом, прагнув навести лад в церковному житті Київської православної митрополії. Для цього він провів ряд реформ: запровадив нагляд за дисципліною духівництва та порядком ведення богослужінь, налагодив роботу консисторії - суду для служителів церкви, обмежив права магнатів і братств втручатися в церковні справи, запровадив у богослужінні замість церковнослов’янської руську (староукраїнську) мову і зробив обов’язковими недільні повчання-проповіді для мирян.

Велику увагу Петро Могила приділяв освіті і, зокрема дбав про те, щоб усі священики проходили відповідне навчання. Він об’єднав Лаврську і Братську школи Києва. Так, у 1632 р. постав славетний Києво-братський колегіум, який з часом перейменували в Києво-Могилянський. Це був другий, після Острозької академії, за черговістю відкриття вищий навчальний заклад України.

Особлива увага митрополита була спрямована на створення нових релігійних книг. Зокрема, Ісая Трофимович за участі і сприяння П. Могили написав «Православне ісповідання віри» - книгу про основи православного віровчення. Ця праця була схвалена собором православних патріархів. Петро Могила написав також староукраїнською мовою «Требник» 1646 р. - книгу про порядок церковних богослужінь. Опорою у видавничих стараннях Петра Могили була друкарня Києво-Печерської лаври, заснована ще Єлисеєм Плетинецьким 1615 р. 30—40-і рр. XVII ст. - це період реформ і оновлення Київської митрополії, який ще називають Могилянським періодом.

1. Назвіть нововведення П. Могили для покращення діяльності православної церкви.

2. Як і коли було створено Києво-Могилянський колегіум?

3. До створення яких книг долучився Петро Могила?

Устами учасника подій.

Галшка Гулевичівна (українська шляхтянка роду Гулевичів)

Я, Галшка Гулевичівна... (1615 р.) даю, дарую і записую, і відказую, фундую добра мої власнії ... власний мій двір з землею., що знаходиться в Києві ... зі всім (належним) до того двору ... Усе це (даю) на монастир (православний) ... і на школу для дітей як шляхетських, так і міщанських, і на будинок для подорожніх.

Примітка. Саме в дарованому будинку Г. Гулевичівни 1615 р. була створена Київська братська школа, а після 1632 р. - Києво-братська (Мотлянська) колегія.

Поштова марка «Галшка Гулевичівна»

1. Що поєднує Галшку Гулевичівну і Києво-Могилянську академію?

Особистість.

Петро Могила (1596—1647)

Ім’я (повне). Петро Симеонович Могила.

Народження. Народився 1596 р. в молдовському м. Сучава (нині Румунія).

Походження. З молдавського боярського роду.

Початкові умови формування особистості. Був третім сином православного господаря (князя)

Молдови Симеона й угорської князівни Маргарет. Після загибелі батька в 1607 р. жив у Речі Посполитій під опікою впливових польських воєначальників С. Потоцького і С. Жулкевського.

Освіта. Навчався у Львівській братській школі, потім у Замойській академії. Ключові події життя.

До 1632 р. Служив у польському війську, брав участь у Хотинській війні.

В двадцять дев’ять років під впливом Йова Борецького прийняв чернецтво і за два роки по тому став архімандритом (настоятелем) Києво-Печерської лаври. 1631 р. заснував Лаврську школу.

З 1632 р. - митрополит Київський і Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха. Провів ряд церковних реформ. 1632 р. заснував Києво-братський колегіум (в майбутньому Києво-Могилянська академія). За його підтримки було відреставровано Софійський собор Києва, будинки Києво-Печерської лаври, розкопано Десятинну церкву. Співавтор «Православного ісповідання віри», автор книг «Требник», «Антологія. Молитви і повчання, корисні для душі» та ін. Помер 1647 р. Похований у Великій церкві Києво-Печерської лаври.

Наслідки діяльності. Реформи Петра ... зміцнили становище Київської п...ї м...ї та її ієрархії, покращили дисципліну і моральність .... «... ісповідання ...» уже після його смерті було надруковане грецькою, латинською і польською мовами, заслужило повагу і визнання більшості православних богословів. У 1996 р був канонізований (віднесений до лику святих) Українською ... церквою, а згодом всіма 15 ... церквами світу.

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності»

Богоматір Оранта. «Нерушима стіна»

Дослідниця про реставраційну діяльність Петра Могили.

Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор)

За Могили було проведене ... коло заходів, які наповнювали живим змістом релігійну свідомість християнина-українця, ... (У зв’язку із цим було здійснено проведення) ... масштабних реставраційних робіт у Києві, що повернули «з темряви підземної», як тоді писали, Десятинну церкву, Софійський собор, Трисвятительську церкву, храм Спаса на Берестові, Михайлівську церкву у Видубицькому монастирі. Ці споруди, пов’язані з минулим княжої Русі, для людей того часу були не архітектурними пам’ятками, а матеріальним символом ідеї ... Недарма саме в цей час вперше фіксується повір’я, що доки в Святій Софії стоїть Непорушна Стіна з Богородицею-Орантою, доти стоятиме й Київ.

1. Обґрунтовано підтримайте або заперечте думку. Київ єднає Русь-Україну із козацькою та сучасною Україною.

Коли в Україні було створено Києво-Могилянський колегіум,.

в Італії Галілео Галілей видрукував книгу «Діалог стосовно двох головних систем світу», в якій стверджувалося, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. За це наступного року він постав перед судом інквізиції, був змушений зректися своїх поглядів і решту життя провести під домашнім арештом.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати та події, пов’язані з ними.

- 1620 р. - відновлення православної церковної ієрархії.

- 1632 р. - король Володислав IV, «Пункти для заспокоєння руського народу»

- 1632 р. - з ініціативи П. Могили утворено Києво-братський (Могилянський) колегіум.

2. Чому у 1620 р. було відновлено православну ієрархію?

3. Підготуйте повідомлення про реформи митрополита Петра Могили.

4. Висловіть судження. Що стало передумовою для реформ митрополита П. Могила?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно