Войти
Закрыть

Час і календар

5 Клас

Ти вже знаєш, що таке дата, адже тобі доводилося святкувати пам’ятні дати — річниці важливих для людини, спільноти, країни чи людства подій. Скажімо, 24 серпня 2021 року відбулося святкування тридцятої річниці Незалежності України, яку було проголошено в 1991 році. Отже, дата поєднує в собі число місяця, місяць та рік. «Поміркуйте» Назви важливу для тебе дату. Поясни свій вибір. Першою одиницею часу, яку застосовували давні люди, була доба. У її межах розрізняли день і ніч, ранок і вечір. Про події поза добою люди говорили приблизно так: «це відбулося за дитинства твоєї матері» або «це було тоді, коли мій дідусь був ще маленьким хлопчиком». Ще одна важлива для давніх людей одиниця часу — рік і його сезони. Урахування специфіки сезонів допомагало правильно організувати роботи — збирання рослин, полювання на тварин і птахів, рибальство. Спостереження за змінами в природі формувало в людей розуміння часу. Вони побачили закономірність, що приблизно за 28 днів Місяць, який є супутником землі, з’являється на небі, зростає до повного, а потім зменшується і зникає. На цій підставі було запроваджено відлік часу — місяць. Також люди зауважили, що впродовж 28 днів періодично змінюється освітлення Місяця Сонцем — так було виокремлено чотири його частини (фази) із семи днів кожна. Вони отримали назву — «тиждень». За допомогою місяця і тижня вираховували час розмноження рослин і тварин, встановлювали точні дати подій на весь рік....

Узагальнення теми 2 «Джерела пізнання суспільства»

5 Клас

Опановуючи матеріал теми 2, ви мали змогу дізнатися, якими є, звідки походять, як зберігають і використовують основні носії інформації про людину, людство і світ. Найцінніші серед них — першоджерела, які містять первинну інформацію про факти і є основою даних для вторинних і третинних джерел. Чим більше джерел за кількістю і видами використають дослідник чи дослідниця, тим точнішими будуть знання про минуле і сучасне суспільства. Кожне джерело інформації по-своєму важливе. Усні джерела цінні спостереженнями людей, які були в гущі подій і мають про них особисті враження. Варто пам’ятати, що люди сприймають події залежно від віку, виховання, освіти, релігійної належності тощо. Тому про те, що одні вважають справедливим, інші можуть мати протилежну думку. Щоб дізнатися, чому вони так вважають, потрібно їх ретельно і делікатно про це розпитати. Саме такі можливості надає інтерв’ю. Якщо події відбувалися давно і їх свідків уже немає, тоді інформацію шукають у писемних джерелах. Люди навчилися писати приблизно вісім тисяч років тому. Поступово вони створили величезну кількість джерел багатьма мовами. Їх поділяють на види залежно від способу та мови створення, матеріалів, на яких зафіксовано інформацію, тощо. Ці джерела виражають погляди і думки авторів, тому не завжди є достовірними. У роботі з ними потрібно застосовувати критичний аналіз....

Збереження історичних джерел інформації

5 Клас

Процес дослідження відбувається у два етапи. На першому накопичують інформацію, а на другому її опрацьовують та формулюють висновки. Є дослідження, кожен етап яких має окрему цінність. Скажімо, археологи здійснюють розкопки, збирають та опрацьовують знахідки, роблять висновки про конкретне місце дослідження. Загальні висновки про життя людської спільноти в конкретний час роблять інші вчені на основі результатів багатьох розкопок. Історичні джерела мають велику цінність. У кожній країні їх надійно зберігають. Місця збереження історичного джерела мають відповідати спеціальним вимогам: Писемні тексти, рукописні книги віддавна зберігають у спеціальних приміщеннях — бібліотеках. Цю їхню роль виражає значення слова «бібліотека» — колекція книг; приміщення, в якому зберігають книги, сховище книг. Отже, всі книги, які ти маєш, можна вважати твоєю особистою бібліотекою. «Варто запам’ятати» Бібліотека — установа, що збирає, систематизує і надає читачам друковані та рукописні джерела, а також доступ до електронних джерел. Першу бібліотеку глиняних табличок, папірусів і пергаментів було засновано в Ассирії VII ст. до н. е. Тодішні бібліотеки були й архівами, центрами переписування та дослідження книг. Найбільші з них — Александрійська, Константинопольська, Пергамська....

Етнографічні джерела інформації

5 Клас

Розселені на території України племена, їх походження і побут першим описав давньогрецький історик Геродот. Після нього грецькі та римські вчені уточнювали дані про народи, що жили на півдні України, та записували інформацію про події, які там відбувалися. Важливим джерелом інформації про походження, розселення, культурно-побутові особливості наших предків є літопис «Повість минулих літ». Багато відомостей про народи, що населяли Україну, зберігають малюнки, ілюстрації до книжок, скульптури тощо. Усі вони є етнографічними джерелами інформації та основою етнографічного знання. Цей термін походить від грецьких слів «етнос» (народ) і «графо» (пишу). «Варто запам’ятати» Етнографічне джерело інформації — пам'ятки, які зберігають відомості про побут, культуру, звичаї народу. Етнографічні джерела можуть бути усними, писемними, фотографічними, образотворчими, речовими, авдіовізуальними тощо. Основними методами етнографічних досліджень є аналіз джерел, а також безпосереднє спостереження і опис звичаїв, побуту, культури народу. «Обговоріть»...

Авдіовізуальні джерела інформації

5 Клас

Найбільше інформації людина отримує з візуальних (лат. visualis — зоровий) джерел, які сприймає очима. Візуальні джерела інформації супроводжують людину від початку її існування — навколишній світ, знаряддя праці, споруди, зброя, малюнки на стінах тощо. Одні з них створені природою, інші — людьми. Авдіовізуальне джерело інформації — матеріальний носій, що містить зображувальну та звукову інформацію, яку відтворюють за допомогою спеціального обладнання. Авдіовізуальну інформацію зберігають спеціальні плівки, цифрові носії (комп’ютери, компакт-диски, флешки). Авдіовізуальні джерела виконують також роль медіа — інформаційних посередників (лат. medium — посередник), завдяки яким інформація стає доступною для людей. Крім них, систему медіа утворюють преса, радіо, телебачення, книжкова продукція, а також «нові медіа», які ґрунтуються на цифрових технологіях, — інформаційні портали, блоги, соціальні мережі, різноманітні (фото, відео, радіо) сервіси, комп’ютерні ігри тощо. Будь-яке повідомлення, поширене за допомогою медіа (телевізійну програму, твір у форматі книжки, плакат, пісню, кінофільм, статтю, інтернет-сторінку та ін.), називають медіаконтентом, а якщо воно є тільки в текстовому форматі — медіа-текстом....

Речові джерела інформації

5 Клас

Уявіть, що ви стоїте посеред рівнини, помережаної деревами і кущами. Разом з іншими мисливцями крадетеся слідом за стадом мамонтів. Одного з них сподіваєтеся вполювати на вечерю. Міцно стискаєте легкий спис із гострим кам’яним наконечником. Ви наближаєтеся... Кидаєте спис... Та промахуєтеся. Мамонт, якого ви так хотіли вполювати, наступає на зброю, і та тріскає в нього під ногою. Більше цей спис вам не знадобиться. Тоді ви хапаєте ще один і біжите за твариною знову, а на землі залишається зброя, що схибила, — їй судилося стати посланням у далеке майбутнє. Через тисячі років після того, як мамонт наступив на ваш спис, люди знайдуть його кам’яний наконечник і дізнаються, що ви тут побували. Речові джерела поділяють на засоби (знаряддя) праці та результати праці (вироби). Розрізняють також види речових джерел за часом і місцем походження, формою та змістом (опис), матеріалом, з якого вони виготовлені (дерево, камінь, кістка, метал, пластик тощо). Знаряддя та вироби можна групувати і за їхнім призначенням: для побуту, праці, торгівлі, війни, науки, культури, релігійних обрядів....

Писемні джерела

5 Клас

Ти вже знаєш, що спершу люди створювали, зберігали і передавали інформацію усно. Навіть літературні твори існували в усній формі. А для усного джерела потрібен оповідач. Якщо він зникає, то з ним зникають його знання. У ті часи своєрідними бібліотекою й архівом інформації була людська пам’ять. Пізніше для збереження і передавання інформації люди навчилися використовувати знаки. У давнину спершу ними були малюнки чи подряпини на дереві, кістці, камені, глині. Із цього розпочалося винайдення писемного джерела. «Варто запам’ятати» Писемне джерело — предмет, на якому записано інформацію. Таке джерело називають історичним документом. На підставі зовнішнього вигляду писемного джерела і матеріалу, на якому воно зафіксоване, історики визначають, хто, коли і де його створив. Матеріали, на яких у ранні часи фіксували зображення і тексти, були ненадійними та незручними. Однак глиняні таблички були крихкі та важкі, кора дерев не підходила для великих повідомлень, очерет для папірусу ріс не скрізь, а шкіра молодих тварин, з якої виготовляли пергамент, була дорога. Через це людина постійно їх змінювала. Дешевшим, легшим і зручнішим був папір, який винайшли майже 2 тисячі років тому в Давньому Китаї. ЦІКАВО ЗНАТИ Цей напис на висушених глиняних табличках вважають найдавнішим писемним документом. Його не розшифровано — ймовірно, він стосується господарства....

Усна історія

5 Клас

У часи, коли люди ще не мали письма, телебачення та інтернету, розповідь свідка була основним джерелом інформації. Саме тому всюди радо зустрічали мандрівників, купців і розпитували про те, що вони бачили. Відомо, що «батько історії» Геродот греко-перські війни досліджував на основі бесід із очевидцями. Усне свідчення як джерело інформації має цінність і тепер. Його ще називають усною історією. «Варто запам’ятати» Усна історія — інформація про людей, сім'ї, повсякденне життя і пов'язані з ними події. Інформацію отримують від людей, які були в гущі подій або спостерігали за ними і чиї спогади варті того, аби їх зберігати для майбутніх поколінь. Усна історія може поєднувати різні погляди, більшість із яких неможливо знайти в писемних джерелах. Розповідь людини про себе також є усною історією. Дослідники усних історій звернули увагу на те, що спогади людей про одну й ту саму подію і ставлення до неї могли бути різними. Це зумовлено залежністю сприйняття події від уявлення про світ, інтересів та ідентичності людини. Скажімо, поразка футбольної команди для одних людей буде драмою, а для інших — святом. Збережена в людській пам’яті історія може відрізнятися від офіційної, яку описано в підручниках....

Джерела інформації

5 Клас

Джерелами інформації можуть бути співрозмовники, різні предмети (книга, комп’ютер, телевізор тощо). У процесі взаємодії ця інформація доходить до інших людей. Головне, щоб джерело інформації допомогло людині задовольнити її інформаційні потреби. Інформаційні джерела бувають первинні (першоджерела), вторинні й третинні. Учені, які досліджують історичні події, працюють із джерелами, створеними в ті часи, коли вони відбувалися. Такими джерелами можуть бути предмети, писемні документи, легенди тощо. У дослідженні недавньої історії важливі спогади свідків. Джерела, які ніхто не змінював, називають першоджерелами. Вторинні джерела містять інформацію, створену на основі узагальнення первинних джерел. Вони описують, коментують, аналізують першоджерело, надають висновки про нього та події. Такими джерелами є наукові статті й книги. «Поміркуйте» Чому біографія людини є вторинним джерелом? Третинні джерела узагальнюють відому інформацію з конкретної теми на основі результатів наукових досліджень із залученням узагальнень багатьох дослідників. Прикладом третинних джерел інформації є підручники, енциклопедії, словники, путівники....

Узагальнення теми 1 «Що таке суспільство та історія»

5 Клас

Вітаємо, ти опанував/опанувала перший розділ «Вступу до історії України та громадянської освіти». Ми з’ясували, що кожна людина має різноманітні життєві потреби. Для задоволення особистих і суспільних потреб важливо спиратися на пам’ять про минуле країни, народу та засади громадянської освіти. Людині важливо розуміти свої потреби. Серед них є фізіологічні — потреби в повітрі, воді, їжі, безпечному довкіллі. Є потреби, зумовлені життям у суспільстві, — мати сім’ю, друзів, колектив співробітників, розвиватися. Кожна людина має також особливі потреби, не схожі на потреби інших людей. Особливі індивідуальні потреби роблять її унікальною, а спільні вселяють їй відчуття належності до конкретних спільнот, суспільства загалом. Спільноти і суспільства також різноманітні. Для узгодження інтересів, способів задоволення своїх потреб люди створили правила співжиття. Ці правила виражені в законах. У їхній основі — права людини, що ґрунтуються на повазі до людської гідності та рівності всіх. Права людини, зокрема і дитини, різноманітні, вони стосуються різних сфер життя. Правила співжиття діють у демократичних, вільних суспільствах. Демократичні держави забезпечують дотримання цих правил....

Навігація