Усна історія
- 18-11-2022, 20:00
- 439
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Мокрогуз, Єрмоленко 2022
§ 10. Усна історія
Чому діти ставлять багато запитань дорослим?
1. Свідок подій
Найкращий спосіб дізнатися про суть події — особисто її спостерігати. Однак ми не можемо побувати скрізь, де хотілося б. А перебуваючи на місці події, не вдається побачити все. Саме тому для з’ясування важливих деталей доводиться розпитувати якомога більше свідків — людей, які були очевидцями подій і готові підтвердити або спростувати пов’язану з ними інформацію.
Кадр з мультфільма «Історія іграшок-2». Режисер Джон Лассетер 1999 р.
«Поміркуйте»
Визнач відмінність між свідком та учасником подій.
У часи, коли люди ще не мали письма, телебачення та інтернету, розповідь свідка була основним джерелом інформації. Саме тому всюди радо зустрічали мандрівників, купців і розпитували про те, що вони бачили.
Відомо, що «батько історії» Геродот греко-перські війни досліджував на основі бесід із очевидцями. Усне свідчення як джерело інформації має цінність і тепер. Його ще називають усною історією.
«Варто запам’ятати»
Усна історія — інформація про людей, сім'ї, повсякденне життя і пов'язані з ними події.
Інформацію отримують від людей, які були в гущі подій або спостерігали за ними і чиї спогади варті того, аби їх зберігати для майбутніх поколінь. Усна історія може поєднувати різні погляди, більшість із яких неможливо знайти в писемних джерелах. Розповідь людини про себе також є усною історією.
Дослідники усних історій звернули увагу на те, що спогади людей про одну й ту саму подію і ставлення до неї могли бути різними. Це зумовлено залежністю сприйняття події від уявлення про світ, інтересів та ідентичності людини. Скажімо, поразка футбольної команди для одних людей буде драмою, а для інших — святом. Збережена в людській пам’яті історія може відрізнятися від офіційної, яку описано в підручниках.
«Обговоріть»
1. У чому суть суперечки дітей на фото? Як їм дійти згоди?
2. Чому одні й ті самі усні історії різних людей різняться: у зв’язку із знанням різних фактів чи внаслідок різного до них ставлення?
3. Чому свідок може казати неправду? Як визначити, де у свідченнях неправда?
Наявність свідків важлива для дослідження подій та встановлення фактів.
«Робота із джерелом»
Історія — це свідок, який свідчить про те, що час минає (Марк Туллій Цицерон).
Слухаючи свідка, ви стаєте свідком (Елі Візель).
Пісні часто пишуть люди, які є свідками історії (Джордж Незеркат).
Ні в що не можна вірити, крім того, що хтось бачив або знає від очевидця (Томас Джефферсон).
«Поміркуйте»
Прокоментуй зміст крилатих висловів.
2. Інтерв'ю
Дані усної історії отримують завдяки інтерв’ю.
«Варто запам’ятати»
Інтерв'ю — бесіда, що побудована за планом із обов'язковою фіксацією відповідей.
Людину, яка ставить запитання, називають інтерв’юером/ інтерв’юеркою, а яка відповідає на них — респондентом/респонденткою або інтерв’юйованим/інтерв’юйованою.
Інтерв’ю є одним із важливих джерел інформації. Крім розмови віч-на-віч, для його проведення активно застосовують дистанційні форми: телефонне та онлайн-інтерв’ю.
Як спосіб отримання інформації інтерв’ю має багато переваг, оскільки дає змогу:
- познайомитися з очевидцями події і переконатися, що в них може бути власне її розуміння;
- побачити й відчути їхнє ставлення до того, що вони розповідають;
- на підставі аналізу інформації, отриманої від різних людей, розвивати в собі критичне мислення;
- знаходити підстави для подальших досліджень події чи правдивості історії про неї.
Для історика важливо правильно опрацювати отриманий під час інтерв’ю матеріал, передусім порівняти його з іншими джерелами інформації.
«Поміркуйте»
1. Розглянь ілюстрацію. Чому дослідниця вказує пальцем на текст?
2 . Який діалог міг виникнути між особами, зображеними на малюнку?
3. Уяви, що ця ілюстрація супроводжує публікацію на сайті новин. Запропонуй до неї заголовок.
Інтерв’ю є й можливістю усвідомити, що про минуле люди дізнаються з чиїхось розповідей, а всі джерела інформації мають свого автора.
3. Як брати інтерв'ю
Створення інтерв’ю відбувається в кілька етапів, а його проведення має відповідати певним правилам.
Спочатку визначають цілі інтерв’ю, наприклад дізнаються про роль події в житті її учасника. Потім опрацьовують доступні джерела: фотографії, текстові матеріали. Далі формулюють запитання та готують зустріч.
На зустрічі обов’язково треба зафіксувати дані про особу (ідентифікація), яка дає інтерв’ю. Це важливо, оскільки від того, ким є особа, залежатимуть її судження.
«Обговоріть»
1. Які запитання ти поставив би/поставила б респондентці/респондентові?
2. Чому не можна розголошувати персональні дані?
Уся розмова має бути записана на диктофон. Інтерв’юер/інтерв’юерка має заохочувати й підтримувати розповідь респондента/респондентки, не перебиваючи його/її.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Так було. Перший застосований на практиці мікрофон сконструйовано в 1876 р. — це був вугільний мікрофон Томаса Едісона. Примітивні мікрофони, названі трансмітерами, конструювали і раніше.
Після інтерв’ю необхідно відредагувати текст і надати його для ознайомлення оповідачеві/оповідачці. Він/вона має право уточнити, виправити або прибрати конкретні положення. І лише після його дозволу текст можна оприлюднювати.
Важливий елемент усної історії — спілкування з родичами на конкретну тему. Досвід такого інтерв’ю допоможе у створенні усних історій з незнайомими людьми.
«Обговоріть»
1. Поясни важливість дотримання правил інтерв’ю.
2. Чому оповідач/оповідачка має надати дозвіл на оприлюднення свого інтерв’ю?
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
РОЗУМІЮ
1. У чому важливість свідка подій?
2. Чому для дослідження методом усної історії потрібно мати перелік запитань?
3. У чому полягає зміст кожного етапу інтерв’ю?
РОБЛЮ
1. Склади перелік запитань до родичів/знайомих про їхнє навчання у школі.
2. Проведи інтерв’ю з родичами/знайомими щодо важливої події, яка відбулася в їхньому житті.
ДУМАЮ
1. Чому під час інтерв’ю важливо дотримуватися етики поведінки?
2. Як негативні емоції можуть вплинути на зміст інтерв’ю? Як зупинити негативні емоції?
Коментарі (0)