Полікультурність (багатокультурність) — співіснування на одній території людських спільнот, різних за етнічними, релігійними, культурними та іншими ознаками, зумовлене особливостями історичного розвитку. Усе минуле й сьогодення більшості країн світу й України пов’язане із різноманітністю людських спільнот, які жили й живуть на певній території. Для позначення цього явища використовують на початку слова такі частини, як «полі-» і «мульти-», що аналогічні українським словам «багато» і «множинність» . Разом з нами проживає багато людей, різних за етнічним походженням, статтю і віком, мовою, віросповіданням, уподобаннями. Об’єднує нас належність до єдиного суспільства та відповідальність за сьогодення і майбутнє України. Тому важливо усвідомлювати те спільне, що нас єднає, виявляти толерантність — повагу і розуміння розмаїття культур, проявів людської особистості, поглядів. У демократичному полікультурному суспільстві різноманітність стає ресурсом для розвитку людини, надаючи їй право та можливість бути собою. Потрібно лише сприймати одне одного як партнерів і домовлятись про спільні правила співжиття. Досліди Як ти розумієш слова індійського письменника Рабіндраната Тагора: «Я не хочу обносити стінами свій будинок чи забивати вікна. Я хочу, щоб дух культури різних країн якомога вільніше віяв усюди. Аби він не збив мене з ніг». 2. Як формувалась полікультурність України і світу Поміркуйте Що називають розмаїттям культур? Як це розвивалось від минулого до сьогодні? Історичні джерела свідчать, що полікультурність зародилася на землях сучасної України здавна. Вже у середньовіччі в Русі-Україні, Королівстві Руському поруч з українцями жили представники різних етнічних спільнот. Приміром у Львові, крім українців, мешкали вірмени, німці, євреї, татари тощо. В місті кожна спільнота мала своє місце проживання, культуру, церкву та судочинство....
|