|
Економічний розвиток Римської імперії призводив до зубожіння дрібного вільного виробника. Усе частіше селяни й ремісники поповнювали лави жебраків, мігрували до великих міст і жили за рахунок подачок влади. Багато людей було у відчаї, вони втрачали віру у традиційні релігії. Украй складним було становище у підкорених Римом провінціях, де народ потерпав від сваволі власних правителів та римських чиновників. Саме в одній із провінцій Римської імперії — в Палестині — і зародилася нова релігія — християнство. Це вчення проголошувало віру в єдиного Бога, рівність усіх людей перед Ним, братерство народів. Засновником нової релігії вважають Ісуса Христа. Які історії про життя Ісуса Христа ви чули або читали? Чому християни називають його Спасителем? Вірян, істориків та релігієзнавців хвилює питання, чи існував Ісус Христос насправді. Вивчення різних джерел, зокрема Євангелій, які розповідають про його життя, свідчення істориків — його сучасників дали підстави стверджувати, що Ісус Христос — реальна особа. Він народився, можливо, близько 7-3 р. до н. е. у місті Віфлеєм, на півдні Юдеї. За християнськими віруваннями, Ісус Христос був сином Бога, хоча мав і земних батьків — Йосипа й Марію. Його сприймали як месію, рятівника грішників, посланця Бога на землі. У своїх проповідях Ісус Христос закликав поводитися таким чином, щоб бути достойними Царства Божого (Царства Небесного). Зокрема, пропонував послідовникам відмовитися від земних, матеріальних уподобань. Таке зречення є необхідною умовою духовного очищення. Тому до Царства Небесного можуть потрапити пересічні бідні й багаті люди — усі, хто здатен духовно оновитися....
|
