Войти
Закрыть

Практична робота. Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVI — першої половини XVII ст.

8 Клас

Дослідники стверджують, що на основі зображення можна більше дізнатися про жупан — верхній довгополий сукняний одяг. Розгляньте ікону Святих Володимира, Бориса і Гліба з м. Ратного, що на Волині. Опишіть жупани, у які одягнені святі. Прочитайте уривок із позову поповича Стефана Шолухи Дорогостайського до підляського воєводи князя Януша Заславського 1593 р. Про що можна дізнатися з цього документа про життя тогочасного суспільства? «Жупан червоний адамашковий, підшитий китайкою, доброго кармазину за 60 золотих польських, жупан адамашковий зелений, увесь китайкою підшитий, за 55 золотих справлений, жупан атласовий білий, увесь китайкою підшитий, за 60 золотих польських, жупан півгранатний, шлюмами лисими підшитий, за 50 золотих польських, жупан фалюндишовий бурнатний, бакгазеєю підшитий , за 25 золотих польських, жупан фалюндишовий бурнатний, хребтами лисими підшитий, за 35 золотих польських, жупан адамашковий білий за 45 золотих польських...»...
0 Переглянути

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVI — першої половини XVII ст.

8 Клас

Магдебурзьке право і традиції європейського містобудування значно змінили вигляд міських вулиць. Нове будівництво відбувалося за чіткими правилами: було визначено конкретні розміри кварталів . споруд, їх типи і місце розташування. Впливав на вигляд вулиць і багатоетнічний склад населення. Відтак квартали відрізнялися передусім об’ємною просторовістю, композицією і стилістикою церков — православних і католицьких храмів, синагог. На формування ж внутрішнього простору міст вирішальний вплив мав характер масової житлової забудови. Київщина, Переяславщина, волинські землі зберігали традиційний тип планування — з вільно розташованими будівлями, які утворювали розірвані простори, або прозори. Такий спосіб давав змогу вигідно виокремити монументальні споруди. Значно впливав на забудівлю і ландшафт. Мистецтвознавці й архітектори зауважують, що унікальну забудову тих часів до наших днів зберіг історичний центр Львова — найбільшого міста західноукраїнських земель. До речі, історичний центр Львова навколо площі Ринок у 1998 р. включено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Забудова Львова була доволі щільною. Його оточував подвійний пояс оборонних мурів із двома в’їзними брамами: на півночі — Татарською, згодом Краківською, і на півдні — Галицькою з винесеними за рів барбаканами — додатковими укріпленнями баштового чи бастіонного типу. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка за співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам’яток культури тощо....
0 Переглянути

Культурно-освітнє життя. Книговидання

8 Клас

«Потрібно навчати народ [латинській] мові, писати книги їхньою говіркою і їхніми буквами, видавати їх у світ, особливо якщо наші люди зможуть влаштуватися в Полоцьку або Дерпті (якщо Лівонія відійде від московського князя), щоб мати змогу з безпечного місця впливати на московитів». Які способи поширення впливу Католицької церкви застосовували щодо українських земель? Після Люблінської унії на українських теренах зросла кількість навчальних закладів, які відкрив саме орден єзуїтів. Його колегії різнилися за навчальними програмами. Так, п’ятикласні колегії, що давали освіту із «семи вільних наук» — граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики — були неповними. Основним предметом стала латина, якою викладали всі інші дисципліни. Латиною учні мали спілкуватися між собою та з учителями. А от до програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священників та членів самого ордену. Поміркуйте, чому навчання в єзуїтських колегіумах відбувалося латиною. Поширення ідей Реформації на українських теренах зумовило появу протестантських шкіл. Їх було небагато, однак поява таких навчальних закладів та розвиток мережі єзуїтських колегіумів стимулювали українців швидше оновлювати власні школи. Центром освіти і науки стала Острозька слов’яно-греко-латинська школа (Острозька академія). Заснував її у 1576 р. князь Василь-Костянтин Острозький. Велику суму на розбудову академії надала його племінниця — княжна Галшка Острозька....
0 Переглянути

Берестейська унія та її наслідки. Реформи Петра Могили

8 Клас

У Речі Посполитій мешкали і католики, і православні, у другій половині XVI ст. тут швидко поширювалися ідеї Реформації. Тож природно, що в державі постало питання міжконфесійної згоди. Водночас Папа Римський сподівався досягти порозуміння із царем Іваном IV Грозним, оскільки Московське царство швидко набирало сил і прагнуло контролювати релігійну сферу на українських територіях, які колись входили до Русі-України. Проте місія папського легата при дворі московського царя виявилася малоефективною. Відтак згодом ідея церковної унії набула більшої популярності, однак українці та поляки уявляли й розуміли її по-різному. Українське духовенство було переконане, що обидві церкви мали б об’єднатися на рівноправних засадах згідно з домовленостями Флорентійського собору — Вселенського собору Католицької церкви 1431-1449 рр., рішення якого православні церкви не визнали. Іншу точку зору презентував Петро Скарга — видатний письменник і науковець XVII ст., придворний проповідник Сигізмунда III Вази — короля Речі Посполитої. Він переконував, що «істинною є лише одна церква — Римо-католицька, тож найкраще для руських земель було б відкинути помилки греків і об’єднатися зі столицею істинної віри». Українці ж сподівалися за допомогою унії досягти єдності свого народу, адже так можна було припинити переслідування православних. Конфесія — особливість віросповідання в межах певного релігійного вчення; об’єднання вірян, послідовників такого релігійного віросповідання....
0 Переглянути

Криза Православної церкви у XVI ст. Пересопницьке Євангеліє. Православні братства

8 Клас

Переїхавши з Рогатина до Львова, Юрій та Іван прагнули стати повноправними членами львівського цеху сідлярів, римарів і підпружників. Однак їх прийняли до цеху, лише коли брати винайшли подвійне сідло . яке називають козацьким. Але із прикрим обмеженням: вони не мали права набирати православних учнів. Через це брати подали проти цеху до суду багато позовів. Аби вирішити це та інші нагальні питання, Юрій та Іван Рогатинці об’єдналися з небайдужими православними міщанами. У результаті їхньої співпраці з львівським міщанином, просвітником, письменником, старійшиною та реформатором Львівського Успенського братства Іваном Красовським був розроблений статут Львівського братства [інша назва — Успенське ставропігійне братство у Львові] 1586 року. Це братство опікувалося розвитком освіти, намагалося поліпшити діяльність Православної церкви у Львові». Сідляр — майстер, який робить, виготовляє сідла. Римар (або лимар) — майстер, який виготовляє ремінну збрую. Підпружник — майстер, який виготовляє широкі ремені, які затягують попід черевом коней, закріплюючи сідло. Становище Православної церкви на територіях, підвладних Великому князівству Литовському та Королівству Польському, ускладнювало протистояння православних і католиків. Ще й непростою була зовнішньополітична ситуація. Ні великий князь, ні король не хотіли посилення впливу Московії через церкву, тому намагалися контролювати ситуацію з вищими церковними ієрархами. Окрім того, з кінця XV ст. митрополити припинили їздити за посвятою до Константинополя. Натомість впливу набули собори — з’їзди єпископів і дуxoвeнствa, на яких вирішували найважливіші питання церковного життя. Щоб надати авторитету такому зібранню, на нього запрошували впливових світських осіб — князів та шляхтичів. Відтак зростав вплив знаті на рішення духовенства. Усе це призвело до того, що єпископські та митрополичі столи перетворилися на своєрідний список вакансій, якими розпоряджався великий князь. Це не додавало авторитету Православній церкві....
0 Переглянути

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на розвиток українського суспільства

8 Клас

Першопричиною була зовнішньополітична ситуація. Із середини XV ст. активізувалася Московія, яка почала претендувати на українські й білоруські території. Так, на початку XVI ст. московити захопили Чернігово-Сіверщину і Смоленськ. До того ж у Лівонській війні 1558-1583 рр. перевага також була на боці московського царя. Відтак литовці потребували надійного сильного союзника. Найкращим кандидатом виявилося Королівство Польське. Зближенню Великого князівства Литовського з Польщею сприяло, окрім іншого, внутрішнє становище країни. У тривалій боротьбі бояр із магнатською верхівкою, яка передувала реформам, шляхтичі рівнялися на вольності у сусідній державі. Однак вища аристократія Великого князівства Литовського відчувала небезпеку для свого привілейованого статусу, тому чинила опір унії. А от дрібна шляхта очікувала на таку перспективу з радістю, адже сподівалася на покращення власного становища. Зокрема, її приваблювало загальне піднесення Королівства Польського за часів короля Сигізмунда II Августа, яке називають «золотим віком» Польщі, добою нaйвищoгo розквіту її політичної культури. Які причини, на вашу думку, могли стимулювати польську знать активно підтримувати ідею унії? Польська знать дoмагалася унії як через великодержавницькі амбіції, тaк і з рoзрaxунку на нові землі, придатні для сільськогосподарського виробництва. У середині XVI ст. польська економіка переживала бурхливе піднесення, бо війни у Європі зробили Королівство Польське головним експортером сільськогосподарської сировини, збіжжя і лісу на європейські ринки. «Торговельна лихоманка» активізувала шляхетську колонізацію — гонитву за нерозораними ланами й незайманими лісовими масивами. На думку польського історика Оскара Халецького, «братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські простори, подумала передовсім не про Московію, не про козаків і татар, а про "нову здобич польського плуга”»....
0 Переглянути

Соціальна структура суспільства. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля

8 Клас

Вершину панівного стану — шляхту — становили нащадки князівських династій Рюриковичів і Гедиміновичів. До цієї найпривілейованішої групи входили лише за народженням — ні статки, ні військова звитяга не могли надати князівського статусу. Сучасна українська дослідниця Наталя Яковенко висновувала, що князі складали присягу вірності правителю держави, до якої в результаті протистоянь відійшла їхня територія, і зобов’язувалися допомагати йому збройно під час воєн. У решті питань титулована знать почувалася господарем у власних володіннях — із власними структурою влади, судочинством, податками. Наступну сходинку після князів посідали пани, які вирізнилися серед решти боярства-рицарства наявністю власної (отчинної), а не наданої від великого князя землі. Зем’янами називали представників шляхетської верстви, які володіли (умовно чи безумовно) земельним наділом, що відрізняло їх від безземельної шляхти-голоти. Голота — незаможна людина; бідняк. Бояри-шляхта — родове спадкове боярство, яке у процесі розвитку суспільних відносин отримало повноправне шляхетство. Статус бояр був різним : хтось зберігав свої привілеї, а хтось зобов’язаний був відбувати нормовану військову та іншу службу у князів і панів за право користування землею. Позбавлені доступу до важелів державної влади шляхтичі-зем’яни розпочали боротьбу проти близько п’ятдесяти великопанських і княжих родин — членів великокнязівської ради у Великому князівстві Литовському. Адже загальнодержавний звід законів Великого князівства Литовського — Перший Литовський статут 1529 р. — не надав їм політичних прав. У боротьбі за свої права польська шляхта скликала сейми — шляхетські збори, що були найвищим законодавчим станово-представницьким органом (парламентом) Королівства Польського. Урешті шляхта Великого князівства Литовського домоглася успіхів: Другий Литовський стaтут 1566 р. збільшив права службової шляхти, зрівнявши її з магнатами — найбільшими землевласниками. Було засновано виборні суди (раніше князі корилися тільки безпосередньо суду великого князя) та систему повітових сеймиків із регулярними загальними (вальними) сеймами, на які вся шляхта мала право «з’їжджатися, радитися та обмишляти», як управляти державним життям....
0 Переглянути

Статус українських земель у першій половині XVI ст. у складі різних держав

8 Клас

Боротьба із Золотою Ордою та протистояння з Королівством Польським призвели до того, що Підляшшям , Волинню , Східним Поділлям (Брацлавщиною) і Київщиною стало володіти Велике князівство Литовське, Галичиною, Белзщиною, Холмщиною і Західним Поділлям — Королівство Польське. Буковина від середини XIV ст. належала Молдавському князівству, яке у 1514 р. визнало васальну залежність від Османської імперії. У Закарпатті до 1526 р. панували угорські королі — аж допоки зазнали поразки від турецького війська султана Сулеймана I в битві під Могачем. Відтоді Угорщину було поділено між Османською імперією, Австрією та Трансільванським князівством. Так, Пряшівщина та Ужгород опинилися під владою австрійських Габсбургів, а Східне Закарпаття — у складі Трансільванії. Крим і частина Північного Причорномор’я із середини XV ст. підпорядковувалися Кримському ханству, яке у 1478 р. визнало васальну залежність від Османської імперії. Західна ж частина Північного Причорномор’я перебувала під одноосібним контролем турецького султана. Так, території, що нині входять до складу Одеської, Миколаївської, Херсонської областей України, утворювали Очаківсько-Сілістрийський ейялет, або Озю-Сілістра. Османи будували на території ейялету укріплення, які мали захищати їх від козацьких набігів та забезпечувати османську зверхність над Волощиною і Молдавським князівством....
0 Переглянути

Історія України 8 клас Дудар, Гук 2021

8 Клас

Період Раннього Нового часу — XVI-XVIII ст. — на українських землях часто називають козацькою добою. І хоча саме з козацтвом пов’язані масштабні зміни, значні досягнення та трагічні поразки, не варто забувати, що це також період геніальних українських митців, науковців і церковних діячів. Працюючи із цим підручником, ви дізнаєтеся багато нового про життя в Україні протягом XVI-XVIII ст.: про перебування її територій у складі різних держав, про виникнення і розвиток українського козацтва, про творення ним власної державності та боротьбу за її збереження. Аналізуючи історичні джерела, ви зможете творчо переосмислювати непростий фактичний матеріал. Ми пропонуємо вам добірку тематичних відео, нестандартних завдань — усе, що допоможе краще запам’ятовувати, розвивати критичне мислення і вчитися! Ви не пропустите важливих дат та понять. Адже їх у підручнику виділено жирним шрифтом. Нові терміни розміщено у рамці. А для швидкої та легкої навігації у тексті є умовні позначення:...
0 Переглянути

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього нового часу

8 Клас

Історію України ранньомодерної доби зазвичай пов’язують із козацтвом, проте не слід обмежуватися лише його вивченням. Хоча ми звикли називати це явище суто українським, але схожі за внутрішнім устроєм, господарською та військовою організацією утворення існували й в інших європейських країнах. Згодом кожна з подібних суспільних груп розвивалася власним шляхом, однак саме українському козацтву вдалося досягти настільки високого рівня розвитку й відновити українську державність. На середину XVII ст. козацтво перетворилося на суспільний прошарок, інтересам якого було підпорядковано політику Гетьманщини. У середині XVII ст. унаслідок Національно-визвольної війни виникло нове державне утворення - Гетьманщина. Подальші події показали, що зберегти самостійність української козацької держави - не менш складне завдання, аніж вибороти її. Поява Війська Запорозького порушувала існуючий баланс сил у Європі, що встановився після Тридцятилітньої війни підписанням Вестфальського миру (1648). Українське козацтво звитяжно воювало у цій війні на боці католицької Речі Посполитої, та це не призвело до зміни ставлення до православних усередині самої Польщі. Укладений мир вирішував проблему взаємин католицьких та протестантських країн у Центральній Європі, натомість у Східній Європі тривала боротьба за існування православ’я. Національний виступ середини XVII ст., як і всі попередні козацькі повстання XVI-XVII ст., мав різноманітні причини, серед яких незмінними залишалися релігійні та соціальні вимоги. У Західній Європі релігійне протистояння спалахнуло між католиками та протестантами, а порозуміння втілилося у відомий принцип «чия влада, того й віра». В той самий час на теренах України не вщухали суперечки між католиками та православними, а спробою порозуміння стало утворення греко-католицької (уніатської) церкви. Європейські реформаційні рухи не оминули й українські землі, на яких постали православні братства. Вони впливали як на релігійне, так і на політичне життя, опікувалися культурою та освітою....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 171 172 173 174 175 176 177 178 179 ... 370
Назад

Навігація