Люблінська унія 1569 р. та її вплив на розвиток українського суспільства
- 19-10-2022, 23:32
- 756
8 Клас , Історія України 8 клас Дудар, Гук 2021
§ 3. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на розвиток українського суспільства
Пригадайте зміст Кревської унії. Чому її положення не було реалізовано повною мірою?
Дослідниця Наталя Яковенко віднайшла родинну хронічку невідомого шляхтича з пoльськo-укрaїнськoгo пограниччя. У ній занотовано: «У цей день 1 липня 1569 р. на сеймі в Любліні звершилась унія з Литвою, що розпочалася багато літ тому ще за короля Ягайла... Король Август у бернардинців у Любліні літа Божого 1569 дякував Господу в супроводі вишуканого співу "Тебе, Боже, хвалимо”».
Хронічка (хроніка) — запис подій у часовій послідовності.
Порівняйте настрій автора хронічки з атмосферою полотна художника Яна Матейка «Люблінська унія». Як автори передають дух події?
Ян Матейко. Люблінська унія. 1869
Причини Люблінської унії
Першопричиною була зовнішньополітична ситуація. Із середини XV ст. активізувалася Московія, яка почала претендувати на українські й білоруські території. Так, на початку XVI ст. московити захопили Чернігово-Сіверщину і Смоленськ. До того ж у Лівонській війні 1558-1583 рр. перевага також була на боці московського царя. Відтак литовці потребували надійного сильного союзника. Найкращим кандидатом виявилося Королівство Польське.
Зближенню Великого князівства Литовського з Польщею сприяло, окрім іншого, внутрішнє становище країни. У тривалій боротьбі бояр із магнатською верхівкою, яка передувала реформам, шляхтичі рівнялися на вольності у сусідній державі. Однак вища аристократія Великого князівства Литовського відчувала небезпеку для свого привілейованого статусу, тому чинила опір унії. А от дрібна шляхта очікувала на таку перспективу з радістю, адже сподівалася на покращення власного становища. Зокрема, її приваблювало загальне піднесення Королівства Польського за часів короля Сигізмунда II Августа, яке називають «золотим віком» Польщі, добою нaйвищoгo розквіту її політичної культури.
Які причини, на вашу думку, могли стимулювати польську знать активно підтримувати ідею унії?
Польська знать дoмагалася унії як через великодержавницькі амбіції, тaк і з рoзрaxунку на нові землі, придатні для сільськогосподарського виробництва. У середині XVI ст. польська економіка переживала бурхливе піднесення, бо війни у Європі зробили Королівство Польське головним експортером сільськогосподарської сировини, збіжжя і лісу на європейські ринки. «Торговельна лихоманка» активізувала шляхетську колонізацію — гонитву за нерозораними ланами й незайманими лісовими масивами. На думку польського історика Оскара Халецького, «братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські простори, подумала передовсім не про Московію, не про козаків і татар, а про "нову здобич польського плуга”».
Колонізація — заселення вільних територій; захоплення якої-небудь країни чи якого-небудь регіону й насильницьке перетворення її чи його на колонію.
Люблінський сейм 1569 р.
Люблінський сейм розпочався 10 січня 1569 р. Пів року тривали запальні дискусії між польськими та литовськими послами. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Королівством Польським у єдину державу, окремими мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Литовці ж прагнули зберегти державну окремішність. Проте серед них не було єдності, бо князі та середня й дрібна шляхта мали різні інтереси.
Відсутністю єдності скористалися поляки. Коли литовсько-руські князі залишили засідання сейму й роз’їхалися по своїх маєтках готуватися до воєнних дій проти Польщі, польський король Сигізмунд ІІ Август, спираючись на підтримку дрібної та середньої шляхти, у березні та травні 1569 р. видав універсали про приєднання Підляшшя й Волині до Королівства Польського. Тож тепер місцева шляхта зрівнювалася у правах із польською. Наступний королівський універсал проголосив приєднання до Польщі Київщини та Брацлавщини. Так Сигізмунд ІІ Август змусив литовських магнатів повернутися за стіл переговорів. Князі боялися втратити маєтності, тому погодилися на унію й не виступали проти передавання українських територій Королівству Польському, але висунули вимоги: свободи віросповідання, непорушності місцевих звичаїв і вільного послуговування руською мовою.
Поміркуйте, чому українська знать підтримала унію.
Умови унії
Розгляньте схему. Визначте умови Люблінської унії за інфографікою.
1 липня 1569 р. у Любліні було укладено унію про об'єднання Королівства Польського й Великого князівства Литовського у федеративну державу Річ Посполиту, що дослівно означає «республіка».
На чолі Речі Посполитої стояв виборний король, який титулувався як король польський і великий князь литовський. Законодавчі органи влади сейм і сенат для Литви та Польщі стали спільними. До їх складу входили найвищі посадові особи. Спільною стала й зовнішня політика. Єдина монета карбувалася і на литовських, і на польських землях. Виконавча ж влада, скарбниця та грошова система, судовий і правовий устрій, військо були окремими й функціонували незалежно як у Королівстві Польському, так і у Великому князівстві Литовському. Литовсько-руська шляхта отримала те, за що боролася, — зрівнялася у правах та привілеях із польською.
Наслідки Люблінської унії
Більшість українських територій за умовами унії перейшла під управління Польщі у складі Речі Посполитої. На них було гарантовано виконання усіх вимог, висунутих українськими князями на сеймі в Любліні. Литовські статути були важливим джерелом права на українських землях. Зокрема, статут 1529 р. був першим у Європі зводом норм, де правила було упорядковано за галузями права — відповідно до різних сфер розвитку суспільного життя: державного управління, сімейного життя, володіння майном тощо . У статутах 1566 р. та 1588 р. було закріплено важливі зміни у сфері державного устрою, повноваженнях органів влади та правах і обов’язках суспільних станів.
На українських територіях, що увійшли до Речі Посполитої, розташувалося шість воєводств: Руське (із центром у Львові), Белзьке (із центром у Белзі), Подільське (із центром у Кам’янці), Волинське (із центром у Луцьку), Брацлавське (із центром у Брацлаві), Київське (із центром у Києві). Їх очолювали призначені урядом воєводи. Вони керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймиках і наглядали за діяльністю шляхетських земських судів. Згодом, у 1635 р., у складі Королівства Польського буде створено ще одне українське воєводство — Чернігівське.
Воєводство — велика адміністративно-територіальна одиниця, якою керував воєвода.
Ополчення — допоміжне військо, створюване у надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців — цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби.
Посилився переселенський рух: Волинь і Київщина приваблювали галицьку шляхту можливістю служити при княжих дворах.
Селянство опановувало незаселені простори Брацлавщини та Київщини, що сприяло їх господарському освоєнню. Невпинно зростала кількість міст і містечок. Багато міст здобуло магдебурзьке право, що сприяло пожвавленню ремесла й торгівлі. Закладення нових міст на південно-східному прикордонні супроводжувало будівництво оборонних замків, які захищали від нападів із Криму.
Відродження (інша назва — Ренесанс) — період розквіту, піднесення наук, мистецтва, літератури у країнах Європи у XIV-XVI ст., що прийшов на зміну середньовіччю.
Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви, на повернення до біблійних джерел християнства.
Контрреформація (інша назва — Католицька Реформація) — рух за оновлення та реформування Католицької церкви.
Розгляньте світлину Кам'янець-Подільської фортеці. Визначте її переваги у боротьбі з кочовиками.
Кам'янець-Подільська фортеця. Сучасний вигляд
Через Польщу на українські землі проникали ідеї Відродження (Ренесансу), Реформації та Контрреформації, поширювалася західноєвропейська система освіти. Українці отримали змогу навчатися в європейських університетах. Нові знання і тенденції розвивалися на місцевому ґрунті. Це стало основою для національного і культурного розвитку.
Люблінська унія сприяла також розширенню польського землеволодіння, а відтак швидшому закріпаченню селянства, ускладненню соціальних протиріч та релігійної ситуації через поширення католицизму. У результаті відбувалося ополячення української шляхти, що негативно впливало на політичний розвиток українських земель.
Перегляньте відео — дізнайтеся більше.
Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
1. Позначте на контурній карті території воєводств Речі Посполитої, утворених на українських територіях.
2. Проведіть SWOT-аналіз умов Люблінської унії за схемою:
SWOT-аналіз — форма роботи, що передбачає визначення сильних та слабких сторін процесу, події чи явища, можливостей, що відкриваються під час його реалізації, та загроз, пов’язаних із його здійсненням.
Коментарі (0)