Войти
Закрыть

Козацько-селянські повстання 20—30-х рр. XVII ст.

8 Клас

Якими були причини та наслідки козацьких війн кінця 90-х рр. XVI ст.? 2. Назвіть особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. 3. Які факти свідчать про те, що запорозьке козацтво було важливим чинником суспільного життя на українських землях? Становище в Україні у 20-х рр. XVII ст. Після Хотинської війни 40-тисячне козацьке військо повернулося до України. Однак ставши вагомим чинником здобуття Річчю Посполитою перемоги, козацтво одночасно програло. Обіцянки, які запорожцям давав Сигізмунд III напередодні війни, не були виконані. Уже в жовтні 1621 р. польський уряд наказав залишити в реєстрі лише 3 тис. козаків, а решті негайно повернутися під владу своїх панів і старост. Крім того, козаки не отримали обіцяної за участь у війні платні. Значна частина виключених із реєстру козаків після повернення розташовувалася в панських маєтках на Київщині, зберігала військовий устрій і відмовлялася виконувати накази панських «старостків» та королівських урядників. Розгорталося масове покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації та проголошували себе козаками. До «самовільного» козацтва приєднувалися реєстровці, незадоволені тим, що в той час коли вони воювали, їхні господарства були розорені панами....
0 Переглянути

Церковне життя наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.

8 Клас

Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Укладення Берестейської унії спричинило розкол між прихильниками православної та греко-католицької церков в українському суспільстві. Одразу після укладення унії 15 грудня 1596 р. король Сигізмунд III видав універсал із вимогою до всього православного духовенства й віруючих визнати унію. Користуючись правом патронату, він роздавав єпископські кафедри тим, хто визнав унію, фактично ліквідувавши православну ієрархію. На місцях у православних силою відбирали церкви й монастирі та передавали греко-католикам. Проте православні чинили цьому опір. Зокрема, 1597 р. волинська шляхтянка, заможна землевласниця Галина Гойська (?—1617 р.) відновила Почаївський монастир, подарувавши йому великі земельні маєтки і визначивши щорічні дари зі своїх прибутків. Коли 1599 р. король призначив греко-католицького митрополита Іпатія Потія архімандритом Києво-Печерської лаври, міщани й козаки не пустили його до монастиря. У 1609 р. озброєні кияни напали на Видубицький монастир, де сховався намісник греко-католицького митрополита Антоній Грекович. За підтримки влади він мав намір захопити Софійський собор і Києво-Печерську лавру. Проте в 1618 р. козаки втопили Грековича в Дніпрі. Дії міщан підтримував київський воєвода князь К.-В. Острозький. Унаслідок боротьби православної шляхти на сеймі Речі Посполитої Сигізмунд III офіційно визнав Києво-Печерську лавру за православними....
0 Переглянути

Практичне заняття. Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

8 Клас

У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. Як свідчать сучасники, козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три полки в ряду, попереду кожного полку йшла музика, а за нею несли полковий прапор. Сотенні значки несли кожен при своїй сотні. Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині — хорунжий, а позаду — курінні отамани. На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото). Зупиняючись біля води, щоб відпочити та попасти коней, козаки ставили намети або будували курені. Коли обоз після довгого постою рушав далі, козаки підпалювали те, що залишалося... Військо рушало в путь зі своїми священиками, нерідко возило із собою і похідну церкву. З військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі. Під час бою вони перебували поруч, надаючи медичну допомогу пораненим. Під час походу, особливо морського, дотримувалася найсуворіша дисципліна... до порушників військовий суд застосовував різноманітні покарання; їх били киями, приковували до гармати й навіть засуджували до страти. Запорозькі козаки виробили систему оригінальних бойових порядків, що визначалася особливостями історичних і природних умов, а також силою ворога. Бойові порядки запорожців свідчили про високий рівень їхнього військового мистецтва....
0 Переглянути

Походи козаків першої чверті XVII ст. П. Конашевич-Сагайдачний

8 Клас

Передумови походів козаків першої чверті XVII ст. На початку XVII ст. українське козацтво набуло сили та відігравало роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, але й на міжнародній арені. Козацтво стало основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь. Це створювало чимало ускладнень у відносинах Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але й сприяло тому, що козацтво ставало відомим у Європі. У ньому вбачали захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу. На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях. Тут вони брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. На чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах. Ясир — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі. Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися дружини й наложниці господаря....
0 Переглянути

Кримське ханство

8 Клас

Політичне життя. У XVII ст. із численних земель колишньої Золотої Орди вціліло лише Кримське ханство. Воно займало менше половини території Кримського півострова. Ряд населених пунктів і територій входили до складу Османської імперії. Вони становили окрему адміністративну одиницю із центром у місті Кафа. В усіх фортецях на південному узбережжі розташовувалися турецькі гарнізони. У Стамбулі постійними заручниками були декілька синів і братів хана. Турецький султан у своїх інтересах підтримував політичну роздробленість на півострові. Як халіф він очолював усе мусульманське духовенство Криму та забезпечував йому повну незалежність від ханської влади. Сама система призначення ханів значно послаблювала їхню роль. До отримання ханського титулу вони, як правило, жили й виховувалися при дворі султана, і тому не могли створити собі в Криму міцного ґрунту та надійних зв’язків. За формою державного правління Кримське ханство було станово-представницькою обмеженою монархією. Хан, який стояв на чолі держави, мав широкі повноваження, був головою виконавчої та судової влади. За давніми звичаями хана із династії Гіреїв обирала татарська знать на з’їзді — курултаї. Проте вирішальне слово в призначенні нового хана належало турецькому султану. Усього за період існування ханства ним правили 47 ханів, із яких лише десятеро померли своєю смертю. За державним устроєм Кримське ханство було децентралізованою державою, поділеною на сім бейликів, очолюваних могутніми беями — головами найбільш знатних родів. Вони мали свої війська й органи влади. Беї могли відмовитися брати участь у походах, проголошуваних ханами, або здійснювати самостійні походи....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток українських земель

8 Клас

Магнат — великий землевласник, представник аристократичної верхівки суспільства у ряді країн Європи (зокрема в Речі Посполитій, Угорщині, на українських і білоруських землях) у ранньомодерну добу. Латифундія — велике приватне земельне володіння. Зростання магнатського землеволодіння. У першій половині XVII ст. на українських землях швидко зростало магнатське землеволодіння. До цього магнатів підштовхувало збільшення на західноєвропейських ринках попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію. У Галичині розташовувалися маєтності Потоцьких, Собеських, Даниловичів, Одровонжів та інших у формі «ключів» — кількох сіл і містечок, що управлялися як єдиний господарський комплекс. У 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80 % усіх селянських і міщанських дворів належало 18 магнатам, у Волинському воєводстві 75 % селянських господарств перебувало в латифундіях магнатів. Саме на Волині розташовувалася «Острожчина» — володіння князів Острозьких. Крім цього, володіння К.-В. Острозького на початку XVII ст. були в Брацлавському, Київському, Руському, Сандомирському, Краківському, Берестейському, Мінському, Новогрудському, Вітебському та Віленському воєводствах. У них налічувалося 620 населених пунктів, серед яких 38 міст. Проте найбільшими були волинські володіння князя....
0 Переглянути

Берестейська церковна унія та її наслідки

8 Клас

Передумови укладення Берестейської церковної унії. Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цієї справи особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації. Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою об’єднання католиків та православних під зверхністю папського престолу. У Речі Посполитій ідею об’єднання (унії) православної й католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков. Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого об’єднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вона прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу. Українсько-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, вбачали в об’єднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духовенства залежності від торгово-ремісничого люду, об’єднаного в братства. Українсько-білоруська православна знать сподівалася, що унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності в правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті....
0 Переглянути

Культура України в XVI ст. Розвиток архітектури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва

8 Клас

Як розвивалося містобудування на українських землях у другій половині XIV — XV ст.? 2. Назвіть найвидатніші пам'ятки архітектури в Україні другої половини XIV — XV ст. 3. Якими були здобутки українського образотворчого мистецтва цієї доби? Архітектура й містобудування. У XVI ст. на українських землях спостерігався розквіт зодчества. Відновлювалися зруйновані міста, засновувалися нові, зводилися храми, монастирі, будувалися оборонні й житлові споруди. Тогочасні будівельники намагалися зберегти давні традиції та поєднати їх із новими рисами європейського ренесансного стилю. Головним об’єктом художньої уваги ставав фасад (зовнішній вигляд) будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо. Пам’ятки архітектури цієї доби збереглися в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Ордер — вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідній стильовій обробці. Жовкві, Бродах та Львові. Унікальною пам’яткою ренесансного зодчества вважаються споруди на площі Ринок у центральній частині Львова — Чорна кам'яниця, будинок Корнякта, пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства,— Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, створені в 60-х рр. XVI — XVII ст....
0 Переглянути

Культура України в XVI ст. Розвиток української мови, освіти, книговидання і літописання

8 Клас

Якими були особливості розвитку культури українських земель у другій половині XIV — XV ст.? 2. Як у цей період розвивалася на українських землях освіта? 3. Як розпочалося українське книговидання? 4. Як у другій половині XIV — XV ст. на українських землях продовжувалася традиція літописання? Умови розвитку української культури в XVI ст. Період XVI ст. характеризується подальшим розвитком української культури. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними. Однак відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі. Унаслідок Люблінської унії 1569 р. в межах однієї держави опинилася більша частина українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви та втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури. На розвиток культури вплинула також боротьба різних станів українського суспільства за свої національні й релігійні права. У XVI ст. українська культура зазнавала впливу культурно-ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід українськими землями поширювалися віяння, пов’язані з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські ідеї цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 192 193 194 195 196 197 198 199 200 ... 370
Назад

Навігація