Войти
Закрыть

Узагальнення та практика до розділу 1-2. Історичний час і простір. Джерела інформації. Історичні джерела

5 Клас

Поміркуйте, із яких сторінок/рубрик складатиметься альбом, і запропонуйте членам групи добрати світлини з цієї теми. Орієнтовними темами сторінок альбому можуть стати: 1. Хто ми? Хто є членами спільноти? 2. Як виглядають місця, де мешкали наші родини в минулому і мешкають зараз? 3. Як навчалися та працювали і навчаються та працюють члени нашої родини? 4. Як проводили і проводять зараз дозвілля члени нашої родини? 5. Які хобі, захоплення мають члени нашої родини або мали у минулому? Дібравши світлини (до 10-15), попрацюйте з ними як з історичними джерелами, скориставшись інструментом на с. 43 підручника або відповідаючи на запитання: 1. Кого зображено на світлині? Хто ці люди і що вони роблять? 2. Коли і де відбувається подія? Чому ви так вважаєте? (Визначте приблизно, у якому столітті та десятилітті зроблено світлину). 3. Із якою метою було зроблено світлину? 4. Якої інформації бракує, аби повністю дати відповіді на ці запитання? 5. Чи є на світлині підпис, інші написи? Чи можуть вони стати у пригоді під час вашого дослідження? Підписи можуть бути і надрукованими або вирізані з газет та зібрані в слова. 6. Які висновки можна зробити? Про що ще ви хотіли б дізнатися? Сфотографуйте або відскануйте фотографії для презентації. Складіть детальний опис кожної з них: де, коли (якщо відомо) зроблено світлину, кого зображено. Розташуйте підписані фото на сторінці/сторінках альбому своєї проектної групи у хронологічній послідовності. Якщо йдеться про різні місцевості і території, додайте в альбом географічну карту і позначте на ній місця, із якими пов’язані світлини....
0 Переглянути

Як зберігають інформацію про минуле в музеях, архівах та книгах

5 Клас

Інформацію зберігають по-різному: запам’ятовують, переказують одне одному, замальовують та записують. В останні два століття людство винайшло багато способів зберігання інформації. Це насамперед інтернет, який допомагає накопичувати і передавати величезні обсяги інформації. А от інформацію про минуле знаходимо переважно в історичних джерелах. Щоб зберігати ці джерела, створили спеціальні заклади — музеї. Перший музей (Дім муз) — було засновано у давньому місті Александрія Єгипетська понад 2000 років тому. Більшість музеїв розташовані в спеціальних будівлях, проте є й музеї просто неба. Іноді навіть квартали міста оголошують музейною територією. В музеях речові й писемні пам’ятки є експонатами. Співробітники музеїв працюють із відвідувачами, розповідаючи про експонати, досліджують джерела, займаються реставрацією — відновлюють пошкоджені історичні пам’ятки. Досліди Порівняй вигляд історичної пам’ятки до і після реставрації. Яке значення, на твою думку, має робота реставраторів та музейних працівників?...
0 Переглянути

Як зберігають пам’ять про минуле писемні джерела, мова та фольклор

5 Клас

Писемність виникла на Землі майже 5 тисяч років тому. У різних країнах в минулому писали на глиняних дощечках, корі дерев і навіть кам’яних брилах. У Давньому Єгипті матеріалом для письма слугував папірус, виготовлений із стебел багаторічної травянистої рослини. На землях Русі-України писали на верхньому шарі кори берези — бересті. Пізніше для записів використовували пергамент — оброблену шкіру домашніх тварин: телят, молодих овець і кіз. А перший папір винайшли у Китаї майже 2000 років тому. У хроніках і літописах знаходимо відомості про події, що відбувались у певній країні. Стародавні закони розповідають про те, як люди розуміли справедливість, як розпоряджалися власністю та відповідали за злочини. З літературних творів дізнаємося, які уявлення про красу, добро і зло мали наші пращури. Із записів про роботу магазину чи ринку можна з’ясувати, які товари виробляли на продаж у певний час, що привозили здалеку, якими були ціни, які продукти, тканини, ремісничі вироби користувалися попитом. Газети, що виникли в Європі як періодичні видання інформують про новини тогочасного суспільства. Із записів у шкільному журналі можна довідатися про те, які предмети вивчали та хто мав право здобувати освіту в школах. А з перепису жителів міста, селища, села — зробити висновки про те, до яких верств належали ті чи інші люди, де мешкали, якими були їхні заняття, родинні та професійні зв’язки....
0 Переглянути

Як речі та зображення стають історичними джерелами

5 Клас

Археологія (від грецьких слів «архео» — давнє та «логос» — вчення) — наука, що вивчає життя людини за матеріальними свідченнями минулого за допомогою розкопок. Досліджувати сховані під землею і під водою речові джерела допомагає археологія. Археологи відшукують у землі та на її поверхні свідчення про життя людей в минулому. Досліджуючи залишки посуду, будівель, знарядь праці, зброї, прикрас, вони встановлюють час їх створення, допомагають історикам зробити висновки про розвиток знарядь праці та спосіб життя людей. Завдяки знайденим кісткам тварин, зернам рослин археологи довідуються про те, що вирощували та що споживали люди у давнину. Існує також підводна археологія, що досліджує дно морів, затонулі рештки речей і товарів та суден, що їх доправляли. Досліди Розглянь світлини та з’ясуй, що є результатом археологічних розкопок....
0 Переглянути

Де люди шукають інформацію про минуле

5 Клас

Джерелами інформації про минуле є старовинні книги, різноманітні речі та рештки старовинних будівель, написи та малюнки на скелях, розповіді людей та твори живопису про минуле, зображення (світлини, кінофільми). Чи траплялися тобі такі джерела? Про що ти дізнався/дізналася з них? 1. Що таке джерела історичної інформації та які вони бувають Поміркуйте Чому історикам потрібні різноманітні джерела історичної інформації? Обґрунтуйте свою думку. Наведіть приклади. Щоб дізнатися про минуле, потрібно знайти і дослідити результати життєдіяльності людей — історичні джерела. В історичній науці використовують різні види історичних джерел: — писемні — ті, що існують у письмовому вигляді: рукописи, книги, літописи, газети, написи на камені, стінах будівель тощо; — речові — все, до чого можна торкнутися: від старовинних будівель до пам’ятників і механізмів; — зображувальні чи візуальні: портрети, світлини, реклама, малюнки, картини, кінофільми тощо; — етнографічні: орнаменти, традиції, звичаї, пісні тощо. Досліди Розглянь світлини історичних джерел. Поясни, до яких видів вони належать. Що вони можуть розповісти про життя людей в минулому?...
0 Переглянути

У яких джерелах люди шукають інформацію

5 Клас

Усе наше життя пов’язане з інформацією. Це новини, факти, знання, одержані в результаті пошуку, вивчення, спілкування тощо. Ми отримуємо інформацію, коли розмовляємо з кимось, переглядаємо телепрограми чи фільми, читаємо книжку або спостерігаємо за домашнім улюбленцем. Ми передаємо інформацію, коли пишемо CMC, телефонуємо або розповідаємо одне одному про якісь події. Ми використовуємо інформацію, коли обираємо спосіб розв’язання задачі, плануємо подорож, шукаємо цікавий фільм або книгу. Інформування повідомляє, роз’яснює, утім, не надає людині готових рішень. Інформація (від лат. informatio — роз’яснення, уявлення, поняття, переказ) — це відомості про об’єкти і явища навколишнього світу, їх властивості, які підвищують рівень обізнаності людини. Усе, що надає інформацією, називається джерелом. Ти вже знаєш, що найпоширеніший вид інформації — це текст. Під ним розуміють будь-яку записану (від руки чи надруковану) мову — літературний твір, історичний документ, закон тощо. У XX столітті поруч з традиційним друкованим текстом виникли нові різновиди текстів, пов’язані з кінематографом, телебаченням, відео, Інтернетом, мобільними телефонами. Їх називають медіатекстами. Вони створені для передачі іншим людям і поширюються за допомогою технічних засобів. Приміром, твій електронний лист друзям є особистим повідомленням, а от звернення чи відкритий лист міському голові, розміщений у соціальних мережах, — це вже медіатекст. Тож медіатекст присутній у медіапродуктах, як-от: фільм, відеокліп, газетна стаття, телепередача тощо. Досліди 1. Проаналізуй зразки медіатекстів, відповівши на запитання. Що це за медіатексти? Про що можна дізнатись із кожного з них?...
0 Переглянути

Що розповідають про минуле етнографія та топоніміка

5 Клас

Україна — найбільша за площею держава Європи. У процесі тривалого і складного історичного розвитку за частинами її території закріпилися певні назви як, приміром, Буковина, Волинь, Галичина, Закарпаття, Запоріжжя, Поділля, Слобожанщина та ін. На відміну від областей України, вони не мають усталених кордонів. Такі частини території називають історичними або історико-географічними регіонами. Це місцини з природними, господарськими, історичними, мовними та культурними особливостями. Кожний історико-географічний регіон України має свою історію. Так, назва «Буковина» походить від великих масивів букових лісів, поширених тут у давнину, а «Слобожанщина» — від слобід, заснованих переселенцями з інших регіонів України. Науковці не мають єдиної думки щодо кількості та назв історико-географічних регіонів України. Культурно-побутові особливості народів, їх походження, розселення та взаємини досліджує спеціальна наука — етнографія. Етнографи також вивчають локальні (місцеві) відмінності культури певного народу і створюють етнографічні карти. Довідатися про особливості розвитку кожного регіону можна в етнографічних або краєзнавчих музеях. Там ти побачиш типи жител, хатнє начиння, знаряддя праці, одяг, твори народного мистецтва регіону в різні історичні періоди. Досліди Обери на карті один із регіонів і проведи дослідження, користуючись планом....
0 Переглянути

Як карти розповідають про минуле й сьогодення

5 Клас

Чим історична карта відрізняється від географічної? Що потрібно знати для роботи з історичною картою? Коли слід звертатись до таких карт? Серед археологічних знахідок у різних куточках Землі можна побачити малюнки на каменях, кістяних платівках, бересті чи дереві, що зображують найближчі околиці. А відтоді, як люди почали пізнавати навколишній світ і подорожувати, вони створили карти — зменшене узагальнене зображення поверхні Землі або її частин на папері. Сучасні карти дуже різноманітні. Географічні карти наочно передають вигляд певної території, розповідаючи про її природу, корисні копалини, розвиток сільського господарства, транспорту, промисловості. Історичну карту створюють на основі географічної, поєднуючи історичний і географічний простори. На ній позначають розселення племен і народів, кордони і території держав, перебіг воєн і зміни кордонів, міста і торговельні шляхи, виникнення університетів, друкарень, заводів тощо, зазначають дати подій, яким ця карта присвячена. Історична карта має легенду — перелік умовних позначень (символів) із текстовими поясненнями до них. Вони дають змогу визначити період і дослідити події, на ній зображені. Наприклад, різними кольорами на карті позначають території держав, стрілками різної форми — напрямок руху учасників подій, а колами і точками — міста і села. Уважно роздивившись легенду карти, ти зможеш «прочитати» її та віднайти на ній потрібну інформацію. При цьому необхідно дотримуватися чіткої послідовності у роботі з картою. Використовуй інструменти дослідження...
0 Переглянути

Як пов’язані історія і простір

5 Клас

Життєдіяльність людини різноманітна: це праця і відпочинок, свята і повсякдення, спілкування та усамітнення. Як жива істота людина є невід’ємною частиною живої природи на Землі. Взаємодія природи і людини стали частиною повсякденного життя, традицій, сюжетом для багатьох казок, байок та прислів’їв. Водночас людина належить до соціального простору — простору суспільства. Її оточують інші люди, людські спільноти, з якими вона обмінюється знаннями, досвідом, спілкується, працює, підтримує родинні та дружні стосунки. Окрім природного і соціального просторів, людина перебуває в особистому (власному) просторі. Це не лише місце проживання з особистими речами, а й коло друзів, власні думки, переживання, враження. Особистий простір є найбільш значущим для людини. З роками він змінюється і розширюється. У поєднанні природного, соціального й особистого просторів формується простір життєдіяльності людини. Простір життєдіяльності — це існування людини в особистому, соціальному і природному середовищах, їх взаємозалежність і тісна взаємодія. 2. Що розуміють під простором у географії та історії Обговоріть у класі Як життя людей у минулому і сьогодні залежить від місцевості, у якій вони проживають? Наведіть приклади....
0 Переглянути

Що таке історичний час і як його вимірювати

5 Клас

З’ясуйте, що таке «хронологія», «хронологічна послідовність», «тривалість» і «синхронність» подій. Як пов’язані ці поняття? Поясніть значення кожного з них на прикладах із власного життя. Хронологія — наука про історичні події в їх часовій послідовності, що вивчає способи обчислення історичного часу. Дослідження історії недарма починають з вивчення хронології, адже життя людини, спільнот і суспільства пов’язане з часом. Для кращого розуміння та пояснення зв’язків між минулим й сьогоденням історики вибудовують ланцюжок подій, щоб визначити їхню хронологічну послідовність. Хронологічна послідовність — це наступність подій рік за роком, століття за століттям: від тих, що відбулися раніше, до тих, що сталися пізніше. Наприклад, коли почалося будівництво пірамід у давньому Єгипті і коли воно закінчилося, що відбувалося напередодні і після його завершення. Для вивчення історії важлива і тривалість подій, тобто визначення періоду, протягом якого відбувалася та чи інша подія, скільки часу вона тривала. Наприклад, як довго володарював той чи інший правитель, зводили замок тощо. Історики встановлюють також синхронність — одночасність перебігу подій, тобто визначають, які історичні події відбувалися в один і той самий час. Використовуй інструменти дослідження Установлюючи послідовність, тривалість і синхронність подій, став запитання для визначення:...
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 370
Назад

Навігація