Войти
Закрыть

Голодомор у пам’ятниках України та світу

5 Клас

В українській історії були не лише герої та перемоги. Наш народ переживав і страшні події. Однією з найжахливіших є Голодомор 1932-1933 років. Як ви пам’ятаєте, після поразки Української революції на теренах України постала Українська Соціалістична Радянська Республіка, яка була частиною Радянського Союзу. Проте українці не змирилися з поразкою. Прагнення свободи не раз піднімало їх на боротьбу. В Україні спалахували повстання проти більшовицької влади, тривав спротив насильницькій колективізації. Керівництво Радянського Союзу, що перебувало у Москві, прагнуло підкорити українців своїй волі, знищити українську націю. Колективізація - об’єднання одноосібних селянських господарств у колективні - колгоспи. Часто набувала примусового, насильницького характеру. Щоб остаточно зламати волю до спротиву, московське керівництво вдалося до страшного злочину. У 1932-1933 роках більшовицька влада сплановано морила українців голодом, вилучала продукти харчування й майно, яке можна було виміняти на харчі. Селянам заборонили виїжджати з сіл, щоб ті не мали змоги знайти собі їжу. Це була катастрофа. Дослідники вирахували, що у червні 1933 року щохвилини помирало 20 осіб, а щодоби - 28 тисяч людей! Історики вважають, що загинуло близько 4 мільйонів українців на території Української Соціалістичної Радянської Республіки та ще близько 1 мільйона українців - в інших регіонах Радянського Союзу....

Українська революція (1917-1921)

5 Клас

На початку XX століття Україна все ще не мала власної держави. Українські землі перебували у складі Австро-Угорської та Російської імперій. У 1914 році розпочалася Перша світова війна, в якій Австро-Угорщина та Росія воювали між собою. Українці, як піддані цих держав, мусили воювати у складі ворожих армій. Війна, проблеми з продовольством та багато інших негараздів викликали невдоволення в суспільстві. У Російській імперії почалася революція. Українці піднялися на визвольну боротьбу - Українську революцію - й проголосили формування національної влади. У березні 1917 року було створено Українську Центральну Раду (УЦР). Революція - різка, докорінна зміна чинного суспільного порядку. Партія - об’єднання людей, що мають спільні інтереси та ведуть боротьбу за владу. До складу Української Центральної Ради увійшли члени українських політичних партій, науковці, діячі культури та громадських організацій. Очолив її історик і державний діяч Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада пропрацювала 13 місяців. За цей час вона заклала підґрунтя для розбудови української держави. Було проголошено чотири важливі документи, які називали Універсалами. У Третьому Універсалі було проголошено створення Української Народної Республіки (УНР). Четвертий універсал УЦР (22 січня 1919 року) оголосив Україну самостійною та незалежною державою, в якій влада належить народу. Українська Центральна Рада затвердила Конституцію Української Народної Республіки. Було ухвалено рішення про запровадження власної грошової системи, герба та гімну УHP. Українській мові було надано статус державної. Історію проголошення УHP та створення Української Центральної Ради відображено на українській банкноті у 50 гривень. На лицьовому її боці зображено голову УЦР - Михайла Грушевського, а на зворотному - Київський міський будинок учителя. У його приміщенні відбувалися засідання Центральної Ради....

Українське козацтво у воєнний та мирний час

5 Клас

Не існує точної дати появи козаків. В історичних джерелах уже з XIV століття натрапляємо на згадки про людей, що постійно жили у степу. У XV столітті писемні джерела називають їх козаками. Як же виникло українське козацтво? Коли Королівство Руське занепало, терени нашої держави за різних обставин потрапили під владу інших країн. По-різному склалася доля мешканців українських земель. Одних чужинці шанували та підтримували, життя інших було складним і небезпечним. Проте українці мусили шукати захисту в сильніших володарів, адже своєї держави не мали. Утім, той захист мав високу ціну: сильніші диктували свою волю слабшим, а слабші мусили коритися. У таких умовах дедалі частіше виникали соціальні конфлікти - суперечності між людьми, які належали до різних суспільних груп. А суперечностей в той час було багато як між українцями та чужинцями, так і всередині українського суспільства: через віру, статки чи з інших причин. Це змушувало людей лишати свої домівки та шукати кращої долі....

Русь-Україна і Королівство Руське

5 Клас

У IX столітті на українських землях постала держава. Різні джерела іменували її по-різному, проте історики домовилися називати цю державу Русь-Україна. На цих теренах жили різні спільноти, об’єднані у племена. Поступово у племенах виділилася племінна верхівка - люди, які управляли життям спільнот. Сусідні племена вели між собою жваву торгівлю. Їхньому зближенню сприяла й потреба захисту від спільних ворогів. З-поміж них виділилося плем’я полян. Головним містом племені був давній Київ, закладений на високому березі Дніпра. Вигідне географічне розташування на перетині кількох важливих торговельних шляхів сприяло піднесенню Києва. Саме навколо нього почала формуватися держава. З X століття її очолювали князі з династії Рюриковичів. Деякі навколишні племена самостійно приєдналися до нової держави, інші були завойовані першими київськими князями. За рахунок долучення нових земель розширювалися кордони Русі-України та зростало її населення. Київські князі здійснювали походи на Візантію - наймогутнішу тогочасну державу. Вдалі походи й підписання договорів із Візантію вивели Русь-Україну на міжнародну арену. Робота в парах 1. Роздивіться історичну карту. Знайдіть на ній кордон сучасної України. Які племена проживали на теренах сучасної України в давнину?...

Історичні події, явища і процеси. Історичні постаті

5 Клас

Усі події - і ті, що стосуються країни загалом, й ті, які визначні для однієї сім’ї, - важливі. Проте одні події впливають на життя багатьох людей, а інші - кількох осіб. Кожна подія має дату і місце. Зазвичай подію називають історичною, коли минає певний час від моменту, як вона сталася. Історичною подію вважають і в тому разі, якщо вона мала значення для певної групи людей, країни чи всього людства. Події, що повторюються і мають спільні ознаки, називають явищами. Минуле складається з багатьох подій і явищ, пов’язаних між собою. Історики вивчають знакові події та явища, які вплинули на розвиток суспільств та країн. Дослідники повсякденного життя при цьому звертають увагу на те, як і де жили люди, чим займалися, де навчалися і працювали, що їли і як проводили дозвілля. Словник Історична подія - те, що відбулося у минулому і має дату й місце. Історичне явище - зміни, перетворення, що відбулися внаслідок певних подій. Історичний процес - низка подій і явищ, пов’язаних між собою. Робота в парах 1. Поміркуйте, які події вашого особистого життя важливі? 2. Які історичні події вплинули на ваше життя чи життя ваших близьких? У чому це виявилося? Що таке причини, приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ і процесів? Усе, що відбулося в минулому, має причини, приводи, результати і наслідки. Розберімося, що це все означає. Щоби зрозуміти минуле, ми маємо його проаналізувати. Аналіз починається із запитань, які ставимо. Правильно поставлені запитання - вже половина справи. Отож, щоби дізнатися причину події чи явища, ставимо запитання: «Чому так сталося?». Привід пояснить відповідь на запитання: «Які події чи явища призвели до певних дій та спонукали до вчинків?». Результатом буде з’ясування: «Що сталося у підсумку?». А наслідок - «Як це вплинуло на життя певного кола осіб/суспільства/країни тощо?»....

Узагальнення до розділу 2. Джерела інформації. Історичні джерела

5 Клас

1891 рік. Леся Українка завершує для своєї чотирнадцятирічної сестри Ольги книжку «Стародавня історія східних народів». У ній двадцятирічна письменниця оповідає про різні прадавні народи. Щоб це все написати, їй довелося залучили багато джерел: перекласти поезію й історичні літописи, знайти зображення стародавніх речей та споруд. Вона додала й співи аборигенів Австралії. Багато фактів взяла із праць тогочасних французьких, німецьких, англійських учених, про нові знахідки довідалася із газет та розповідей друзів. Ще більше довідалася під час власних подорожей - до Європи та Єгипту. Ще двадцять років пішло у Лесі Українки, щоб текст побачив світ у вигляді гарно ілюстрованої книжки. 5. Попрацюйте з інформацією. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання. 1. Чи можна довіряти джерелу із завдання 4? У яких рядках автор або авторка викладає судження, а у яких факти? Що переважає у тексті - факти чи судження? 2. Перевірте факти у поданих текстах. Які з них є фейковими? Як ви визначили? А) Леся Українка ніколи не виїздила за межі свого рідного Києва. Кволість через хворобу робила письменницю нещасною. І ось лише 1921 року трапилася нагода: вона вирушила на презентацію книжки «Стародавня історія східних народів» до Парижа. Б) Леся Українка в листі до Ліни Костенко писала про свої проблеми з перекладами для «Стародавньої історії східних народів», просила її надіслати нові книги, які щойно вийшли друком у Києві. В) До 150-річчя з дня народження Лесі України Національний банк України випустив ювілейну монету із її зображенням. З одного боку - портрет письменниці, а з іншого - стилізовані під свічки образи чоловіка і жінки (ліворуч) і ключ журавлів (праворуч), над яким вказаний номінал і рік - «20 гривень, 2021»....

Збереження та пошук історичних джерел

5 Клас

Месопотамія - це батьківщина не лише писемності, а й бібліотек та архівів. Книгозбірні, у звичному для нас вигляді, виникли у XVII ст. Найвідоміші бібліотеки з найціннішими збірками мають статус національних. Наприклад, у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського зберігається понад 15,8 млн одиниць, а у Британській бібліотеці - 170 млн. Словник Бібліотека - місце, де зберігаються рукописні та друковані книжки, журнали тощо. Медіатека - місце збереження інформації у вигляді аудіо- та відеофайлів, оцифрованих та електронних книжок, журналів тощо. Їх зберігають на дисках, касетах, платівках та інших носіях. Часто медіатеки входять до складу сучасних бібліотек. Архів - місце, де зберігаються документи. Слова «бібліотека», «медіатека», «архів» походять із давньогрецької мови. «Бібліо» означає «книга». «Медіа» - посередник або носій інформації, а «теке» - сховище. Назва «архів» походить від давньогрецького «архе» - «влада». В архівах зберігаються документи, пов’язані переважно з органами влади, та інші офіційні документи. Робота в парах 1. Знайдіть/пригадайте слова з коренями «архе-», «медіа-» та «бібліо-». Що вони означають? Збірки археологічних матеріалів (речей), творів мистецтва, інколи також і книг зберігають й виставляють у музеях. Залежно від того, що саме зберігають у тому чи тому музеї, вони також бувають різними. Адже різні історичні джерела потребують різних умов зберігання та опрацювання....

Нагромадження та пошук інформації у минулому та сьогодні

5 Клас

Найдавнішим способом передавання інформації між людьми було усне мовлення. Згодом інформацію почали фіксувати у вигляді малюнків чи позначок (піктограм). Однак суспільство розвивалося, обсяг інформації зростав і зберігати її доводилося довше. Ці потреби спонукали розробляти й удосконалювати писемну мову. Словник Піктограма - умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, предметів. Його використовували в найдавнішому письмі. Ієрогліф - фігурний знак, що позначає поняття, склад або звук мови. Далі малюнки перетворювалися на умовні знаки - ієрогліфи. З часом кожен умовний знак почав позначати окремий звук. Так виникли найдавніші системи писемності у світі. Зрештою всі знаки, що позначали певні звуки, упорядкували. Таку впорядковану систему назвали алфавітом, чи абеткою. Перша зафіксована абеткова писемність була у Фінікії в XV ст. до н.е. У IX ст. до н.е. її запозичили давні греки. На основі грецького алфавіту у IX ст. н.е. постала система кириличного письма (літер, якими ми користуємося досі і якими надруковано цей підручник). З X ст. н.е. її постійно використовують на території сучасної України. Робота в групах 1. Розробіть кілька символів-ієрогліфів. Ваш клас міг би їх використовувати на уроках історії як умовні позначки або таємний шифр. Як змінювалася писемність? Робота в групах 2. Як часто ви читаєте книжки? Чи відвідуєте бібліотеку? Запропонуйте/порадьте одну-дві книжки, які було б цікаво прочитати вашим однокласникам та однокласницям. Коли люди навчилися записувати інформацію, то почали міркувати, як найкраще її впорядковувати. Постала необхідність записувати її на матеріалі, що був би доступним і зберігався якомога довше. Тому перші «книжки» виготовляли у вигляді глиняних табличок. На них записували необхідну інформацію....

Текст і медіатекст

5 Клас

Кожен із вас уже писав власний текст. Можливо, це був твір, допис у соцмережах, запис власних думок чи відповіді на контрольній роботі. Текст - це відтворена письмово або в друкованому вигляді авторська праця, документ, пам’ятка тощо. Текст має певну тему, мету та послідовність викладення думок. Текст містить кілька типів інформації. Серед них - факти і судження. Якщо щось справді існує і будь-хто це може перевірити, - це називають фактом. Якщо ми вдаємося до опису, деталізації, як це працює, як це взаємодіє з іншим, де значною мірою відображаємо наші уявлення, думки, - то це судження. Робота в парах 1. Виберіть, що з цих тверджень є фактом, а що - судженням. Запропонуйте власні приклади фактів та суджень. • Технології допомагають змінити наше життя на краще. • У 1825 році англійські інженери Джеймс Ватт і Джордж Стефенсон побудували першу пасажирську залізницю. • Карл фон Лінде у 1877 році винайшов холодильник. • Хороші холодильники - тільки виробництва фірми фон Лінде. • Автомобіль - найвизначніший винахід у Німеччині. • Перший автомобіль був розробкою німецьких учених. • Соціальні мережі забирають забагато часу. • На 2021 рік 60 % населення України зареєстровані у соціальних мережах...

Джерела інформації та їх види

5 Клас

Якщо ви хочете відтворити події, які сталися кілька хвилин, годин, день тому у вашому житті, то покладаєтеся на власну пам’ять. Інколи запитуєте людей, які були свідками подій. Часом дізнаєтеся про те, що сталося, з медіа: онлайн, теленовин, статті в газеті, журналі. Історики зберігають пам’ять про події не лише в житті окремої людини чи громади. Їхні праці - то історія всього народу (українська історія), континенту (європейська, африканська, американська історія) чи й усього людства (всесвітня історія). Оскільки історія вивчає минуле людей, то будь-який результат людської діяльності є історичним джерелом. Це можуть бути матеріальні речі (одяг, будівлі, предмети побуту тощо) чи нематеріальні (пісні, танці, ігри і подібне). Якщо творцями джерел є свідки події, а ці джерела розповідають нам про подію безпосередньо, то ми їх називаємо первинними, або першоджерелами. Однак багато розповідей наших пращурів дійшли у переказах чи записах інших людей, чимало історій переписували не раз. Трапляється, що першоджерела хтось уже опрацьовував і на їх підставі створив власну оповідь. Ця оповідь також є історичним джерелом, так само важливим, як і першоджерело. Проте ці джерела ми називаємо вторинними....

Навігація