Утримання поросних маток

Плід, як відомо, утворюється за рахунок поживних речовин тіла матері. Стан здоров'я материнського організму впливає на стан і розвиток плода, а також на подальше формування потомства.

Недоліки годівлі й утримання свиноматок – головна причина масової загибелі зародків на ранніх стадіях розвитку й народження слабких поросят, що мають живу масу менше 1 кг. Якщо поросята при народженні за цією ознакою невирівняні, то ускладнюється їх вирощування при промисловій технології, потрібні додаткові витрати. Значна частина слабких поросят масою менше 1 кг гине, від чого собівартість продукції підвищується.

Рис. 2.37. "Тунельна" вентиляція свинарського приміщення

Поросність з першого місяця викликає значне посилення загального обміну речовин у маток. Відкладення в тілі тварин органічних та мінеральних речовин значно збільшується. У цей період організм функціонує з високою напругою, забезпечуючи створення умов для розвитку зародка і народження найбільшої кількості повноцінних поросят.

Загальний енергетичний обмін у поросних маток у першу половину поросності підвищується на 20 – 25 %, у другу – на 40 – 48 % порівняно з рівнем обміну у холостих маток.

У період поросності організм свині повніше використовує перетравний протеїн, у сечі зменшується вміст сечовини, відкладення азотистих речовин в організмі зростає. Зниження засвоєння вуглеводів супроводжується накопиченням у печінці глікогену, у крові свиноматки збільшується кількість нейтральних жирів, зростає відкладення мінеральних речовин у органах депо.

При задовільних умовах годівлі в організмі матки за поросний період відкладається в 1,5-2 рази більше протеїну, кальцію та фосфору ніж знаходиться в тілі новонароджених поросят одного гнізда. У результаті розвитку ембріона і накопичення резервних поживних речовин у середньому за чотири місяці поросності жива маса молодих свиноматок повинна збільшитися на 50 – 60, дорослих – на 35 – 50 кг.

Найвідповідальніший період у догляді поросних маток – перші 30 днів після запліднення і останній місяць поросності. Перші дні після запліднення ембріони можуть загинути від багатьох несприятливих факторів. Велика кількість мертвих зародків і абортованих плодів можлива через скупчене утримання поросних маток, годівлю недоброякісними кормами та використання води із токсичними домішками. Протягом останнього місяця поросності триває подвоєння маси плода.

Після осіменіння маток рекомендують утримувати не менше двох-трьох днів у вузьких індивідуальних станках, обладнаних годівницями і напувалками.

Надалі залежно від прийнятої у господарстві технології поросних маток продовжують утримувати в індивідуальних станках або переводять в інше приміщення, де їх розміщують невеликими групами (по 10 – 12 тварин).

Навіть при високому рівні техніки осіменіння частина свиноматок залишається незаплідненою. Таких тварин необхідно своєчасно виявити за допомогою кнура-пробника для повторного осіменіння.

Невиправдане утримання в господарствах поросних маток великими групами. При цьому багато з них травмується внаслідок чого можливі порушення живлення зародків, і значна частина останніх гине. Зростає кількість мертвонароджених і слабких поросят живою масою менше 1 кг. У багатьох господарствах частка таких поросят становить 23 – 30 %. Таким чином, утримання поросних маток великими групами завдає значних економічних збитків і є однією з причин низької продуктивності.

На всіх племінних фермах, а також у репродукторах, де вирощують ремонтний молодняк, для всіх поросних маток взимку організовують щоденні активні прогулянки, а влітку тварини протягом 4-6 год. знаходяться на пасовищі. Для запобігання абортів під час вигону з приміщень та при поверненні в свинарник стежать за тим, щоб свиноматки не скупчувалися. Важливо також, щоб місце для вигулу і підлога проходів у свинарниках не були слизькими.

У великих господарствах з безвигульною системою утримання тварин особливу увагу слід приділяти завезенню з племінних господарств здорових ремонтних свинок міцної конституції, а також повноцінній годівлі поросних маток. Щоб запобігти опоросу у групових станках глибокопоросних свиней переводять у приміщення для утримання підсисних маток за 6-7 днів до опоросу. На комплексах потужністю 108 тис. свиней за рік у цех для опоросу маток переводять на 112-й день поросності. У зв'язку з цим оператор перевіряє стан не лише свиней чергової групи, які підлягають переведенню в приміщення для опоросу, а й тих, що заплановані до переведення через 2-3 дні. Тих, які непокояться і у яких виділяється молоко, в той же день переводять у приміщення для опоросу.

Опорос в основному проходить у три стадії: підготовка, виведення плода та відокремлення плаценти.

На першій стадії спостерігаються ритмічні скорочення стінки матки, які повторюються кожні 15 хв. і тривають по 5 – 15 с. У цей період починає розкриватися шийка матки. Друга стадія характеризується просуванням плодів у шийку матки. Виведення першого плода відбувається протягом 1 – 3, а інколи навіть до 10 год.

Протягом третьої стадії виводяться всі плоди та їх оболонки. Триває опорос від 1,5 до 5 год. з коливаннями від ЗО хв. до 7 год. Інтервали між народженням кожного поросяти – 10-20 хв. з коливаннями від 5 хв. до 1,5 год.

Спостереження показують, що в умовах безвигульного утримання маток тривалість опоросу більша, ніж при вигульній системі. Очевидно, це викликано недостатнім розвитком мускульної тканини рогів матки, а отже, пониженим її тонусом.

Під час опоросу кожне новонароджене порося протирають чистим рушником, місце надриву пуповини дезінфікують розчином йоду та гліцерину (1 :1), притуплюють зуби, ампутують хвости.

Після закінчення опоросу плодові оболонки прибирають, поросят зразу ж підсаджують до свиноматки. Одержання поросятами молозива забезпечує їх організм антитілами протягом п'яти наступних тижнів.

Інколи з тих чи інших причин опорос ускладнюється. Так, останніми народжуються ослаблені поросята, які нездатні вести боротьбу за кращий сосок. Тому їх у першу чергу потрібно підсадити під передні соски.

Трапляється, що поросята народжуються в плодових оболонках. У такому випадку слід швидко розірвати їх, очистити ніс та ротову порожнину від слизу, добре потрусити до появи дихання і покласти під обігрівальну лампу.

Правильне положення плода таке, коли він спрямований головою або задніми кінцівками до виходу із статевих шляхів. Усі інші положення неправильні і потребують допомоги оператора Перед цим він повинен добре вимити руки, зрізати нігті, змастити їх милом або стерильним вазеліном, скласти пальці у вигляді конуса і ввести в родові шляхи для встановлення положення плода, відповідно підправити та захопити його і спробувати витягти із зусиллям не більше 3 кг. Якщо це не вдається, потрібно звернутись за допомогою до ветпрацівника. Під час опоросу свиноматки нормальною вважають температуру +37 – 40 °С, у разі її підвищення вводять антибіотики.