Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

Номенклатура основних будівель і споруд, склад приміщень та їх окремих елементів наведені в таблиці 5.3.

5.3. Тип приміщень та їх структурних елементів

Примітки:

• 1. Місткість шедів регламентується нормами обслуговування звірів з урахуванням довжини шедів і розмірів кліток.
• 2. Довжина шедів приймається залежно від місцевих умов у межах 60- 120 м.
• 3. Залежно від технології виробництва шкурок, молодняк звірів утримують у дворядних і багаторядних шедах.
• 4. У будівлях з регульованим мікрокліматом, для утримання кролів передбачається багаторядне і одноярусне розташування кліток для основного стада і одно-, двоярусне для молодняку, а для нутрій – багаторядне і багатоярусне розташування вигулів.

Будівлі і споруди обслуговуючого призначення для усіх типів підприємств поділяються на підсобні, складські та допоміжні.

До підсобних належать:

• • кормоприготувальні (кормоцехи);
• • будівлі і споруди ветеринарного призначення;
• • автовагові споруди;
• • цех первинного обробітку шкурок (цех забою);
• • об'єкти ремонтно-обслуговуючого призначення;
• • споруди водопостачання, каналізації, електро- та теплопостачання, включаючи котельну та аварійну електростанцію;
• • внутрішні проїзди (з твердим покриттям) з виходом до доріг загального користування;
• • огорожа – подвійна (за винятком кролівничих ферм).

До складських належать:

• • сховища кормів, підстилки та госпінвентарю;
• • холодильник;
• • майданчики або навіси для транспортних засобів;
• • крита стоянка для кормороздавачів;
• • гноєсховище.

Допоміжними є будівлі або окремі приміщення управління, громадського харчування, медичного та культурно-побутового обслуговування, кабінети по техніці безпеки, пожежний пост або пожежне депо.

Будівлі і споруди обслуговуючого призначення проектуються згідно із завданнями на проектування, які ґрунтуються на вимогах відповідних діючих нормативних документів.

Гноєсховища проектують згідно вимог ВНТП-АПК-09-06.

При проектуванні підприємств звірівництва, кролівництва і окремих об'єктів, які входять до їх складу, доцільне блокування будівель і споруд основного призначення (холодильник і кормоцех блокуються загальною рампою висотою від рівня землі 1,2 м), підсобного, складського (крім складів грубих кормів і підстилки) і допоміжного призначення з метою підвищення компактності забудови, скорочення протяжності всіх комунікацій і площі огорожі будівель і споруд, якщо це не суперечить умовам технологічного процесу, техніки безпеки, санітарним і протипожежним вимогам і доцільно з техніко-економічних міркувань.

При цьому необхідно дотримуватися вимог, передбачених Державними будівельними нормами ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств.

Складські будівлі розташовують таким чином, щоб виключити або максимально скоротити можливість заїзду зовнішнього транспорту на територію підприємств. Корми і підстилку від складських будівель до приміщень, у яких утримуються звірі і кролі, доставляють внутрішнім транспортом.

Сараї (шеди) розташовують паралельними рядами, об'єднуючи їх у групи. Кількість споруд у групі залежить від потужності підприємства, узгоджується з органами Держпожежнагляду і визначається завданням на проектування.

Будівлі з регульованим мікрокліматом, для утримання кролів і нутрій розташовують при павільйонній системі забудови паралельними рядами поздовжньою віссю в напрямку пануючих вітрів.

Орієнтація сараїв (шедів) для звірів і кролів, а також будівель з регульованим мікрокліматом, як правило, меридіональна (поздовжньою віссю з півночі па південь), залежно від місцевих умов допускається відхиленням у межах 45 %.

У районах зі сніговим покривом понад 50 см при розміщенні будівель і споруд передбачають наскрізне провітрювання майданчика ферми. Із цією метою проїзди й поздовжні вісі будівель і споруд розташовують паралельно або під кутом не більше 45° по відношенню до панівного вітру у зимовий період року.

Окремі клітки для самців лисиць і песців розташовують паралельними рядами (не більше 50 кліток у ряду), об'єднуючи їх у групи. В кожній групі повинно бути не більше 400 кліток. З метою кращої організації під'їзних шляхів орієнтація рядів окремих кліток, як правило, повинна відповідати орієнтації сараїв (шедів) на території підприємства.

Відкриті індивідуальні клітки для основного стада нутрій блокують у ряди (в ряду не більше 50 кліток).

Загони для молодняку нутрій розташовують паралельними рядами по 5 штук. Між рядами загонів з боку будиночків влаштовують кормо-гнойові проходи, а з боку басейнів – службові. По обидва боки службових проходів влаштовують канали, якими з'єднують басейни. Перпендикулярно до проходів і каналів проектують магістральний канал.

Орієнтація загонів, як правило, приймається залежно від орієнтації сараїв (шедів) або зблокованих відкритих індивідуальних кліток і раціонального розміщення каналів.

Територія ферми повинна мати подвійну суцільну або сітчасту огорожу із влаштуванням цоколя, заглибленого в ґрунт не менше ніж на ЗО см.

Висота огорожі ферм, для утримання лисиць і песців повинна становити 2 м, для норок і кролів – 1,5 м.

У гірських місцевостях, а також у районах із високим сніговим покривом висоту огорожі приймають 2,5 м.

На верхній частині сітчастої огорожі з внутрішньої сторони для лисиць і песців влаштовують козирок, а для норок роблять суцільну смугу шириною 25 – 30 см із гладких матеріалів.

Службово-побутові приміщення слід розміщувані поряд з дезбар'єром таким чином, щоб зовнішній вхід у допоміжне приміщення слугував входом на територію ферми.

З метою кращої організації праці і скорочення транспортних шляхів основне стадо звірів і кролів слід розташовувати ближче до допоміжних приміщень. При утриманні кролів і нутрій у будівлях з регульованим мікрокліматом, допускається блокування основних виробничих приміщень з допоміжними.

Бригадні сараї для зберігання інвентарю і підстилки розміщують на території ферми поблизу сараїв (шедів) для утримання тварин.

Кормоцех, холодильник, сховище для кормів, цех первинної обробки шкурок, автомобільні ваги рекомендується розмішувати в одному комплексі з урахуванням забезпечення зручних і найкоротших шляхів для подачі кормів і продукції ферми на пункт первинної обробки.

Відстані між усіма будівлями і спорудами слід приймати як протипожежні розриви, якщо не виникає необхідності збільшення цих розривів у зв'язку з технологічними і планувальними вимогами і немає посадки дерев хвойних порід, а також тимчасового збереження легкозаймистих матеріалів.

Відстань між групами окремих кліток і від цих кліток до всіх інших будівель і споруд повинна становити не менше 10 м; між сараями (шедами) в групі в одному ряду – 4 м; між окремими клітками в одному ряду 0,8 – 1,0 м, між рядами кліток (кормо- гнойовий прохід) – 1,5 м.

Відстані між основними спорудами включаючи переносні сховища контейнерного типу не нормуються при сумарній площі забудови наведеної у ДБН В.2.2-1-95.

Ширина кормо-гнойових проходів може бути збільшена, якщо це обумовлюється габаритами механізмів.

Ширину службових проходів для однієї людини, якщо це не суперечить техніці безпеки, допускається зменшити до 0,7 м.

Окрема клітка для самців лисиць і песців складається із двох відділень – будиночка і вигулу.

Для охорони звірів від вітру і опадів огорожа будиночка з усіх сторін повинна бути глухою, а вигулу – сітчастою. Клітку встановлюють на стояках або рамах на висоті 0,7 – 0,8 м від рівня землі.

У стіні будиночка, суміжній з вигулом, улаштовують лаз; у стіні вигулу з боку кормо-гнойового проходу передбачають дверці для посадки звірів і монтують напувалку і годівницю.

Сарай (шед) для лисиць, песців і норок являє собою в плані прямокутну споруду. По поздовжній осі сараю (шеда) влаштовують центральний прохід, з обох сторін якого розмішують клітки; у середній частині сараю (шеда) влаштовують один поперечний прохід. В одному з торців (ближчому до дороги) передбачають майданчик для інвентарю та поточного запасу підстилки.

Сараї (шеди) для норок, лисиць і песців із поздовжньої зовнішньої сторони (від карнизу покрівлі до верху вигулу) і від низу вигулу до землі (по кормовому проходу) обтягують сіткою із заглибленням її на 20 см.

У торцях шеда влаштовують сітчасті двері. Клітки для утримання самок лисиць і песців обладнуються стаціонарним будиночком і сітчастим вигулом. Стіни будиночка повинні бути глухими, за винятком однієї, у якій робиться лаз; дах або одна із стінок повинна зніматися, щоб наглядати за гніздом, заміняти підстилку, оглядати щенят; дно подвійне (дерев'яне і сітчасте). Дерев'яне дно може бути відкидним, висувним або зніматися.

Для молодняку лисиць, песців і шедового утримання самців зазначених видів звірів передбачаються сітчасті вигули. Вигули обладнуються дверцями, годівницею (поличкою) і напувалкою (автонапувалкою).

Індивідуальні клітки для норок складаються із сітчастого вигулу у формі паралелепіпеда і навісного будиночка.

Для виходу звірів з будиночка на вигул влаштовують лаз – круглий отвір діаметром 100 мм; дах будиночка подвійний: перший (верхній) – дощаний, який знімається; другий – сітчастий, відкидний; дно будиночка також подвійне: постійне сітчасте і дощане – таке, що знімається або відкидається.

Клітку обладнують дверцями і годівницею у вигляді полички, закріпленої на передній рамі клітки. Індивідуальні клітки для звірів розміщують у сараї (шеді) в одноярусних рядах таким чином, щоб будиночки або дверці вигулів були з боку центрального проходу, а сітчасті вигули – із зовнішньої сторони; клітки повинні бути підвішені на висоті 0,7 – 0,8 м від рівня підлоги. Допускається блокування будиночків і кліток для норок, лисиць і песців на довжину прогону між стояками каркаса.

Сарай (шед) для утримання нутрій і кролів являє собою прямокутну в плані будову. По поздовжній вісі сараю (шеда) влаштовують центральний прохід, з обох сторін якого розташовують клітки на висоті 0,7 – 0,8 м від підлоги для нутрій і 0,5 м для кролів.

Для зберігання інвентарю, добовою запасу підстилки і корму влаштовують майданчик в одному з торців сараю (шеда).

Будівлі для утримання кролів і нутрій з регульованим мікрокліматом, поділяються на приміщення основного призначення, де розміщують клітки (вигули) із тваринами, допоміжного та обслуговуючого призначення.

Планування приміщень основного призначення може передбачати як поздовжнє, так і поперечне розміщення рядів кліток з поздовжніх і поперечних каналів для з'єднання басейнів.

Утримання основного стада нутрій допускається при одно- та багатоярусному розташуванні вигулів, а молодняку – тільки в багатоярусному варіанті. Поперечні проходи влаштовують залежно від довжини будівель. Приміщення обслуговуючого та допоміжного призначення можуть бути в одному з торців або середній частині будівлі біля зовнішньої стіни і мати безпосередні виходи назовні.

Відкрита індивідуальна клітка (без басейну) для утримання основного стада нутрій складається із сітчастого вигулу і будиночка.

У стіні будиночка суміжній з вигулом, влаштовують лаз із шибером. Стіну вигулу з боку кормо-гнойового проходу обладнують дверцями і годівницею; підлогу вигулу перед годівницею роблять суцільною на ширину 30 см.

Зблоковані відкриті індивідуальні клітки обладнуються на стояках на висоті 0,7 м від рівня землі.

Загін для молодняку нутрій складається із трьох частин: будиночка, вигулу, і басейну. Будиночок має односкатну кришку, що відчиняється.

У поздовжній стіні будиночка, яка повернута до вигулу, влаштовують не менше двох лазів із шиберами. Розмір лазів 25 х 30 см. Вигули і басейни розділяють глухими перегородками висотою 0,8 м.

Індивідуальні клітки для основного стада кролів і групові клітки молодняку розміщують рядами в сараї (шеді) або в будівлі.

Клітки для основного стада можуть бути двох видів: двосекційні з постійно утепленим у холодний період будиночком для шедів і односекційні без стаціонарного гніздового відділення для будівель, у яких регулюється мікроклімат.

В односекційну клітку на період окролу і вирощування кроленят встановлюють ящик-гніздо (маточник) з кришкою (закритий тип) або без кришки (відкритий тип).

У будівлі з регульованим мікрокліматом індивідуальні вигули для основного стада нутрій і групові вигули для молодняку розмішують рядами. Вигули виготовляють у формі паралелепіпеда з металевої сітки і обладнують дверцятами. Вигул обладнують годівницею і автонапувалкою.

Виробничу потужність кормоцеху визначають з розрахунку максимальної добової потреби господарства в кормах, а режим роботи – виходячи з кратності годівлі і часу приготування кормів.

Технологічний процес підготовки кормів до згодовування повинен бути максимально механізований та автоматизований і відповідати зоотехнічним, ветеринарно-санітарним і гігієнічним вимогам.

Добова продуктивність пункту первинної обробки шкурок визначається поголів'ям звірів, яких забивають у господарстві, та тривалістю строків забою.

У період, коли обробка шкурок на фермі не проводиться, приміщення цеху первинної обробки після дезінфекції може використовуватися для гідропонного вирощування зелені або як столярна майстерня, чи для інших цілей.

Будівлі з регульованим мікрокліматом для утримання кролів і нутрій, сараї (шеди) і клітки для утримання різних видів звірів і кролів повинні бути економними, а за габаритами відповідати вимогам технологічного процесу.

Будівельні рішення будівель та їх інженерне обладнання повинні забезпечувати підтримання параметрів внутрішнього повітря приміщень відповідно вимог ВНТП-АПК05.07 Підприємства звірівництва та кролівництва.

Утворення конденсату па внутрішніх поверхнях стіп у будівлі не допускається в межах розрахункових зимових температур зовнішнього повітря, визначених ДБН.2.2-1-95 Будівлі і споруди для тваринництва.

У будівлях для утримання кролів і нутрій при забезпеченні мікроклімату з регулюванням, у районах з розрахунковою температурою нижче мінус 20 °С необхідно влаштовувати тамбури, а в обґрунтованих випадках – повітряно-теплові завіси.

Тамбури влаштовують розміром не менше:

• • шириною – більше ширини воріт па 100 см;
• • глибиною – більше ширини відкритого полотна па 50 см. Природна освітленість приміщень для утримання кролів і нутрій забезпечується влаштуванням вікон у поздовжніх і торцевих стінах або ліхтарів у середній частині покрівлі. Не менше 50 % вікон необхідно робити з рамами, що відкриваються. Висота від рівня підлоги до низу вікон не менше 1,2 м.

Внутрішня висота основних приміщень для утримання кролів і нутрій від позначки чистої підлоги повинна становити не менше 2,4 м до низу несучих конструкцій покриття (перекриття) і 2 м до елементів технологічного обладнання. Внутрішні поверхні стін повинні бути гладенькими і пофарбованими у світлі тони (побілені).

Підлоги в будівлях і сараях (шедах) повинні бути неслизькими, вологонепроникними, низькотеплопровідними, стійкими проти дії стічної рідини і дезінфікуючих речовин, гладенькими, щоб забезпечити застосування машин для роздавання кормів і прибирання гною.

Клітки для звірів і кролів можуть бути безкаркасними і каркасними. Для огорожі кліток застосовують металеву оцинковану сітку з розмірами вічок:

• • у клітках для норок, лисиць, песців – 25 мм;
• • у клітках для лисиць і песців, обладнаних годівницями – до 35 мм (крім підлоги);
• • у клітках для самок нутрій і кролів підлоги із сітки – з вічками 16 × 48 мм;
• • інша частина кліток (вигулів) і підлоги для молодняку нутрій 24 (25) × 24 – 50 см.

Окремі клітки виготовляють з металічним або дерев'яним каркасом, у цих випадках металева сітка повинна охоплювати грані дерев'яних брусків з внутрішньої сторони кліток.

Будиночки і клітки для нутрій, що виготовляються з дерев'яним каркасом, оббивають із середини матеріалом, який не піддасться прогризанню тваринами (металева сітка, оцинковане залізо, азбестоцементні листи тощо).

Огородження будиночків і загонів виконують з досить твердих матеріалів: азбестоцементних листів, цегли, бетонних плит тощо.

Норми площі і розміри основних технологічних елементів будівель, споруд і приміщень основного призначення для безпосереднього утримання звірів, кролів і нутрій слід приймати відповідно таблиці 5.4.

Висота будиночка для лисиць і песців – 0,6 м. Будиночки при необхідності утеплюють. На період косячного парування приймають місткість загону на 21 дорослу нутрію, а місткість кліток – на 5 – 7 голів ремонтного молодняку.

5.4. Норми площі та розміри приміщень і кліток

Примітки:

• 1. Висоту елементів клітки приймають:
  • а) клітки для кролів основного стада, ремонтного молодняку кролів і вигулу для норок – не менше 0,4 м;
  • б) клітки для лисиць і песців основного стада – не менше 0,9 м, вигули для молодняку – не менше 0,75 м;
  • в) вигул-загон для нутрій – не менше 0,8 м;
  • г) вигул для самців лисиць і песців – не менше 0,75 м;
  • д) будиночок для норок – не менше 0,4 м.
• 2. Висота будиночка для нутрій:
  • а) у сараї (шеді) – не менше 0,5 м;
  • б) у зблокованих відкритих індивідуальних клітках і загонах з боку вигулу – 0,8 м; із протилежного боку – 0,6 м.

У районах із розрахунковою зимовою температурою повітря до мінус 20 °С у холодний період року молодняк нутрій розміщують у клітках основного стада по 5 – 7 голів.

Розмір вставного ящика-гнізда в односекційній клітці для самок кролів: довжина – 0,4 м, ширина – 0,3 м, висота ящика відкритого типу – 0,1 – 0,2 м; закритого типу – 0,3 – 0,4 м. Гніздовий ящик у зимовий період утеплюється.

Для ремонтного молодняку кролів (самців) використовується односекційна клітка для кролів основного стада.

У будівлях з регульованим мікрокліматом, висота огорожі вигулу для основного стада і молодняку нутрій становить 0,35 – 0,45 м.

Норми площі будівель і приміщень виробничого (за винятком приміщень для безпосереднього утримання тварин) і обслуговуючого призначення наведено в таблиці 5.5.

5.5. Норма площі підсобних, складських і допоміжних будівель

Примітки:

• 1. Остаточно приймати в проектах площі виробничих дільниць шляхом визначення графічним методом розміщення технологічного обладнання на плані приміщення з дотриманням необхідних відстаней між елементами обладнання.
• 2. Тушки м'ясоїдних звірів відправляються заінтересованим підприємствам для реалізації згідно з договорами.
• 3. На пунктах з первинної обробки шкурок (забійний пункт) для кролів і нутрій, крім перерахованих у п. 1 приміщень, завданням на проектування передбачаються також забійне відділення, відділення для розчленування тушок, відділення для зберігання тушок або холодильна шафа.

Сумарна ширина воріт і дверей для евакуації кролів і нутрій з приміщень, кількість і розміри експлуатаційних виходів визначаються технологічними вимогами, габаритами машин, обладнання та будівельними параметрами, але не повинна бути меншою за протипожежні вимоги.

В усіх виробничих будівлях та ізольованих секціях площею понад 200 м2 необхідно передбачати не менше двох окремих евакуаційних виходів. Ворота і двері в приміщеннях для утримання кролів і нутрій повинні відчинятися назовні і мати ширину не менше: ворота – 1,5 м; двері – 1,2 м.

Будівлю кормоцеху слід проектувати, як правило, одноповерховою, без горища. З метою компактності забудови слід передбачати можливість технологічного блокування кормоцеху з холодильником.

Планування приміщень кормоцеху необхідно здійснювати з урахуванням вимог технології і техніки безпеки, санітарних, ветеринарних та протипожежних нормативів, економічної доцільності та забезпечення найкоротших транспортних шляхів, зручності і простоти механізації всього виробничого процесу.

Висоту будівлі кормоцеху слід приймати виходячи з габаритів обладнання (в тому числі транспортного) в робочому і неробочому положенні, найбільш допустимої висоти складування продукції і розмірів вантажопідйомних механізмів (автонавантажувачі, кран-балки, монорельси з пересувним тельфером тощо), умов обслуговування, а також вимог ремонтопридатності (можливості демонтажу складових частин обладнання під час ремонту).

Будівельні рішення будівель кормоцехів та їх інженерне обладнання повинні бути економними, відповідати вимогам технологічного процесу, враховувати перспективу заміни технологічного обладнання на досконаліше.

Дія зручності навантаження і розвантаження сировини і готових кормів у кормоцехах і холодильниках передбачається влаштування рамп.

Підлоги в усіх виробничих приміщеннях кормоцеху повинні бути міцними, нетоксичними, неслизькими, водонепроникними, стійкими проти дії дезінфікуючих засобів.

Позначку верхнього уступу фундаментів під обладнання слід поєднувати з позначкою підлоги.

Монтажні прорізи повинні мати розміри, які забезпечать монтаж і демонтаж важкого і великогабаритного обладнання із застосуванням вантажопідйомних засобів.

У районах з розрахунковою температурою нижче мінус 20 °С зовнішні входи в кормоцехи слід передбачати з тамбурами.

У приміщеннях, де використовується в технології вода (приготування вологих кормових сумішей), внутрішні поверхні стін повинні облицьовуватися кахельною плиткою або іншими аналогічними матеріалами. Низ віконних прорізів повинен бути на висоті не менше 1,0 м від рівня підлоги.

В усіх приміщеннях кормоцехів, де за умовами технологічного процесу підлога постійно змочена, повинні передбачатися заглиблення з трапами для відведення води, закриті врівень з підлогою решітками. Для забезпечення стікання рідини місцевий нахил у бік трапів повинен становити 2 %.

Решітки виконують з матеріалів, які мають низьку теплопровідність, не слизькі в умовах змочування і легко піддаються очищенню.

Пандуси для під'їзду до кормоцеху або холодильника слід проектувати з твердим покриттям. Ширина пандусів повинна перевищувати максимальну ширину транспортного засобу не менше ніж на 0,6 м; довжина горизонтальної ділянки пандусу повинна бути не менше 1,0 м. Для нормальної експлуатації транспортних засобів слід передбачати колесовідбійники і бокові обмежувачі з монолітного бетону.