Інтенсивні та індустріальні технології вирощування
Сутність інтенсивних технологій полягає в наступному: розміщенні посівів після кращих попередників у системі сівозмін; вирощуванні високоврожайних сортів інтенсивного типу з гарною якістю зерна; високому забезпеченні рослин елементами мінерального живлення, з урахуванням їх вмісту в ґрунті; дробному застосуванні азотних добрив у період вегетації, згідно даних ґрунтової і рослинної діагностики; інтегрованій системі захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів; регулюванні зростання застосування ретардантів; своєчасному та якісному виконанні всіх технологічних прийомів, спрямованих на захист грунтів від ерозії; накопиченні вологи; створенні сприятливих фізичних умов розвитку сільськогосподарських культур. Це досягається застосуванням технологічної колії, більш досконалих машин і пристроїв, їх ретельним регулюванням.
Інтенсивні технології забезпечують найвищу врожайність: зернові культури – 6,0-8,0 т/га і вище, цукрові буряки – 50-70, озимий ріпак – 3,5–4,5 т/га та найкращі економічні показники. Поширені переважно в країнах західної Європи. Останні три-чотири роки інтенсивні технології стрімко поширюються в багатьох господарствах України.
Основою впровадження інтенсивної технології в конкретному господарстві повинно бути: 1) оцінка земель господарства; 2) корегування структури посівів; 3) розробка технологічних карт під вирощування кожної культури; 4) забезпечення засобами інтенсифікації; 5) залучення висококваліфікованих спеціалістів агрономічної служби.
Високий рівень використання хімічних засобів, механізація і меліорація призводять до забруднення біосфери, засолення грунтів, розвитку ерозійних процесів, збільшення витрат на одиницю продукції, росту цін на засоби праці, дефіциту водних і енергетичних ресурсів. Ці витрати інтенсивної технології вирощування зернових знаходять висвітлення в зниженні приростів їхньої врожайності, що спостерігається в ряді розвинених країн. Тому, якщо базуватися тільки на існуючих технологіях, навряд чи можна сподіватися на одержання надалі більш високих приростів врожайності. Забезпечити необхідні темпи росту продуктивності зернових культур, дасть змогу лише перехід технології вирощування на якісно новий рівень.
Науковими співробітниками Інституту цукрових буряків (м. Київ) та Вінницької державної сільськогосподарської станції розроблені індустріальні технології вирощування цукрових буряків (українська та зарубіжна).
Відрізняються вони тим, що зарубіжна передбачає використання дражованого насіння гібридів цукрових буряків іноземної селекції, підживленням азотними добривами урозкид без заробки їх в грунт, відсутністю міжрядних рихлень, використанням комплексу машин іноземного виробництва.
Індустріальні та інтенсивні технології передбачають: 1) концентрацію енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиниці площі; 2) застосування ефективних засобів виробництва – нові сорти, гібриди, агрохімікати, машини і механізми; 3) використання більш ефективних технологічних процесів та застосування передових методів організації праці, новітніх досягнень науки і техніки.
