Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

Проте вплив попередників, на нашу думку, слід досліджувати у взаємодії з основним обробітком фунту, оскільки об'єктивну інформацію, яка могла б бути основою для розробки сучасної технології вирощування, можна одержати тільки при комплексному підході. Обробіток ґрунту дає можливість створювати оптимальні умови середовища, в якому розвивається рослинний організм, шляхом поліпшення фізичних властивостей, створення умов для оптимізації водного, теплового, повітряного і поживного режимів.

Використання грунтообробної техніки та диференціація технологічних процесів і засобів механізації обробітку ґрунту визначається досягненням максимальної відповідності між можливостями машинно-тракторних агрегатів з одного боку, ґрунтово-кліматичними умовами й агротехнічними вимогами до них – з іншого.

Механічний обробіток руйнує природну будову ґрунту, яка інколи є оптимальною для певних культур. Залишення ґрунту без природної мульчі (підстилки, дернини), розпилення верхнього шару, створює передумови для посилення стікання, ерозії, дефляції. Внаслідок механічного обробітку проходить руйнування ґрунтових зооценозів, скорочення зоонаселення, руйнування ходів черв'яків і коренів, зниження здатності до біологічного саморихлення. Під дією машин і робочих органів, ґрунт часто переущільнюється, що викликає необхідність чергового рихлення, створюючи шкідливе коло. При цьому переущільнюється підорний шар, утворюється плужна підошва.

За умов інтенсивного обробітку проходить активна мінералізація органічної речовини ґрунту, виникає непродуктивна витрата гумусу. Обробіток ґрунту вимагає великих матеріальних і енергетичних витрат.

Сукупність окремих заходів (прийомів) обробітку ґрунту в порядку їх виконання, для знищення бур'янів і створення сприятливих умов для росту культурних рослин, визначає систему обробітку ґрунту, включає основний, перед- та післяпосівний обробіток.

Системи обробітку ґрунту визначаються технологічними схемами вирощування культури та її біологічними особливостями, грунтово- кліматичними умовами господарства, ступенем еродованості ґрунтів та забезпеченням їх вологою, забур'яненістю полів.

Сьогодні існує декілька систем обробітку грунту: традиційна, яка включає оранку, лущення стерні, дискування та культивації; мінімальна (Міпі-ШІ), або ґрунтозахисна, що базується на проведенні безполицевого обробітку та використанні широкозахватних комбінованих агрегатів, що за один прохід виконують декілька технологічних операцій і дають змогу створювати шар мульчі та нульова (N0-till), яка базується на прямому посіві у необроблений ґрунт.