Збирання коренеплодів

Світова площа посіву фабричних цукрових буряків стабільно складає близько 9 млн. га, що дає змогу виробляти з буряків 40% загального виробництва цукру в світі. Понад 80% виробництва цукрових буряків зосереджено в Європі (Франція, Німеччина, Україна, Росія та інші), де наша держава займає третє місце за виробництвом цукру (2,25 млн. тонн у рік).

У технологічному процесі виробництва коренеплодів збирання цукрових буряків є однією із найбільш ресурсомістких операцій (до 30% усіх затрат). При механізованому збиранні цукрових буряків бурякозбиральні машини повинні забезпечити високі функціональні показники якості виконання технологічного процесу при своєчасному проведені всього комплексу збиральних робіт. Механізовані технології збирання коренеплодів цукрових і кормових буряків поєднують в собі цілий ряд складних технологічних операцій – збирання гички і коренеплодів за різними схемами. В комплекс робіт входять зрізування гички коренеплодів, доочищення головок коренеплодів від залишків гички з їх дообрізкою, викопування коренеплодів з одночасним подальшим очищення вороху від домішок або укладання їх у валок з подальшим підбиранням і очищенням, завантаження і транспортування коренеплодів і гички. Технологічний процес збирання коренеплодів має головний вплив на основні агротехнічні характеристики урожаю, конструкції робочих органів і компонувально-технологічні схеми бурякозбиральних машин. У залежності від наявності в господарстві типів бурякозбиральних машин можуть застосовуватися однофазний і роздільні двофазний, трифазний або чотирифазний способи збирання коренеплодів.

При однофазному способі збирання, який використовується при збиранні цукрових буряків, за один прохід збирального агрегату виконуються всі технологічні операції: зрізування гички з наступним завантаженням її в транспортний засіб або розкидання по полю; доочищення і дообрізка залишків гички з головок коренеплодів; викопування коренеплодів, їх очищення від домішок із наступним завантаженням коренеплодів у транспортний засіб, що рухається поруч з збиральною машиною, або в бункер самохідної збиральної машини. Для реалізації однофазного способу збирання, як правило використовують самохідні шестирядні потужні коренезбиральні комбайни бункерного типу: вітчизняний КСБ-6 "Збруч" та зарубіжні

Kleine SF-10 (Німеччина), Тіш SR 1800 (Данія), "Moreau" (рис. 43) (Франція).

Двофазний спосіб збирання коренеплодів включає дві окремо роздільні фази (стадії) технологічного процесу збирання цукрових буряків.

Перша стадія (комплекс машин МТЗ-80/82+БМ-6А; МТЗ- 80/82+МБП-6; МТЗ-80/82+МБК-2,7; МТЗ-80/82+МГР-6; МТЗ-80/82+МГШ-6) передбачає: зрізування гички коренеплодів із завантаженням її в транспортний засіб або розкиданням на зібране поле; доочищення і дообрізку залишків гички з головок коренеплодів. Друга стадія (модифікації самохідних машин МКК-6, РКМ-6, КС-6Б, КБ-6 та причіпні коренезбиральні машини КНБ-6, МКП-6, тобто МТЗ- 80/82 + КНБ-6; МТЗ-80/82 + МКП-6) вміщує у собі: викопування коренеплодів, очищення вороху від землі й рослинних домішок; завантаження коренеплодів у транспортний засіб. Перша стадія, окрім збирання гички, може включати в собі ще і викопування коренеплодів, їх попереднє очищення від домішок із наступним формуванням валка викопаних коренеплодів. Тоді на другій стадії збирання виконують тільки підбирання утвореного валка коренеплодів, їх остаточне очищення від домішок із наступним завантаженням коренеплодів в транспортний засіб. Даний спосіб реалізується комплексами причіпних машин “Kleine”: KR-6-II+L6 (гичкозбирапьна машина з копачем – валкоутворювачем KR-6-П і підбирач валків L-6), або (К-6- II+R6) + L-6 (одночасно на тракторі начеплені гичкозбирапьна машина К-6-ІІ та копач-валкоутворювач R 6).

Трифазний спосіб збирання коренеплодів включає в себе такі три стадії збирання. Перша стадія (комплекс машин МТЗ-80/82+БМ- 6А без доочисника головок; МТЗ-80/82 + МБК-2,7; МТЗ-80/82 + МБП- 6; МТЗ-80/82 + МГР-6; МТЗ-80/82 + МГШ-6) – зрізування гички коренеплодів із завантаженням її в транспортний засіб або розкиданням на зібране поле.

Друга стадія (комплекс машин МТЗ-80/82+ОГД-6) – доочищення головок коренеплодів від залишків гички. Третя стадія (модифікації машин МКК-6, РКМ-6, КС-6Б, КБ-6 та причіпні коренезбиральні машини КНБ-6, МКП-6, тобто МТЗ-80/82+КНБ-6; МТЗ-80/82+МКП- 6) – викопування коренеплодів, очищення вороху від землі і рослинних домішок, завантаження коренеплодів у транспортний засіб.

Трифазний спосіб збирання коренеплодів також може бути реалізований поєднанням першої і другої стадії в одну та виконанням третьої стадії в два етапи: перший – викопування коренеплодів і формування валка, другий – підбирання валка з завантаженням коренеплодів у транспортний засіб – причіпним комплексом бурякозбиральних машин "Борекс”, а саме: КВЦБ-1,2+ПНБВ-1,6 (копач-валкоутворювач КВЦБ-1,2; підбирач-навантажувач ПНБВ-1,6).

Рис. 43. Самохідний бурякозбиральний комбайн MOREAU LECTRAV2

Чотирифазний спосіб збирання коренеплодів застосовують при несприятливих природних умовах збирання або наявності великої забур'яненості посівів буряків, тобто коли збиральні машини не в змозі досягти агротехнічних вимог за загальною кількістю домішок у зібраному воросі коренеплодів. Чотирифазний спосіб включає три стадії трифазного способу збирання з застосуванням четвертої фази – завантаження коренеплодів з утворених кагатів буряконавантажувачами – очисниками.

Однофазний спосіб збирання цукрових буряків має суттєві переваги перед всіма останніми за рахунок меншої кількості проходів збиральних машин і відповідно меншого ущільнення ґрунту. Але застосування самохідних потужних бункерних машин доцільне при площі збирання більше 200-250 га та врожайності коренеплодів більше 25,0 т/га, тобто при мінімальному часі заповнення бункера машини, або мінімальних витратах енергетичної потужності двигуна на самопереміщення за час заповнення бункера коренеплодами. Використання причіпних машин для дво-, трифазних способів збирання раціональне в умовах підвищеної вологості ґрунту та на площах до 200 га. Завдяки просушуванню утвореного валка зменшується загальна кількість землі у ворсі коренеплодів і, відповідно, кількість вивезеного з поля родючого шару грунту. Але довготривале (понад 3-5 годин) просушування валка викопаних коренеплодів призводить до значних втрат їх цукристості. Для реалізації вказаних одно-, дво-, три- і чотирифазних способів збирання можуть застосовувати потокову, перевалочну і потоково- перевалочну технології збирання.

Потокова технологія збирання передбачає відвезення зібраних коренеплодів безпосередньо від збиральної машини на приймальний пункт цукрового заводу, гичку – на ферму або силососховище.

Перевалочну технологію збирання застосовують тоді, коли є недостатня кількість транспорту для відвезення коренеплодів на приймальний пункт і велика засміченість бурякової сировини. Коренеплоди вивантажують на перевалочному майданчику в купи, валки або катати, а потім завантажують їх в транспортні засоби потужними буряконавантажувачами-очисниками, наприклад СПС- 4,2А, які доочищають коренеплоди від домішок до необхідної кондиції бурякової сировини.

Потоково-перевалочна технологія збирання полягає в тому, що одну частину зібраних коренеплодів безпосередньо від коренезбиральної машини відвозять на приймальний пункт заводу, а іншу – на перевалочний майданчик.

За способом з'єднання з енергетичним засобом (трактором) бурякозбиральні машини поділяються на причіпні, навісні і самохідні.

За шириною захвату бурякозбиральні машини класифікуються на дво-, три-, чотири-, шестирядні. Серед імпортних бурякозбиральних машин перевагу слід надавати французьким та німецьким.

Комбайни PУRA 1500, PУRA 3000, Boiko (Boiko, Boiko 5, Boiko T), Lockwood (рис. 44) та інші призначенні для збирання картоплі та інших овочів. Копачка картоплі та інших овочів WEGA (WEGA 1400, WEGA 1600, WEGA 1600 plus) – це напівнавісна машина, яка агрегатується на 3-точкову навіску трактора. Вона здатна працювати на полях із шириною міжрядь 75–90 см та має копіюючі ролики, які ведуть машину по борозні та підтримують постійну робочу глибину.

Збирання кукурудзи залежить від напрямку її використання. На зерно кукурудзу починають збирати наприкінці воскової стиглості, на насіння – на початку фази повної стиглості і закінчують протягом 12- 16 днів. Для згодовування тваринам дану культуру збирають у фазі молочно-воскової або воскової стиглості.

При першому способі збирають качани і масу, при цьому виконують послідовно такі технологічні операції: відривання качанів, зрізування стебел, подрібнення листостеблової маси, очищення качанів від обгорток. Далі проводять післязбиральний обробіток качанів. Він полягає у висушені та обмолоті. Сушать їх у спеціальних бункерах, сховищах з вентилюванням повітря або подачею в них підігрітого повітря. Для цього використовують спеціальні стаціонарні механізовані пункти з повним комплектом машин, обладнання або сховища, бункери, окремі машини для очищення качанів та обмолоту. Використовують самохідні або напівпричіпні кукурудзозбиральні комбайни ККП-3, ККП-2, КСКУ-6А, очисники качанів ОП-15П, молотарки МКП-3,0, МКП-У.

При відокремленні качанів з одночасним їх обмолотом і подрібненням листостеблової маси (збирається зерно і маса) використовують зернозбиральні комбайни з пристроями для збирання кукурудзи та кукурудзозбиральний комбайн КСКУ-6А, обладнаний молотильним апаратом.

Рис. 44. Причіпний картоплезбиральний комбайн Lockwood

Другий спосіб застосовують для збирання стиглої кукурудзи на продовольче або фуражне зерно. Він полягає в тому, що качани відокремлюють, обмолочують, зерно очищають і збирають у бункер, а стебла подрібнюють (збирається зерно і маса). При цьому способі виконують послідовно такі операції: відривання качанів, зрізування стебел, подрібнення листостеблової маси, обмолот качанів, виділення і очищення зерна. Остаточно очищають і сушать зерно на зерноочисно- сушильних комплексах КЗС-25, КЗС-50 та ін.

Третій спосіб застосовують при заготівлі кормів для тваринництва. При різних технологічних схемах збирання вся маса підвищеної вологості подрібнюється. При збиранні кукурудзи на зерно, комбайни повинні без втрат відривати качани і зрізувати стебла з листям до 4 м заввишки, при висоті зрізування не більше ніж 10-15 см. При вищому зрізуванні утруднюється післязбиральний обробіток ґрунту. Збирати кукурудзу потрібно наприкінці воскової та на початку фази повної стиглості при вологості 25-30%.

При збиранні кукурудзи в качанах, зерна повинно бути не менше 98,5%, маси – 80%, качанів очищених від обгорток – не менше 95%, довжина подрібненої маси – 2,0-4,5 см.

При збиранні з обмолочуванням качанів, зерна повинно бути 98%, маси -80%, а чистота зерна в бункері 96%. Зберігати зерно треба при вологості 13-14%.

Період збирання сільськогосподарських культур визначає розмноження шкідників і збудників хвороб, формування фітосанітарного стану посівів та втрат урожаю. Раннє збирання врожаю порушує й ускладнює завершення життєвого циклу розвитку багатьох видів бур'янів і особливо шкідників, які живляться і розвиваються за рахунок генеративних органів рослин – пуп'янків, квіток, насіння. Ранні строки збирання значно знижують пошкодження зернових культур хлібними жуками, трипсами, черепашкою, а посіви кукурудзи – стебловим кукурудзяним метеликом.

Скорочення періоду збирання врожаю зернових культур знижує втрати врожаю від фузаріозу, плісеневих грибів, кореневих і стеблових гнилей, запобігає ферментативно-мікоризному стіканню зерна.

Запізнення зі збиранням врожаю призводить до інтенсивного інфікування насіння фітопатогенними ірибами і бактеріями, втрати схожості.

Післязбиральні рештки, що тривалий час залишаються незаробленими в грунт, є резервацією злакових мух, іржі, борошнистої роси, кормом для мишовйдних гризунів. Більшість шкідників і збудників хвороб, що паразитують на тій чи іншій культурі, перезимовують на рослинних рештках чи в ґрунті, а навесні вони знову здатні уражувати рослини, які висівають на цьому полі. Це може спричинити масові захворювання рослин.