Густота рослин кукурудзи для гібридів різних груп стиглості (тис, шт./га) (В.В. Волкодав, 2001)
|
№ з/п |
Група |
Зона вирощування |
|||
|
Степ |
Лісостеп |
Полісся |
|||
|
без зрошення |
на зрошенні |
||||
|
1 |
Дуже ранньостигла |
65-70 |
70-75 |
65-70 |
65-70 |
|
2 |
Ранньостигла |
55-60 |
60-65 |
60-65 |
60-65 |
|
3 |
Середньорання |
45-50 |
55-60 |
55-60 |
55-60 |
|
4 |
Середньостигла |
35-40 |
45-50 |
50-55 |
- |
|
5 |
Середньопізня |
30-35 |
35-40 |
- |
|
|
6 |
Пізньостигла |
25-30 |
30-35 |
- |
- |
|
7 |
Дуже пізньостигла |
25 |
зо |
- |
- |
Густота стояння визначається біологічними особливостями гібридів та ґрунтово-кліматичними зонами їх вирощування. При розміщенні кукурудзи після кращих попередників орієнтуються на верхню межу оптимальної густоти стояння, після інших – на нижню.
Для компенсації зниження польової схожості насіння та природної загибелі рослин кукурудзи протягом вегетації, норма висіву повинна бути вищою оптимальної. Для одержання рекомендованої густоти рослин перед збиранням урожаю, при сівбі норму висіву насіння збільшують: у степовій зоні на 10–15%, лісостеповій зоні – 15-20%, а в поліській – на 20-25% (табл. 35).
Оптимальна глибина загортання насіння 5-6 см, а якщо верхній шар грунту дуже швидко пересихає – сіють на глибину 6-8 см, але обов'язково у вологий шар грунту. Важливо, щоб насіння, яке висівається, рівномірно розподілялось як за глибиною, так і в рядку. За такої умови досягається вирівняність стеблостою і підвищується індивідуальна продуктивність рослин.
