Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

Представлена диференційована система обробітку фунту під гречку гарантує одержання дружніх її сходів навіть у суху весну, за рахунок збереження осінньо-зимових запасів вологи, а також зменшення засміченості посівів на 80%.

Удобрення. Гречка має слаборозвинену, але активну кореневу систему. Вона характеризується підвищеною чутливістю до умов живлення. До початку масового цвітіння – утворення плодів, гречка споживає приблизно N60P60K45. Решта елементів живлення засвоюється культурою у фазі цвітіння-достигання. Органічні добрива, внесенні безпосередньо під гречку, спричиняють посилений ріст вегетативної маси “жирування”, що зменшує врожайність зерна фечки, тому найбільш доцільно їх вносити під попередники.

Після добре удобрених попередників під гречку вносять N20P30-40K45-60, після гірших, на бідніших фунтах норму добрив збільшують до N30-60P45-60K45-60. Фосфорні і калійні добрива вносять під оранку, азотні – під першу весняну культивацію. При цьому, слід зазначити, що калійні хлорвмісні добрива спричиняють плямистість листків, знижують інтенсивність фотосинтезу. Тому під гречку доцільно вносити безхлорні калійні добрива – каліймагнезію, сірчанокислий калій, калійну селітру.

Крім макроелементів гречка добре реагує на внесення бору, магнію, марганцю, міді, цинку, молібдену. Ефективним є позакореневе

(листкове) підживлення мікродобривами (Еколист, Нутрівант, Вуксал, Реаком) в поєднанні із дво- або семиводним сірчанокислим магнієм (2,5 або 5 %-ий розчин) у фазі 6-8 листків. Через 10 днів після першого внесення цю операцію можна повторити.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Для сівби використовують виповнене насіння, чистота якого становить не нижче 99 %, лабораторна схожість вища 92 %.

До переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні не включено жодного протруйника для гречки. Проте, за даними Інституту захисту рослин НААН, можна використовувати такі протруйники: Вітавакс 200 з.п. (З кг/т), Фундазол, 50 % з.п. (2-3 кг/т), ТМТД, в.с.к (4 л/т), Байтан універсал, з.п. (2 кг/т). Одночасно з протруюванням насіння його обробляють мікродобривами на хелатній основі (Тенсо Коктейль, Реаком та ін..). Це забезпечує активізацію процесів проростання насіння, одержання дружніх сходів.

Гречка – культура пізніх строків сівби. Від танення снігу до початку сівби має минути 35-40 днів. Гі висівають при настанні стійкої температури грунту на глибині 10 см – +10-12°С. Оптимальний строк сівби гречки настає в нашій зоні в кінці першої – на початку другої декади травня. Отримання повних і дружних сходів заданої густоти досягається рівномірним загортанням насіння. Оптимальна глибина загортання насіння становить 4–5 см, при недостатньому зволоженні – до 6-7 см.

Гречку сіють двома способами – звичайним рядковим з міжряддям 15 см (С3-3,6, СЗТ-3,6) та широкорядним із міжряддям 45 см (ССТ-12А із пристроєм СТЯ-27.000). На чистих від бур'янів полях рекомендується сіяти суцільним способом, а на засмічених – широкорядним.

Гречка належить до культур, які здатні реагувати на розширення площі живлення збільшенням кількості гілок різних порядків, квіток і плодів. Проте найбільше повноцінного зерна формується на центральному стеблі та на гілках першого й другого порядків. Тому надмірне гілкування, зумовлене великою площею живлення, не сприяє збільшенню врожайності, а тільки подовженню фази цвітіння та плодоутворення.

Норма висіву залежить від ірунтово-кліматичних умов, строків і способів сівби, чистоти полів, забезпеченості фунту поживними речовинами, вологою. Оптимальною нормою висіву для південних районів області при широкорядному способі сівби є 2,0-2,5 млн., при рядковому її збільшують до 3,0-3,5 млн. схожих насінин на 1 га. Норма висіву насіння при звичайній рядковій сівбі в зонах достатнього зволоження становить 80-100, а в посушливих умовах – 50-70 кг/га. На широкорядних і стрічкових посівах висівають відповідно 35-40 і 50-60 кг/га.

Посівний агрегат доцільно комплектувати легкими котками для ущільнення грунту та борінками, з метою мульчування його верхнього шару.

Догляд за посівами. Зрідка для боротьби з бур'янами застосовують гербіциди. Однак гречка дуже чутлива до них, тому хімічну обробку потрібно закінчити за 10-12 днів до сівби культури й обробляти лише дуже засмічені ділянки (Дуап, 2,4 Д, Луварам).

Доглядом за рослинами створюються оптимальні умови живлення та освітлення, за рахунок знищення бур'янів, утворення додаткової зони кореневої системи, проводячи підгортання рослин.

У фазі проростання, але не пізніше як за 3-4 дні до появи сходів, посіви боронують середніми боронами, що знищують проростки бур'янів, особливо злакових, і не пошкоджують проростків гречки. Боротьба з цими бур'янами у пізніші фази їх розвитку дуже ускладнюється. Боронують посіви легкими боронами тільки у тому випадку, якщо появилась велика кількість проростків бур'янів. Найкраще боронування проводити в середині дня упоперек або по діагоналі напрямку сівби на пониженій швидкості трактора.

Міжряддя гречки розпушують 2-3 рази. Якщо післясходовим боронуванням замінили перше розпушування, то міжряддя обробляють двічі. Перший раз розпушують культиваторами, обладнаними лапами-бритвами, при повних сходах (чітко визначені рядки) на глибину 3-4 см. Щоб рослини не засипалися землею і не пошкоджувалися, лапи встановлюють на відстані 10 см від рядка. Другий раз – через 10-12 днів (початок бутонізації) культиватором УСМК-5,4 з одночасним підгортанням рослин. На сухих грунтах – на глибину 8-10 см, а на вологих – на 12-14 см. Під час підгортання культурних рослин, проростки бур'янів, що з'явилися в рядках захисних смуг, засипаються ґрунтом і гинуть. Рослини гречки утворюють додаткове коріння, в результаті чого поліпшується водно- мінеральне забезпечення рослин.

Втретє міжряддя обробляють перед змиканням рядків (у фазі гілкування) на глибину 6-8 см.

За широкорядного способу сівби міжряддя обробляють так, щоб вони весь час були чистими від бур'янів, а ґрунт – у розпушеному стані.

Врожайність гречки підвищується при запиленні посівів бджолами на 0,5-0,6 т/га. Бджолині сім'ї (2-3 на 1 га) треба вивозити на посіви до початку масового цвітіння рослин. Відстань від пасіки до посіву не повинна перевищувати 0,5 км.

Збирання врожаю. У зв'язку з неодночасним достиганням гречки, найкраще її збирати роздільним способом. Скошування починають при побурінні 75-80% плодів і закінчують не пізніше як за три-чотири дні. Оптимальна висота зрізу 15-20 см. Збирання круп'яних культур у зазначені строки забезпечує не тільки найбільший вихід зерна, але й поліпшує якість останнього: зменшує плівчастість, підвищує енергію проростання і схожість, вміст білка, крохмалю і цукру.

При збиранні гречки слід враховувати те, що вона може при тривалій посусі закінчити зерноутворення у фазі першої хвилі цвітіння, що призводить до формування дуже низького врожаю. За сприятливих погодних умов цвітіння й зерноутворення після першої хвилі цвітіння відновлюється, тому варто не поспішати з косовицею, а діждатися закінчення формування та визрівання зерна з другої хвилі цвітіння. Надбавка врожаю в такому випадку може бути досить відчутна.

Гречку доцільніше скошувати в ранкові години, не рекомендується збирати її в жарку погоду. Обмолочувати валки починають через 4–5 днів після скошування, коли маса підсохне, вологість стебел і листків зменшиться до 30-35%, а зерен – до 16-19%. Валки підбирають і обмолочують зернозбиральними комбайнами СК- 5А”Нива”, “Єнісей”, “Вестерн”, “Джон Дір”, ”Лан”, “Кейс” та ін. Доцільне подвійне обмолочування валків.

При сівбі круп'яних широкорядним способом, скошування їх у валки треба проводити упоперек або під кутом 45-60° до напрямку рядків. За цих умов маса краще утримується на стерні, швидше просихає, добре підбирається під час обмолоту валків, що зменшує втрати врожаю, особливо якщо до підбирання пройде дощ. Інакше втрати зерна можуть складати до 0,3 т/ га і більше.

Очистку й сушку проводять на зерноочисних машинах ОВС-20, зерноочисно-сушильних комплексах ЗАВ-20, "Леткус-Гігант".