Поєднання основного та передпосівного обробітків грунту

В інтенсивному рослинництві, зокрема у кормовиробництві, при вирощуванні 2-3 врожаїв за рік період між збиранням попередника й сівбою наступної культури буває коротким (1-3 дні) або його зовсім немає (якщо сівбу проводять слідом за збиранням попередньої культури). Це дає змогу краще використати запаси вологи в орному та посівному шарах грунту і отримати дружні сходи. Для цього застосовують поверхневий обробіток спеціальними комбінованими агрегатами з дисковими або плоскорізними робочими органами Вони кришать і розпушують грунт на глибину 6-8 см та органами повністю підготовлюють його до сівби. В агрегаті можуть бути також і повністю сівалка туковисівні апарати для внесення добрив, легкі котки або шлейфи для післяпосівного коткування або вирівнювання поверхні грунту. Ефективне також фрезерування, після якого грунт повністю готовий до сівби.

Надмірна кількість обробітків недоцільна, бо призводить до негативних наслідків. Ґрунт під впливом робочих органів і ходових систем машин ущільнюється, розтирається (розпилюється), утворюються колії і сліди. Внаслідок цього знижується врожайність культури, руйнується структура грунту, виникає вітрова і водна ерозія, збільшуються витрати на обробіток.

Обробіток, під час якого грунт обробляється на мінімально можливу глибину і за один прохід в агрегаті виконується кілька технологічних операцій, називають мінімальним, а систему – системою мінімального обробітку ґрунту.

Такий обробіток дає змогу знизити затрати сукупної енергії на вирощування культури, особливо за рахунок економії головного енергоносія – пального, а також зменшити кількість проходів машин по полю, що сприяє поліпшенню фізичних показників грунту і, як результат, – росту рослин та підвищенню врожайності культури.

Якщо фізичні властивості грунту (об'ємна маса, пористість, аерація) після попередника близькі до оптимальних, застосовують нульовий обробіток фунту – висівають насіння в необроблений фунт спеціальними стерньовими сівалками. Наприклад, можна висівати в стерню попередника післяжнивні й післяукісні кукурудзу, ріпак, різні кормові суміші, а також сидеральні культури. Ефективне і вирощування кукурудзи по пласту люцерни. При цьому її травостій на 4 – 5-му році використання восени обробляють гербіцидом, а навесні в необроблений фунт сіють кукурудзу. Можна для догляду за посівом застосовувати до- і післясходове боронування та міжрядний обробіток, або, що менш бажано, – гербіциди. Протягом 2-3 років кукурудзу вирощують без внесення добрив. Після люцерни в фунті достатньо поживних речовин для одержання високих врожаїв зерна і силосної маси.

При застосуванні прийомів мінімізації та нульового обробітку важливо, щоб фунт мав оптимальну об'ємну масу – рівноважну щільність (С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Ступаков, В. П. Гудзь, В. П. Гордієнко, В. О. Єщенко та ін.). Досить часто цієї властивості фунт набуває сам, оскільки має здатність самоущільнюватись і само- розпушуватись. Практикують і біологічне розпушування, висівання вівса у зріджені посіви люцерни другого-фетього року використовування. Після мінералізації кореневої системи вівса фунт стає пористим, водопроникним, зменшується його об'ємна маса. В результаті цього краще росте люцерна, густішає її фавостій, підвищується врожайність.