Розрахунки доз внесення добрив

Важливим аспектом в системі програмування є оптимізація режиму мінерального живлення культури. Для цього уточнюють динаміку рухомих сполук поживних речовин у ґрунті – азоту, фосфору, калію, а також інших макро- й мікроелементів, винос їх прогнозованою врожайністю культури. На цій основі розраховують потребу в поживних речовинах на запрограмовану врожайність.

Норму добрив під запрограмовану врожайність розраховують за формулою

де Д – доза добрива, кг/га; В – програмований врожай, ц/га; П – вміст поживних речовин у ґрунті, мг на 100 г; В1 – винос поживних речовин на 1 ц основної продукції з відповідною кількістю побічної, кг; Км – коефіцієнт переведення, мг на 100 г в кг/га; Ку – коефіцієнт використання поживної речовини з добрива, частка від одиниці; Кп – коефіцієнт використання поживної речовини з грунту, частка від одиниці.

При розрахунку норм добрив на запрограмовану врожайність враховують призначення посіву – на зерно, для одержання коренеплодів, бульбоплодів, вегетативної кормової зеленої маси. В посівах на корм, коли використовується вся рослина (листя, стебла, суцвіття), потрібно забезпечити якомога більший вміст листі в урожаї (наприклад, одно- й багаторічні трави, кукурудза на зелений корм та інші культури зеленого конвеєра). Для цього велике значення має достатнє азотне живлення рослин, яке забезпечує формування високого врожаю вегетативної маси і достатній вміст у ній протеїну. Проте, щоб у кормі не було надлишку нітратів, дозу азоту слід збалансувати з внесенням (або наявністю в грунті) фосфору і калію. Враховують також розміщення культури в сівозміні, рівень підготовки працівників, наявність техніки, організовують регулярний контроль за своєчасністю і якістю проведення всіх робіт, спостереження за ходом формування врожаю. Одержані дані обробляють і приймають відповідні рішення стосовно догляду за посівом і збирання врожаю.