Перила

Господарське значення. Перила, або судза, ціниться насінням, в якому міститься 44-58% технічної швидковисихаючої олії (йодне число 181-206). Перилову олію використовують при виготовленні лаків і фарб, які дають найкращу за тоном і пластичністю плівку, що не дає при деформації тріщин, тому її широко застосовують в авіаційній, суднобудівній, автомобільній та інших галузях промисловості, а також для виготовлення непромокаючих та ізоляційних матеріалів. Використовують її і при виготовленні різних медичних препаратів.

Макуха та шрот першій, маючи в своєму складі 11,7% жиру, 37,6% білка, є цінним кормом для тварин. Макуху перед використанням на корм треба добре пропарювати в гарячій воді, від чого звітрюється ефірна олія і майже зовсім зникає неприємний запах. З листя першій виробляють ефірну олію, яку використовують в кондитерській промисловості (в Японії), із свіжого листя можна готувати салати. Перила – добрий медонос.

Походить перила із Східної Азії. Найпоширеніша в Японії, Китаї, Кореї. В Україні її почали вивчати в посівах з 1926 р.

Найпридатнішою зоною для вирощування першій в Україні є лісостепова, де збирають її по 8-10 ц/ra, а окремі господарства – 13,5 ц/га.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Перила (Perilla L.) належить до родини губоцвітих (Labiatae). Відомі два ботанічні її види, але практичне значення має один – Perilla ocymoides L.

Перила – однорічна трав'яниста рослина. Стебло її заввишки 50- 150 см, дуже розгалужене.

Стебло, листя й насіння мають характерний для першій різкий ароматичний запах, зумовлений вмістом ефірної олії.

Перила – теплолюбна рослина. Насіння починає проростати при 6-8°С, сходи витримують заморозки до мінус 2°С. Дорослі рослини гинуть при мінус 1-2°С. Температура вище 28°С і посуха зумовлюють зниження врожаю насіння.

Перила вибаглива до вологості та родючості грунту. Потреба у воді особливо підвищується в період цвітіння – наливання насіння. При врожаї повітряносухої біомаси 40 ц/га перила виносить з ґрунту 22,5 кг фосфору, 19,6 калію, 60 кг азоту. Найвищі врожаї першій на звичайних та вплутуваних чорноземах. Засолені й заболочені грунти, піщані та безструктурні, що легко запливають, непридатні для цієї культури, бо вона не витримує навіть часткового застоювання води на поверхні ґрунту, особливо у фазі сходів.

Перила – рослина короткого дня.

Вегетаційний період 100-130 днів. Відзначається дуже повільним ростом рослин у перші фази до утворення 4 пар листків. Через 75 – 80 днів після сходів настає цвітіння, яке в межах суцвіття розповсюджується знизу вверх. Від цвітіння до достигання плодів проходить 25 – 30 днів. Перила – факультативний самозапалювач.

Технологія вирощування. Кращими попередниками для першій є озимі зернові, багаторічні трави, зернові бобові та просапні культури. Позитивно реагує на внесення під зяблеву оранку гною (ЗО т/га) і мінеральних добрив (N45P60K45).

Основний обробіток ґрунту під перилу проводять так само, як під інші просапні ярі культури. Рано навесні зяб боронують, проводять одну–дві культивації (на 8-10 і 5-6 см) з боронуванням і допосівне коткування кільчасто-шпоровими котками.

Для сівби використовують насіння з чистотою не менше 95% і схожістю не нижче 75%. Протруюють його препаратом ТМТД, або іншими протруювачами. Сіють перилу рано, при прогріванні ґрунту на глибину 5 см до 10-12°С, широкорядним способом, з шириною міжрядь 45-60 см. Норма висіву насіння 5-8 кг/га. Глибина загортання насіння на структурних і легких грунтах при достатній їх вологості 3- 4 см, на важких суглинках – не більше 2 см.

Догляд. До появи сходів при утворенні грунтової кірки її руйнують звичайно легкими зубовими боронами. Для знищення проростків бур'янів сходи пер или у фазі 2-3 пар листків також боронують легкими боронами. У період вегетації перили міжряддя культивують 3-4 рази на глибину 4-5 і 6-8 см. При перших обробітках застосовують захисні пристосування проти присипання грунтом сходів.

Збирання. Перила достигає нерівномірно, насіння її легко обсипається, тому збирають її роздільним способом. До збирання приступають, коли достигне 20% насіння (набуває нормального забарвлення). Обмолочують валки комбайнами, які обладнані пристосуваннями для збирання дрібнонасінних культур. Обмолочене насіння очищають і висушують до вологи 8-9%.