Об'єкт та предмет юриспруденції

 

Об'єктом юридичної науки, як й інших гуманітарних наук є суспільство, тому для обґрунтування наукового статусу юриспруденції необхідно розрізняти об'єкт і предмет науки.

Об'єкт пізнання - усе те, на що спрямована діяльність дослідника, що протистоїть йому в якості об'єктивної реальності. Будь-яке явище, процес або відношення об'єктивної реальності можуть бути об'єктом дослідження різноманітних наук (фізики, хімії, біології, соціології і т.д.). При визначенні предмета конкретної науки в об'єкті пізнання виділяється та або інша його частина (економіка, політика, країна, держава, пізнання, культура т.д.), причому вона входить у предмет конкретної науки не цілком, а лише тією її стороною, що визначається особливостями даної науки, тоді як всі інші сторони розглядаються як другорядні. Так, підприємництво досліджується економічною, соціологічною, психологічною, юридичною й іншими науками. Кожна з них досліджує в підприємництві як соціальному явищі тільки ті його властивості, що входять у предмет даної науки, наприклад, економічна наука — мікроекономічні питання підприємництва, психологічна - психологію підприємця, юридична - правове регулювання підприємництва.

Науки відрізняються, насамперед, за предметом дослідження. Кожна з них вивчає:

¨ свою особливу сторону або частину об'єктивної реальності;

¨ специфічні тільки для даної науки закони і закономірності цієї реальності;

¨ особливі форми прояву і механізми дії цих законів і закономірностей.

Предмет будь-якої науки - це не просто якесь явище або процес об'єктивного світу, а результат теоретичного абстрагування, що дозволяє виявити ті закономірності виникнення, розвитку і функціонування досліджуваного в об'єкта, що є специфічними для даної науки і ніякої іншої.

Специфіка юриспруденції як науки складається у тому, що предметом її вивчення є правові форми державної організації суспільства і взаємодій соціальних суб'єктів, причому правові форми розглядаються в соціальному контексті, тобто у взаємозв'язку з суспільством у цілому.

Кожна наука має один або єдиний предмет досліджень, проте складається враження, що юриспруденція має два предмети -право і держава, тобто два соціальних явища достатньо різних за своїми властивостями. Така неоднозначність предмета юриспруденції знімається, якщо уточнити, що держава входить у предмет юридичної науки не як цілісне явище, а тільки тими своїми сторонами, які пов'язані з правом і є по суті правовими формами організації і функціонування держави. Крім того, держава є однією з організацій суспільства, соціальним явищем, компонентом суспільства й у цьому плані може розглядатися як особлива форма організації суспільством самого себе, тобто як особлива форма самоорганізації суспільства.

Виходячи з цього, предмет юриспруденції — це правові форми самоорганізації суспільства або правової системи суспільства, або, якщо вийти за межі окремого суспільства, - світовий правопорядок, правові форми самоорганізації людства (цивілізації) або право (правова система) як особлива форма їхньої самоорганізації. Предмет юридичної науки складають:

¨ закономірності виникнення і розвитку правових форм самоорганізації суспільства, цивілізації, людства - об'єктивні, необхідні, стійкі, істотні і загальні зв'язки (співвідношення, залежності), що укладаються як між головними правовими явищами й інститутами, так і в їхній взаємодії з іншими - соціальними явищами і процесами;

¨ зміст правових форм або права (правової системи) як особливої форми самоорганізації - правові норми, правові акти, правовідносини, правопорядок, правова свідомість, юридична наука, правові процеси, правова практика і т.п.

¨ юридична техніка - правила, засоби і прийоми, які використовуються при розробці і систематизації законів і інших нормативних актів, для ведення юридичних справ, упорядкування юридичних документів; техніка розслідування злочинів і інші.

¨ юридична практика - специфічна сфера практичної діяльності юристів: судова, слідча, прокурорська, арбітражна, нотаріальна, оперативно-пошукова і т.д.

Кожна юридична наукова дисципліна вивчає предмет юриспруденції не взагалі, а лише його окремі сторони або сфери, зокрема певні види суспільних відносин та правові форми її регуляції. Наприклад, суспільні відносини в сфері здійснення державного управління, адміністративне право та адміністративне законодавство, адміністративно-правову практику досліджує наука адміністративного права; суспільні відносини в сфері праці, трудове право та законодавство, практику їх реалізації - наука трудового права і т.д. Предметом окремих юридичних наукових дисциплін можуть бути тенденції, закономірності виникнення та функціонування правових форм самоорганізації суспільства (теорія права та держави), а також власне історія розвитку теоретичних знань про державу та право (історія вчень про державу та право).

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы