Функціональний підхід

— один із головних у юриспруденції. Його сутність складається у виділенні елементів взаємодій різноманітних суб'єктів або елементів, і визначенні їх місця і значення (функції). У тому або іншому вигляді функціональний метод був присутній у всіх концепціях, де суспільство розглядалося системно. Мертон сформулював основи функціонального підходу, у якому виділяється три головних постулати:

• 1) функціональної єдності цілого (узгоджене функціонування всіх його частин);
• 2) універсального функціоналізму (функціональність відбиває корисність усіх соціальних явищ):
• 3) постулат функціональної необхідності.