Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця з вищою освітою за спеціальністю "Правознавство"

Кваліфікаційні характеристики фахівців розробляються з метою:

¨ визначення місця фахівця в структурі соціальної діяльності та основних вимог, характерних рис майбутньої професійної діяльності випускника навчального закладу;

¨ функцій фахівця, засобів і методів його праці, перспектив розвитку професії, шляхів підвищення кваліфікації;

¨ відпрацювання відповідних форм і методів організації навчального процесу, застосування певних засобів навчання, визначення змісту освіти та професійної підготовки фахівців, розробки програмно-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу (змісту навчання);

¨ створення системи діагностики якості освіти.

До основних властивостей КХ фахівців за спеціальністю "правознавство" (освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) відноситься те, що вона:

¨ має статус основного нормативного документа, що узагальнює зміст юридичної освіти, тобто відображає цілі професійної підготовки студентів;

¨ її зміст складається з системи типових професійних і соціально-службових задач, до вирішення яких повинен бути готовий майбутній фахівець на певному рівні юридичної підготовки;

¨ закріплює стандарт якості професійної юридичної підготовки, що відповідає спеціальності та кваліфікації, яка присвоюється випускнику, і описується системою типових задач і показниками якості їх вирішення;

¨ якість підготовки випускників характеризується якістю вирішення ними типових задач - показниками успішності професійної діяльності;

¨ дозволяє на підставі аналізу професійної діяльності прогнозувати, планувати та організовувати діяльність системи юридичної освіти щодо підготовки юридичних кадрів з вищою освітою;

¨ міністерства, відомства, об'єднання юристів мають приймати активну участь у всіх стадіях управління якістю професійної підготовки фахівця, особливо на стадіях її прогнозування та планування.

Структура КХ фахівця-юриста з вищою освітою включає:

¨ призначення КХ (де і з якою метою вона використовується);

¨ призначення фахівця-юриста (посади, на яких він, як правило, може працювати; спеціалізації фахівців та освітньо-кваліфікаційні рівні, які випускник за спеціальністю "правознавство" може набути самостійно або завдяки додатковій підготовці);

¨ структуру професійної діяльності юриста: функціональну та предметну;

¨ стандарт якості професійної підготовки фахівця-юриста з вищою освітою, що містить, зокрема: загальну характеристику фахівця як соціальної особистості; види діяльності та узагальнені типи професійних та соціально-службових задач, обов'язкових для всіх закладів, що здійснюють підготовку фахівців за даною спеціальністю, а також для професійних задач, що відповідають спеціалізації або включені за домовленістю із замовником фахівців-юристів (вузівська частина КХ); узагальнені структури діяльності, адекватні узагальненим типам професійних задач; вимоги щодо необхідного рівня опанування цією діяльністю.

Для забезпечення спеціалізацій підготовки в межах юридичних спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, вищий навчальний заклад розробляє варіативний компонент освітньо-кваліфікаційної характеристики. Він враховує досвід підготовки фахівців даного напряму та вимог з боку існуючих моделей юридичної діяльності та кваліфікаційних характеристик посад юристів, прогнозу розвитку юридичної діяльності, і містить:

¨ перелік об'єктів (предметів) юридичної діяльності, з якими пов'язана діяльність фахівця-юриста;

¨ первинні посади, які може обіймати фахівець після закінчення вищого навчального закладу, а також посадові функції (посадові повноваження) у відповідності до нормативних документів (кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців та службовців, посадові інструкції міністерств та відомств і т. ін);

¨ структуру діяльності фахівця як логічну послідовність реалізації посадових прав та обов'язків (предмет, форми, методи, засоби, правила та умови юридичної діяльності);

¨ результати прогнозу зміни професійних і соціально важливих задач діяльності, які в майбутньому буде виконувати випускник вищого навчального закладу у своїй практичній діяльності на рівні компетенції наступних посад;

¨ перелік професійних функцій, типів професійної юридичної діяльності та конкретні види професійних дій (ведення юридичної справи, консультування, представництво інтересів суб'єкта тощо);

¨ перелік типових професійних задач (стереотипних, діагностичних, евристичних), які потрібно вміти вирішувати фахівцю-юристу;

¨ систему професійних знань та умінь (предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових), які необхідні фахівцю для вирішення типових задач, з визначенням рівня сформованості кожного з них;

¨ зміст навчання, у вигляді змістовних модулів освітньо-професійних програм підготовки фахівців, вибору тих чи інших форм, методів та засобів навчання, відповідного розподілу навчального часу, обсягу навчальних дисциплін і форм державної атестації, які обумовлені системою знань та умінь;

¨ вимоги до професійного відбору, зокрема вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів у вигляді системи знань, умінь і навичок, на основі яких буде здійснюватися засвоєння змісту навчання у вищому навчальному закладі, а також психологічні властивості та якості особи як такі, що є протипоказаними до прогнозуємо! професійної діяльності; додаткові вимоги до попереднього освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня особи, спеціальних здібностей, вікових або інших обмежень, досвіду попередньої практичної діяльності;

¨ вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального закладу та вимоги до державної атестації випускників вищих навчальних закладів тощо.