Позитивістський (нормативний) підхід

до праворозуміння орієнтується на належність права до нормативних систем суспільства та його залежність від держави. При цьому виявляються ознаки, притаманні соціальним нормам взагалі (моралі, релігії, звичаям, праву тощо) та своєрідні властивості права, що відрізняють його від інших соціальних норм і які здебільшого пов'язані з волею держави. У цьому випадку право переважно розглядається як система загальнообов'язкових, формально визначених норм, що відбивають державним чином організовану волю народу, гарантуються і охороняються державою, виступають регулятором суспільних відносин.

Формальність (позитивність) права означає сформульованість, відображення його норм в статтях нормативних актів - письмових юридичних документах.

Визначеність права відбиває притаманну йому властивість точного і повного формулювання правил поведінки, в тому числі: умов, при наявності яких починає діяти норма права (гіпотеза); ознак діяння, що повинне бути здійсненим заданих умов (диспозиція); можливих заходів державного впливу у випадках невиконання вимог норм права (санкція).

Норми права - це модель юридичного зв'язку суб'єктів між собою, особливістю якого є забезпечення певних можливих діянь одних суб'єктів відповідними діяннями інших.

Право тісно пов'язане з волею держави, її функціонуванням. Держава, її органи, посадові особи встановлюють нові правила поведінки, санкціонують вже існуючі соціальні норми, надаючи їм всіх властивостей норм права, гарантують використання, виконання чи додержання вимог норм права, створюють для цього необхідні умови, в тому числі забезпечують відновлення порушених прав суб'єктів, примусове виконання обов'язків чи покарання правопорушників.

Системність права означає, що норми права не відокремлені одна від одної, а взаємопов'язані, складають у своїй сукупності ієрархічну побудову.

Деякі риси норм права притаманні і іншим соціальним нормам, але тільки норми права характеризуються усім комплексом цих ознак, що є достатніми для характеристики їх своєрідності, специфіки. Наприклад, деякі корпоративні норми відображаються в статутах громадських організацій, норми моралі можуть відбивати як права, так і обов'язки особи тощо.