Повноваження суду касаційної інстанції

Розглянувши справу суд зобов'язаний ухвалити рішення або постановити ухвалу. Для цього він наділений правами передбаченими ст. 336 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 цієї статті, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суду має право:

• 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
• 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;
• 3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суд і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;
• 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
• 5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення не передаючи справи на новий розгляд.

А згідно із ч. 2 ст. 336 ЦПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суду має право:

• 1) постановити ухвалу на відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
• 2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справ, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції;
• 3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
• 4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що помилково скасована апеляційним судом.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо у процесі розгляду касаційної скарги буде встановлено, що ухвалюючи рішення суд першої або апеляційної інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Якщо у процесі розгляду касаційної скарги буде встановлено порушення норм процесуального права, які не вплинули на правильність рішення, то таке не може бути скасоване, оскільки по суті справедливе рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Тому, в ухвалі касаційного суду, необхідно зазначити, які порушення норм процесуального права виявлено і чи вплинули вони на ухвалене рішення.

Підставою для скасування ухвал судів першої та/або апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі (ч. 1 ст. 338 ЦПК України).

Підставою для скасування рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд може бути лише порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права могли бути допущені на стадії провадження у справі до судового розгляду, розгляді чи вирішенні справи, якщо вони вплинули на висновок суду про обставини справи, що підтверджують або заперечують вимогу та інші обставини, які мають значення для справи.

В такому випадку справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо помилки допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч.3 ст. 338 ЦПК України).

Висновки та мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи (ч.4 ст. 338 ЦПК України). Висновками і мотивами, з яких скасоване рішення, необхідно вважати положення мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду касаційної інстанції щодо наявності передбачених ст. 338 ЦПК України підстав для скасування судового рішення. Однак, суд касаційної інстанції не може робити висновки пов'язані з оцінкою доказів, зокрема щодо достовірності, достатності, переваги одних доказів над іншими. Він також не може прогнозувати висновки, які обставини мають місце, а які не мають та здійснювати матеріально-правову кваліфікацію. Ці процесуальні повноваження належать суду першої чи апеляційної інстанцій.

Встановивши у результаті розгляду справи, що апеляційним судом скасовано судове рішення ухвалене згідно з законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції. Таке повноваження дає можливість касаційній інстанції, у разі, якщо рішення суду першої та апеляційної інстанцій містять протилежні висновки щодо обставин та матеріально-правової кваліфікації, а рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з дотриманням вимог процесуального законодавства та застосовано закон, який необхідно застосувати до спірних правовідносин виправити помилку.

Якщо в результаті розгляду касаційної скарги суд встановить, що суди першої і апеляційної інстанцій не виявили або неправильно тлумачили норми, які унеможливлюють виникнення процесу, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, набрали законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав та інших обставин, передбачених ст. 205 ЦПК України, рішення підлягають скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю. А встановивши, що мають місце помилки зазначених судів, або під час розгляду виникли інші обставини передбачені ст. 207 ЦПК України, суд касаційної інстанції скасовує рішення та залишає заяву без розгляду.

Виявивши, що в ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій рішеннях зроблено правильний висновок про обставини, які входили в предмет доказування, але застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, касаційний суд скасовує рішення і ухвалює нове рішення або змінює рішення (ст. 341 ЦПК України). Таке може мати місце внаслідок неправильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин або неправильного тлумачення закону, який підлягав застосуванню, оскільки його зміст сприйнято неправильно у зв'язку з розширеним чи обмеженим тлумаченням. Судом касаційної інстанції не може бути ухвалене нове рішення чи змінено рішення, виходячи з обставин щодо яких немає висновку сулу першої чи апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав передбачених ст. 220 ЦПК України. Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може також виправити допущені у своєму рішенні описки чи арифметичні помилки, не змінюючи змісту рішення. Він також може роз'яснити своє рішення (ст. 221 ЦПК України).

Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції:

• 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;
• 2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій, якщо було порушено порядок встановлений для його прийняття;
• 3) змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.