Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейських судів та порядок її розгляду

У Законі України "Про третейські суди" не міститься обов'язкових вимог до змісту заяви про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів. Таки вимоги встановлені лише цивільним процесуальним законодавством у статті 3897 ЦПК України. В заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені: найменування суду, до якого подається заява; найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист; ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження; дата і місце прийняття рішення третейським судом; дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою; вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Всі перелічені у процесуальному законодавстві реквізити заяви виконують функцію індивідуалізації документу та дають можливість суду з'ясувати питання щодо підсудності та підвідомчості отриманого документу. Поряд з зазначеним вище, в заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо), але їх наявність не є обов'язковою умовою прийняття заяви до розгляду судом. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подасться у письмовій формі і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником. При цьому, довіреність, за якою діє в представник повинна містити окрему вказівку на можливість здійснення саме таких дій. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається разом з документами, обов'язків перелік яких приведений у статті 3897ЦПК України та включає:

• 1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду вважається належним чином завіреною в разі, якщо її завірено підписом голови постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
• 2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;
• 3) документ, що підтверджує сплату судового збору;
• 4) копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду;
• 5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви.

В разі недотримання суб'єктом права на звернення вимог щодо оформлення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, або без надання необхідних документів, визначених у 3897 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору або сплати його у неповному розмірі, заява повертається особі, яка її подала, чи залишається без руху в порядку, встановленому статтею 121 ЦПК України. Якщо всі вимоги процесуального законодавства щодо форми, змісту та доданих до заяви документів дотримані, суд порушує провадження у справі про видачу виконавчого листа на примусове виконання відповідного рішення третейського суду. Розгляд справ справі про видачу виконавчого листа на примусове виконання відповідного рішення третейського суду здійснюється одноособово.

Судовий розгляд заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішень третейських судів відбувається в судовому засіданні, про час та місце якого повідомляються сторони. Неявка сторін в такому випадку є необов'язковою, зазвичай, відсутність сторін не перешкоджає судовому розгляду заяви, якщо тільки у супу при підготовці до розгляду справи не виникло питань, вирішити які можливо лише у разі присутності сторін.

Для вирішення питання про можливість надання виконавчого листа суд витребує справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа. Це право суду кореспондується з обов'язком третейського супу, закріпленому у статті 56 Закону України "Про третейські суди", направити витребувану справу до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. Загальний строк для вирішення заяви про видачу виконавчого документа з урахуванням строку на витребування справи, фактично продовжується до одного місяця. Процедура розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішень третейських судів відбувається, як вже зазначалось вище, у формі судового засідання, в ході якого розглядаються надані сторонами докази, які підтверджують викладену в заяві вимогу про видачу виконавчого листа.

При розгляді справи в судовому засіданні, на підставі розглянутих доказів, в тому числі, розгляду матеріалів справи третейського супу, суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 389і0 ЦПК України.

За загальним правилом розгляду справ у цивільному процесі кожна особа, яка приймає участь у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування у провадженні по справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів покладеться на зацікавлену сторону, яка звернулась до супу з заявою про це. При цьому, предмет доказування складається з тих фактів, які свідчать про наявність чи відсутність підстав для відмови у державному забезпеченні виконання рішення третейського супу. Фактично, зацікавлена у видачі виконавчого листа сторона повинна надати до суду докази того, що сторонами було досягнуть згоду про передачу всіх або деяких спорів, які виникли в зв'язку з конкретними договірними правовідносинами, на розгляд третейського супу, при цьому - ці спори є підвідомчими третейському супу. Поряд з цим, заявник повинен надати докази того, що третейським судом на його користь винесено рішення.

Наявність підстав для відмови у задоволенні заяви, навпаки, підлягає доказуванню боржником, тобто, особою, проти якої постановлено рішення третейського суду.

Певні підстави для відмови у видачі виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду також можуть бути встановлені самим компетентним судом, із своєї ініціативи.

Не виключені випадки, коли до суду надходять заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського сулу, а в провадженні цього ж чи іншого компетентного суду є заява про оскарження і скасування цього ж рішення третейського суду. В таких випадках, керуючись пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК України, суд повинен зупинити провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду. В разі відмови у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду суд поновляє провадження після набрання чинності ухвалою, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

Якщо за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду компетентний суд дійде до висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви, а, отже, визнає правомірність видачі виконавчого документу, суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого документа, яка направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття. Ухвала постановляється за правилами, встановленими ЦПК України для ухвалення рішень.

Стаття 389п ЦПК України містить перелік обов'язкових для ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі реквізитів. Цей перелік включає: найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення; ім'я (найменування) сторін третейського спору; дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист; вказівку про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі.

Процесуальним законодавством передбачена можливість оскарження ухвали суду про відмову у видачі виконавчого листа в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

В законодавстві встановлені процесуальні підстави відмови компетентним судом у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Відмова у видачі виконавчого листа в більшості випадків являється підставою для звернення зацікавленою особою до компетентного державного суду з повторним позовом. Таким чином, після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа сторони не позбавлені права передати вирішення спору між ними на розгляд суду у загальному порядку. Якщо ж питання про видачу виконавчого листа вирішено судом позитивно, зацікавлена сторона, на користь якої виданий виконавчий лист, одержує його безпосередньо у суді. При цьому, виконавчий лист повинен відповідати всім вимогам, визначеним спеціальним законодавством, зокрема, статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Розгляд заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, таким чином, спрямований на з'ясування наявності чи відсутності підстав для відмови у видачі виконавчого документу з тим, щоб у разі їх відсутності забезпечити можливість примусового виконання третейського рішення через використання механізмів виконавчого провадження.