Зміст та призначення відновлення втраченого судового провадження

Судові рішення із набранням ними законної сили набувають властивостей юридичних фактів, а відтак з ними закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Внаслідок втрати рішень чи ухвал, інших матеріалів, які містяться у цивільній справі, особа може бути позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу. Втрата судового провадження може статися внаслідок об'єктивних (пожежа, стихійне лихо тощо), а також суб'єктивних причин (які, у свою чергу, можуть бути як неправомірними (недбалість або навмисні дії працівників суду чи інших осіб внаслідок підпалу, пошкодження, викрадення та ін.), так і правомірних дій (утилізація цивільної справи у зв'язку із закінченням строку її зберігання та ін.). Для того, щоб убезпечити осіб, які брали участь у справі, від настання негативних наслідків через втрату судового рішення чи справи в цілому, у цивільному процесуальному законодавстві передбачений спеціальний механізм відновлення втраченого судового провадження (розділ ГХ ЦПК України, ст. 402-). До набрання чинності ЦПК 2004 року цей порядок визначався положеннями додатку 3 до ЦПК 1963 року.

Відновлення втраченого судового провадження (відновлююче провадження) - спеціальний вид провадження у цивільному процесі, предметом якого є відновлення втраченої повністю або частково закінченої провадженням цивільної справи. У зв'язку з цим дане провадження відрізняються від інших (позовного, наказного чи окремого провадження. У цьому провадженні не вирішуються питання захисту порушеного права, не вирішується спір, не виправляються судові помилки, допущені при розгляді цивільної справи, не уточнюється зміст ухвалених судових рішень, не проводиться їхня перевірка. Призначенням цього провадження є відновлення документів, які були у справі (у тому числі ухвалених судових рішень).

Вимога про відновлення втраченого судового провадження розглядається лише у тому випадку, коли провадження вже завершене ухваленням судового рішення у справі чи закриттям провадження у справі. Якщо судове провадження втрачене до закінчення судового розгляду, то воно не підлягає відновлення у порядку цього провадження. У такому випадку заінтересована особа може подати нову позовну заяву чи заяву ("новий позов", ч. 3 ст. 406 ЦПК України). В ухвалі про відкриття провадження у справі у такому випадку обов'язково повинно зазначатися про цей факт. У разі часткової втрати особи, які беруть участь у справі, мають право надати суду наявні в них докази або клопотати про вчинення тих процесуальних дій, результати яких було втрачено.

Право за звернення до суду мають особи, які брали участь у справі. Щодо того, чи має право прокурор ініціювати це провадження, то у погляди різняться. Зокрема висловлена думка, яка випливає із буквального тлумачення, що прокурор не має права подавати заяву про відновлення втраченого судового провадження. Є й протилежні думки, аргументуючи тим, що він міг брати участь у справі на захист інтересів фізичної особи або держави. Дискреційним повноваженням щодо відновлення втраченого судового провадження наділений суд (ст. 403 ЦПК України). Пленум Верховного Суду України визначив, що така ініціатива має проявлятися, коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо (п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 р.). Коли цивільна справа була розглянута судом першої інстанції, то втрачене судове провадження у цій справи може бути відновлене за ініціативою суду першої інстанції, а коли судове провадження втрачене в апеляційній чи касаційній інстанції, то ініціатива в порушенні відновленого провадження належить апеляційному чи касаційному суду.

Строк на звернення до суду у цій категорії справ не визначено. Лише у випадку, коли заява подається із метою виконання рішення, то вона може розглядатися, якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) не закінчився або його поновлено судом (ч. 4 ст. 408 ЦПК України).