Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витрат

 

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:

  • 1) відстрочити (перенести строк платежу на інший період) або розстрочити (тобто оплата здійснюється у відповідних частинах протягом точно визначеного строку) сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі;
  • 2) зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Основною умовою для відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан особи, що звертається до суду, але таке становище заінтересована особа має довести. На підтвердження свого майнового стану особа може подати до сулу такі документи: довідку про доходи, довідку про те. що вона перебуває на обліку як така, що шукає роботу та не працює, довідку з житлових органів про стан сім'ї тощо.

Якщо у встановлений судом судові ви і раї и не будуть оплачені, заява відповідно до ст. 207 ЦПК залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, якщо оплата судових втрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення рішення.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

У ст. 83 ЦПК передбачені випадки повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

  • 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж це встановлено законом;
  • 2) повернення заяви або скарги;
  • 3) відмови у відкритті провадження у справі;
  • 4) залишення заяви або скарги без розгляду;
  • 5) закриття провадження у справі.

Пунктом 16 розділу IV інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15, встановлено, що державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло. Відповідно до п. 17 зазначеної Інструкції повернення державного мита провадиться на підставі заяви платника до відповідного органу, що справляє мито, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету.

Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду в разі:

  • 1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
  • 2) повернення заяви або скарги;
  • 3) відмови у відкритті провадження у справі;
  • 4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК;
  • 5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК.
Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы