Об'єкт і зміст цивільних процесуальних правовідносин

Питання щодо об'єкта й змісту правовідносин у теорії права загалом і в науці цивільного процесуального права зокрема належать до найбільш складних і дискусійних. Визначення об'єкта процесуальних відносин має не лише теоретичне, а й практичне значення. Воно дозволяє правильно встановити: предмет доказування; співвідношення предмета позову з предметом судового рішення; межі допустимої зміни предмета позову чи заяви.

У науці переважає думка, що об'єктом правовідносин є те, з приводу чого виникають правовідносини. Відповідно, об'єктом цивільних процесуальних правовідносин вважається те, з приводу чого виникають цивільні процесуальні правовідносини, тобто конкретний матеріально-правовий спір чи охоронюваний законом інтерес, який є предметом судового розгляду.

Зміст цивільних процесуальних правовідносин визначається теоретиками цивільного процесуального права неоднозначно. Одні автори вважають, що змістом цивільних процесуальних правовідносин є суб'єктивні права та обов'язки їх учасників1. На думку інших, зміст процесуальних правовідносин складають процесуальні дії його суб'єктів, вчинені відповідно до їх прав та обов'язків2.

Вбачається, що більш вірною є позиція тих авторів, які, синтезуючи зазначені точки зору, дійшли висновку, що змістом цивільних процесуальних правовідносин є не лише сукупність процесуальних прав і обов'язків учасників процесу, а й процесуальні дії щодо їх реалізації.