Наслідки неявки належним чином повідомлених учасників процесу у судове засідання

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про можливі причини неявки у судове засідання з наданням суду доказів поважності цих причин. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Перевірка наявності осіб, яких було викликано до суду, покладається на секретаря судового засідання, який повинен з'ясувати причини можливої неявки цих осіб і доповісти про це головуючому у судовому засіданні (ст. 48 ЦПК).

Неявка без поважних причин когось з учасників цивільного процесу у судове засідання тягне негативні процесуальні наслідки залежно від процесуального статусу учасника.

Так, у разі неявки у попереднє судове засідання однієї з сторін без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, поданих до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно (ст. 130 ЦПК).

Відповідно до ст. 169 ЦПК суд відкладає розгляд справи у випадку неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки, або у разі першої неявки в судове засідання зазначених осіб, сповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини своєї неявки, які судом визнані поважними.

Так само діє суд у випадку першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд може відкласти розгляд справи, якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, або у тому випадку, коли суд викликає позивача або відповідача для дачі особистих пояснень, якщо вони ведуть справи через своїх представників. Неявка ж у судове засідання без поважних причин представника або неповідомлення ним про причини своєї неявки не є перешкодою для розгляду справи. Лише за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (ч. З ст. 169; п. З ч. 1. ст. 207 ЦПК).

У разі коли суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, який вдруге не з'явився в судове засідання, суд може постановити ухвалу про заочний розгляд справи, вирішуючи справу лише на підставі наявних у справі даних чи доказів (ч. 4 ст. 169 ЦПК).

У випадку неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд згідно із ст. 170 ЦПК заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності цих осіб та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Водночас суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися. Зокрема, згідно із ст. 1853 КпАП на цих осіб може бути накладений штраф за неповагу до суду, що дістала вияв у злісному ухиленні від явки в суд. Крім того суд може постановити ухвалу про привід свідка, якщо належно викликаний свідок без поважних причин не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки. Виконання такої ухвали покладається на органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення (ст. 94 ЦПК).