Поняття та значення стадії підготовки справи до судового розгляду

Після відкриття провадження у справі суддя здійснює підготовку справи до судового розгляду. Провадження у справі до судового розгляду регулюється гл. З розд. III ЦПК, у якій визначені процесуальні дії суду з підготовки справи до судового розгляду та проведення попереднього судового засідання. У постанові Пленуму ВСУ "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" від 12 червня 2009 р. № 5 (далі - постанова ВСУ від 12.06.2009 р. № 5), підкреслюється, що стадія підготовки справи до судового розгляду справи є самостійною і важливою та створює необхідні умови для правильного і своєчасного вирішення справи, ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Здійснення учасниками цивільного процесу та судом сукупності процесуальних дій, визначених процесуальним законом, є обов'язковим на цій стадії процесу.

Процесуальною формою підготовки справи до судового розгляду є передбачене ст. 130 ЦПК попереднє судове засідання, проведення якого, однак, не є обов'язковим. Питання про доцільність його проведення вирішується суддею при відкритті провадження у справі. Попереднє судове засідання не проводиться у наказному та в окремому провадженнях, а також при вирішенні скарг на дії державного виконавця, клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів. Разом з тим, у справах окремого провадження, зокрема при розгляді справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання фізичної особи недієздатною, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою чи про відновлення прав на втрачені цінні папери, здійснюються певні підготовчі дії, визначені законом (статті 239, 248, 262 ЦПК). У тих випадках, коли суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання не є необхідним, справа до судового розгляду призначається ухвалою про відкриття провадження у справі.

Підготовка цивільних справ до судового розгляду, в тому числі призначення та проведення попереднього судового засідання, може здійснюватися також при новому розгляді після скасування ухваленого судового рішення судом вищої інстанції та після скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами залежно від підстав скасування. Певні підготовчі дії можуть мати місце й після відновлення зупиненого провадження у справі (ст. 204 ЦПК).

Як і будь-яка інша стадія цивільного процесу, підготовка справи до судового розгляду має свої визначені законом межі. Розпочинається вона з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, після чого суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копію відповідної ухвали і водночас відповідачеві - копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, які згідно з ч. 1 ст. 120 ЦПК позивач повинен подати суду, а третій особі - копію позовної заяви. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач згідно зі ст. 128 ЦПК має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Заперечення проти позову подається у строк, визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі, в ньому відповідач може посилатися на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Подання заперечень проти позову залежить від волевиявлення відповідача, і відсутність його не можна вважати порушенням процесуальних обов'язків.

Закінчується стадія підготовки справи до судового розгляду постановленням ухвали, в якій зазначаються проведені судом підготовчі дії і встановлюється дата розгляду справи (ч. 1 ст. 156 ЦПК).

Завданнями підготовки справи до судового розгляду є:

• - уточнення обставин, які мають значення для справи, та фактів, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень;
• - визначення характеру спірних правовідносин і змісту правової вимоги;
• - визначення матеріального закону, який регулює спірні правовідносини;
• - вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
• - з'ясування, які є докази на підтвердження зазначених фактів;
• - визначення кола доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснення, якій із сторін слід довести певні обставини;
• - вжиття заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяння врегулюванню спору до судового розгляду.

Всі ці дії складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду і можуть здійснюватися лише після порушення провадження у справі. Суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема забезпечувати позов (крім випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), проводити попереднє судове засідання тощо. Після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без руху та її повернення (ст. 121 ЦПК) чи про відмову у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 122 ЦІІК).

Належно проведена підготовка справи до судового розгляду має велике значення для якісного вирішення справи - точне виконання вимог закону щодо підготовки справи до судового розгляду спрямовано на попередження затягування розгляду справи або постановлення необгрунтованих рішень.

Отже, підготовка справи до судового розгляду є обов'язковою стадією цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій судді та учасників процесу, спрямованих на примирення сторін, а також на своєчасний і правильний розгляд і вирішення цивільної справи.