Порядок заочного розгляду справи

Порядок заочного розгляду справи регулюється ст. 225 ЦПК, згідно з якою суд вирішує питання щодо заочного розгляду справи до початку розгляду справи по суті, про що постановляє ухвалу. Процесуальним законом не встановлено вимоги щодо форми її прийняття, тому вбачається, що така ухвала може бути оформлена як окремий процесуальний документ або постановлена без виходу суду до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання (частини 1, 2 ст. 210 ЦПК).

Особливістю заочного розгляду справи є те, що у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач, але при цьому і допит свідків, і дослідження письмових та речових доказів, і дослідження висновку експерта відбуваються за загальними правилами, передбаченими ЦПК Щодо принципу змагальності при заочному розгляді справи, то вбачається, що цей принцип реалізується не в повному обсязі. З одного боку, при заочному розгляді присутня лише одна сторона - позивач, але, з іншого, відповідач має можливості під час попереднього судового засідання надати всі свої докази, які суд врахує при ухваленні заочного рішення.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими гл. 8 ЦПК. До початку розгляду справи по суті суд повинен роз'яснити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки (ст. 167 ЦПК). Крім того при постановленні ухвали про заочний розгляд справи суд повинен роз'яснити позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є, водночас, відмовою від частини своїх процесуальних прав щодо розпорядження позовними вимогами, зокрема можливості зміни ним предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог. Якщо ж позивач виявить бажання реалізувати зазначені права, то суд повинен відкласти судовий розгляд на підставі ч. З ст. 224 ЦПК для повідомлення про це відповідача.

За наслідками заочного розгляду справи ухвалюється заочне рішення. За формою і змістом воно є аналогічним рішенню суду і складається з таких самих частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. До особливостей заочного рішення можна віднести те, що в описовій частині зазначається, що справа розглядалася за відсутності відповідача у порядку заочного розгляду, а в резолютивній частині мають зазначатися строк і порядок подання відповідачем зави про його перегляд (ст. 226 ЦПК). Заочне рішення ухвалюється публічно, в такому самому порядку, що і рішення суду (ст. 209 ЦПК).

Відповідачу (відповідачам), який не з'явився у судове засідання, направляється рекомендованим листом з повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення, щоб він міг визначитися щодо свого права на подання заяви про перегляд заочного рішення.