Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності

Згідно із ст. 35 ЦК фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність (емансипація).

За наявності письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування. Якщо такої згоди немає, повна цивільна дієздатність може бути надана лише за рішенням суду.

Заява про надання повної цивільної дієздатності подається самою неповнолітньою особою до суду за місцем її проживання. Підсудність справ про надання неповнолітній особі - громадянину України, який проживає за її межами, повної цивільної дієздатності визначається за клопотанням заявника ухвалою судді ВСУ (ст. 242 ЦПК).

Заява має відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 243 ЦПК. Зокрема, в ній мають бути викладені дані про те, що неповнолітня особа працює за трудовим договором або є матір'ю чи батьком дитини відповідно до актового запису цивільного стану.

Суд розглядає справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки та піклування. Участь останніх у розгляді справи є обов'язковою (ст. 244 ЦПК). За результатами розгляду справи по суті суд може ухвалити рішення про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності або про відмову у задоволенні такої вимоги.

Повна цивільна дієздатність надається неповнолітній особі після набрання рішенням суду законної сили. Рішення суду надсилається органу опіки та піклування і поширюється на всі цивільні права та обов'язки особи, якій надана повна цивільна дієздатність (ч. З ст. 245 ЦПК, ч. 4 ст. 35 ЦК).