Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації

Право апеляційного оскарження - це передбачене процесуальним законодавством право на порушення апеляційного провадження. Для реалізації цього права необхідна наявність об'єкта та суб'єктів оскарження, а також передбаченого законом порядку його реалізації.

Об'єктом апеляційного оскарження є:

• - рішення суду першої інстанції, що не набрали законної сили:
• - ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Рішення суду першої інстанції, у тому числі додаткові, заочні, можуть бути оскаржені як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті), або резолютивної частини з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку та способу виконання рішення.

Щодо оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку зазначимо, що відповідно до статей 231, 232 ЦПК воно може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.

Окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, перелік яких наведено у пунктах 1-33 ч. 1 ст. 293 ЦПК (з урахуванням висновків, викладених у рішеннях КСУ № З-рп/2010 від 27 січня 2010 р. (про апеляційне оскарження ухвал суду), № 12-рп/2010 від 28 квітня 2010 р. (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду), № 18-рп/2010 від 8 липня 2010 р. та № 13-рп/2011 від 2 листопада 2011 р.

У постанові Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" від 24 жовтня 2008 р. № 12 (далі - Постанова ВСУ від 24.10.2008 р. № 12) зазначається, що окремо від рішення суду також можуть бути оскаржені ухвали, зазначені у ч. 4 ст. 135, статтях 211,397 ЦПК, та ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові (п. 4).

Оскільки подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, у разі подання такої апеляційної скарги на ухвали, передбачені пунктами 2, 7, 9, 18-30 ч. 1 ст. 293 ЦПК, до апеляційного суду передаються ліпне копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. Апеляційний суд за необхідності може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Усі заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, згідно з ч. 2 ст. 293 ЦПК включаються до апеляційної скарги на рішення суду. В разі отримання судом першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, вона повертається заявнику, про що постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає.

Суб'єктами апеляційного оскарження є сторони (або їх правонаступники) та інші особи, які беруть участь у справі, зазначені у ст. 26 ЦПК, зокрема треті особи, заявники та їх представники та ін.

Органи та особи, які за законом мають право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, мають право на апеляційне оскарження судових рішень, якщо таке право передбачено законом. Наприклад, право апеляційного оскарження мають прокурор і заступник прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції, а помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів - тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь (ст. 37 Закону України "Про прокуратуру"). Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених у справі за його зверненням (п. 10 ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини").

Право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки (ч. З ст. 14 ЦПК, ч. 1 ст. 292 ЦПК). У такому випадку зазначені особи відповідно до ч. 9 ст. 6 ЦПК мають право отримувати в суді, який ухвалив рішення, усну або письмову інформацію про результати розгляду відповідної справи, знайомитися з матеріалами справи, знімати копії документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал, а при розгляді справи в апеляційній інстанції - набувають процесуальні права осіб, які беруть участь у справі, зокрема право брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи, подавати докази тощо.

При поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, поданні скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою (п. 8 Постанови ВСУ від 24.10.2008 р. № 12).

Засобом порушення апеляційного провадження є апеляційна скарга, подана в установлені процесуальним законодавством строки. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення (ухвалу) суду першої інстанції особами, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення чи установлення і ухвали, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання ними копії рішення (ухвали) (ст. 294 ЦПК). Правила цієї етапі поширюються також на випадки, коли відповідно до ст. 218 ЦПК суд проголосив лише вступну та резолютивну частини рішення.

У разі коли недотримання строків апеляційного оскарження зумовлено діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особа не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання або їй не надіслана копія рішення, як це вимагається у ч. З ст. 222 ЦПК, ці обставини можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення (п. 5 постанови ВСУ № 12 від 24.10.2008 р.).

Законом чітко визначені вимоги, що ставляться до форми і змісту апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається у письмовій формі; у ній наводяться такі відомості: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, їх неправильного дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання їх до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) перелік документів та інших матеріалів, то додаються.

Апеляційна скарга підписуються особою, яка її подає, або її представником. Якщо скарга подається представником, то до неї мають додаватися документи, що посвідчують його повноваження, якщо ці документи раніше не подавалися. Також до апеляційної скарги слід додавати копії скарги і доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (ст. 295 ЦПК).

Апеляційні скарги подаються до судової палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких розташований місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (ст. 291 ЦПК). З метою створення сприятливих умов для реалізації права на апеляційне оскарження, вони подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. Якщо апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду, вона надсилається до суду, який ухвалив судове рішення, для виконання вимог, передбачених ст. 296 ЦПК. (Див. рис. 23)

На наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їх надходження направляються до апеляційного суду. Суд першої інстанції на стадії апеляційного провадження

не може вирішувати питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, залишення такої скарги без руху та визнання її неподаною, повернення скарги, поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження тощо. На цій стадії постановлення зазначених ухвал належить до повноважень апеляційного суду. Суд першої інстанції виконує лише функції з прийняття апеляційної скарги та надіслання її разом зі справою до апеляційного суду у визначений законом строк.

Після реєстрації справи в автоматизованій системі документообігу апеляційного суду вона не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який протягом трьох днів після надходження справи вирішує питання про відкриття апеляційного провадження.

Із цією метою суддя-доповідач відповідно до статей 292-295 ЦПК повинен перевірити: 1) чи передбачена законом можливість апеляційного оскарження ухвали; 2) наявність у особи, яка подає скаргу, права на апеляційне оскарження судового рішення; 3) чи дотримано строк на подання апеляційної скарги; 4) відповідність апеляційної скарги формі та змісту, встановленим законом, і переліку додатків до неї; 5) чи сплачено в належному розмірі та у визначеному порядку судовий збір.

Якщо апеляційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам, встановленим ст. 295 ЦПК (зокрема, якщо в ній не зазначено, у чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали суду, чи порушувалось у суді першої інстанції питання про встановлення обставин, витребування та дослідження доказів, які в апеляційній скарзі визначені як нові, з яких причин ці питання не порушувались у суді першої інстанції, підстави дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які досліджувалися судом першої інстанції, причини неподання нових доказів до суду першої інстанції тощо), а також у разі несплати суми судового збору суддя-доповідач застосовує положення ст. 121 ЦПК та ухвалою залишає апеляційну скаргу без руху (ч. 2 ст. 297 ЦПК). В ухвалі суду необхідно вказати підстави залишення апеляційної скарги без руху та визначити строк для усунення недоліків з урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення вказаних недоліків. У разі невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу і в разі виявлення при прийнятті апеляційної скарги обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. З ст. 121 ЦПК (зокрема, якщо скаргу подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; скарга не підсудна цьому суду тощо). Постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху може мати місце і у разі її подання після закінчення строків, встановлених ст. 294 ЦПК, без наявності в ній або в окремій заяві клопотання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання такої ухвали особа має право звернутися до апеляційного сулу з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. В іншому випадку суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Заява про поновлення строку апеляційного оскарження розглядається суддею-доповідачем одноособово без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання (п. З інформаційного листа ВССУ № 4-18304-12 від 13 лютого 2012 р., далі - Інформаційний лист ВССУ).

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Також, у випадках, передбачених ч. 4 ст. 297 ЦПК, а саме, якщо: справа не підлягає апеляційному розгляду в порядку цивільного судочинства; є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги; є ухвала про відмову в задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

У пункті 6 інформаційного листа ВССУ щодо застосування п. 1 ч. 4 ст. 297 ЦПК зазначено таке. На стадії відкриття апеляційного провадження у справі суддя перевіряє лише, чи у порядку цивільного судочинства ухвалене судове рішення (на підставі норм ЦПК). В іншому випадку суддя-до нові дач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. У разі якщо судове рішення ухвалено за правилами ЦПК, але справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження немає. Таке судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі її. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК.

У разі постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного проваджений їх копії разом із доданими до скарги матеріалами надсилаються особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали (ч. 5ст. 297 ЦПК).

Ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

При надходженні неналежно оформленої справи (наприклад, відсутні підписи у протоколі, справа не підшита, опис документів у справі належним чином не оформлено тощо) з нерозглянутими зауваженнями щодо правильності та повноти фіксування судового процесу технічними засобами, або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Якщо апеляційна скарга відповідає вимогам процесуального законодавства, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі і не пізніше наступного дня після її постановлення надсилає копії апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого останні можуть подати заперечення на апеляційну скаргу.

До поданої апеляційної скарги можуть приєднатися особи, котрі брали участь у справі на стороні особи, яка подала скаргу, а також особи, котрі не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки і їх вимоги не є іншими. Зазначені особи мають право подати заяви про приєднання до апеляційної скарги лише до початку розгляду справи в апеляційному суді (до постановлення ухвали про призначення справи до розгляду - ст. 302 ЦПК). До цієї заяви має додаватися документ про сплату судового збору (ч. З ст. 299 ЦПК). Заяви про приєднання до апеляційної скарги можуть містити лише додаткові обгрунтування, уточнення вже поданої апеляційної скарги, у тому числі як питання факту, так і питання права. У разі коли в заяві про приєднання до апеляційної скарги фактично зазначені інші вимоги або заявлені інші мотиви, ніж ті, що наведені в апеляційній скарзі, така заява вважається окремою апеляційною скаргою і залишається без руху до оформлення її відповідно до правил ст. 295 ЦПК і оплати судових витрат.

Згідно із ст. 300 ЦПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю або частково.

Право па доповнення чи зміну апеляційної скарги може бути реалізовано лише протягом строку па її апеляційне оскарження. Крім того до початку розгляду справи в апеляційному суді особа може відкликати подану нею апеляційну скаргу. У такому випадку суддя-доповідач постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги (ч. З ст. 300 ЦПК). Якщо особа подала заяву про відкликання скарги після постановлення ухвали при призначення справи до розгляду, це не може бути підставою для закриття апеляційного провадження, якщо особа не подала заяву про відмову від скарги. Відмовитися від апеляційної скарги особа, яка її подала, має право протягом усього часу розгляду справи, і це питання вирішується апеляційним судом у судовому засіданні. Прийнявши відмову від апеляційної скарги, суд закриває апеляційне провадження за цією скаргою, а за наявності інших апеляційних скарг - продовжує апеляційне провадження за цими скаргами. Наслідком відмови особи від апеляційної скарги є неможливість повторного оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав.

Протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу, що буде враховано апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи (ч. 5 ст. 300 ЦПК).