Поняття та підстави перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження у цивільному судочинстві, котрий, як і апеляційне та касаційне провадження чи перегляд судових рішень Верховним Судом України, спрямований на захист прав та охорон юна-них законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави. На відміну від підстави перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду, про який йдеться, і не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї і, отже, не могли надати суду відповідні дані. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Як самостійний вид перевірки судових рішень провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком і наслідками перевірки тощо. Питання перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами врегульовані гл. 4 розд. V ЦПК.

Нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували па час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму ВССУ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30 березня 2012 р. №4 (далі - Постанова від 30.03.2012 р. №4), необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 ч. 2 ст. 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути па висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для нововиявлених обставин, які визначені у пунктах 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК, необхідними умовами є те, що вони існувати на час розгляду справи, але підстави перегляду виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема шляхом скасування судовою рішення, яке стаю підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду (п. 3).

Від нововиявлених обставин слід відрізняти нові обставини, тобто такі, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення (наприклад, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). У цьому випадку нові обставини можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Крім того докази, якими підтверджується нововиявлені обставини, треба відрізняти від нових доказів, оскільки останні не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами визначені у ч. 2 ст. 361 ЦПК.

По-перше, це істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, па час розгляду справи. До істотних для справи обставин відносяться обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше суттєве значення для правильного вирішення справи (наприклад виявлення факту, що сторона була недієздатною, що існує заповіт на майно тощо).

Для прикладу наведемо таку справу. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області розглянув справу за пшоном М. Л. про розірвання шлюбу. Рішенням від 29 березня 2007р. суд позовні вимоги задовольнив. 20 квітня 2007р. Л. звернулася до суду із заявою п/ю перегляд рішення у зв'язку з понови яв. ієн и. ми обставинами, посилаючись на свою вагітність, про яку на час ухвалення судового рішення не знала і не могла знати. Суд ухвалою від 15 травня 2007р. заяву задовольнив, скасувавши своє ж рішення від 29 березня 2007р.1

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Разом з тим, не всі невідомі на час розгляду справи обставини є підставою для скасування судового рішення, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі згідно із ст. 179 ЦПК.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, що в такому акті зазначено про надання йому зворотної сили (п. 7 Постанови від 30.03.2012 р. № 4).

Не визнаються нововиявленими обставинами ті, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення ВСУ або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) також не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Такі обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Другою підставою для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами є завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

За загальним правилом, ці обставини визнаються підставою для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо вони встановлені вироком суду, що набрав законної сили. У деяких випадках, коли стосовно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчено постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову органів дізнання та досудового слідства, а також постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у ст. 7і КПК України, прийнятих за результатами проведеного в порядку кримінального судочинства розслідування за умови визнання їх істотною для справи обставиною відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК.

З метою забезпечення права громадян на перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ч. 2 ст. 361 ЦПК було доповнено п. 2і, яким передбачено, що у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, ці рішення або ухвали суду також підлягатимуть зазначеному перегляду.

Третю підставу перегляду становить скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Таким чином, між рішеннями повинен існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи (п. 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 4).

Четвертою підставою є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Зміст цього положення полягає в тому, що в разі коли судове рішення було ухвалено на підставі норм закону або іншого правового акта, який за подальшим висновком КСУ був визнаний неконституційним, відповідні положення закону або іншого правового акта не можуть вважатися законними підставами для ухвалення судового рішення. У будь-якому випадку судове рішення може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами лише у разі якщо воно не ще виконано.

За змістом статей 73,74 Закону України "Про Конституційний Суд України" судове рішення може бути переглянуто на підставі п. 4 ч.2 ст. 361 ЦПК також і в тому разі, якщо Конституції!ний Суд України вказав на преюдиційність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта, якщо рішення суду ще не виконано (п. 10 Постанови від 30.03.2012 р. № 4).

Отже, перегляд судових рішень у зв'яжу з нововиявленими обставинами являє собою самостійну стадію цивільного процесу, в якому судом з'ясовується наявність чи відсутність правових підстав для цього-юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоч їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.