Народні засідателі (Суд як суб'єкт цивільного процесу)

Народ безпосередньо приймає участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів, які користуються всіма правами судді. Народні засідателі беруть участь у вирішенні справи лише на першій інстанції у складі одного судді щодо певних категорій справ. До таких справ відносяться справи про:

• - обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• - визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• - усиновлення;
• - надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• - обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними судцями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосудця.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, і які дали згоду бути народними засідателями. Ці списки затверджуються на строк 4 роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше, ніж у 2 роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:

• 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
• 3) які мають не зняту чи не погашену судимість;
• 4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурорі, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
• 5) громадяни, які досягли віку шестидесяти п'яти років;
• 6) особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.

Підлягають звільненню від виконання обов'язків народного засідателя за розпорядженням голови суду на їх прохання, подане до початку виконання своїх обов'язків:

• 1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;
• 2) керівник та заступники керівників органів місцевого самоврядування;
• 3) особи; які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• 4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Ці особи повинні подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі до залучення їх для виконання цих обов'язків.

Відповідно до п. З розділу IV Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10.05.2006 р. №361/2006 інститут народних засідателів у здійсненні судочинства потребує процесуального оформлення. Для правильного і максимально справедливого вирішення певних справ важливими є не тільки юридичні знання суддів, а й життєвий досвід та моральність народних засідателів.