Поняття та види третіх осіб
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену сторонами цивільну справу в суді для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Треті особи заінтересовані в результатах розгляду справи як і сторони. На правове становище третіх осіб можуть вплинути наслідки розгляду спірної справи судом між сторонами. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий характер полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретному спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї- пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правовий характер полягає в недопущенні постановления судом несприятливого для себе рішення.
Спір, який розглядається судом, може тою чи іншою мірою торкатися інтересів інших осіб, бути пов'язаний з правовідносинами, суб'єктом яких є особа, котра не бере участі в спорі. Тому рішення суду може торкатися її матеріальних прав і обов'язків, вплинути на них чи призвести до такого становища, за якого вони виявляться фактично порушеними.
Наприклад, за позовами про розділ спільно нажитого майна подружжя у справі може бути зацікавлений хтось із родичів, який передав їм своє майно в тимчасове користування. Посадова особа, яка підписала наказ про звільнення, зацікавлена у справі за позовом працівника про поновлення на роботі і виплаті заробітної плати за вимушений прогул.
У наведених прикладах у сфері судового розгляду буде знаходитися не одне, а кілька матеріальних правовідносин в силу їх нерозривного зв'язку і взаємозв'язку. Суб'єктам цих правовідносин надається можливість захисту своїх суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів як третіх осіб.
За своєю юридичною зацікавленістю треті особи наближаються до правового становища сторін, однак метою їх участі с прямо чи опосередковано захист своїх прав і законних інтересів, які, як правило, відрізняються від прав сторін, і в такій же мірі незалежних від них. Тому захист своїх прав, відмінних і незалежних від прав сторін, - основна функція інституту третіх осіб.
Треті особи відрізняються від сторін тим, що на момент звернення позивача за судовим захистом, вони не заявляють про свій інтерес.
Від участі прокурора, органів державної влади і місцевого самоврядування, представника та інших осіб, які можуть вступити в цивільний процес, участь третіх осіб відрізняється характером і підставами юридичної зацікавленості. Для третіх осіб обов'язкова наявність допроцесуального матеріально-правового зв'язку з однією чи обома сторонами.
Третіми особами в процесі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Вони наділені всім комплексом прав, передбачених ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до глави 4 ЦПК України в цивільному процесі беруть участь два види третіх осіб: треті особи які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (ст. 34 ЦПК), і треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 35 ЦПК). Обидві групи третіх осіб віднесені законом до осіб, які беруть участь в справі, а значить є юридично зацікавленими.
Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог поєднують наступні ознаки:
- - наявність матеріально-правової зацікавленості в результаті справи, що виявляється у висуненні самостійних вимог на предмет спору чи наявності лише процесуальної зацікавленості, яка виражається у можливості впливу рішення суду на права та обов'язки стосовно одної із сторін;
- - вступають у процес, коли в ньому вже є дві сторони - позивач і відповідач, які визначили предмет спору;
- - вступають у справу до ухвалення судом рішення.
