Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ

Згідно зі ст. 158 ЦПК України судове засідання може проводитися лише в спеціальному обладнаному для цього приміщенні суду - в залі засідань.

За загальним правилом судовий розгляд справи має відбуватись з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі чи їх представників, особа, яка бере участь у справі може заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Судові засідання проводяться в спеціально обладнаних приміщеннях- залах судових засідань. Новацією цивільно-процесуального законодавства стало запровадження згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції" від 4 липня 2012 р. права суду за власною ініціативою або за клопотанням сторін чи іншого учасника цивільного процесу постановити ухвалу про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Порядок та умови такого засідання визначені ст. 158-1 ЦПК України.

Головуючий в судовому засіданні, якщо справа розглядається колегіально, а коли одноособово - суддя, повинен спрямовувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для справи, а також забезпечує належний виховний рівень судового процесу (ст. 162 ЦПК), спокійну робочу обстановку і належний порядок в судовому засіданні.

Всі присутні в залі судового засідання, а також сторони, інші особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі мають додержуватись встановленого порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого: при вході до нього суддів присутні повинні встати, рішення суду заслуховують стоячи, учасники процесу звертаються до суду та дають свої показання і пояснення стоячи. Згідно зі ст. 161 ЦПК України особи, які беруть участь у справі свідки, перекладачі, експерти та спеціалісти звертаються до суду словами "Ваша честь".

Цим виховується повага до суду, який здійснює правосуддя іменем України. До осіб, які порушують порядок під час розгляду справи, головуючий застосовує засоби впливу, передбачені ст. 92 ЦПК України. Новацією цивільно-процесуального законодавства України стало закріплення статусу судових розпорядників, на яких покладено обов'язок забезпечення належного порядку при розгляді судових справ.

ЦПК України передбачає новий інститут "заочний розгляд справи" (глава 8 розділу III ЦПК), який буде розглянуто у розділі 21 нашого посібника.

Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст.

Судове засідання з розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин: 1) підготовча; 2) розгляд справи по суті- (дослідження обставин справи і перевірка доказів); 3) судові дебати; 4) ухвалення і оголошення рішення.

Перша частина має підготовчий характер. В ній суд вирішує питання щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду, секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів) та наявних доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу, встановлених статтями 163-172 ЦПК, процесуальних дій:

• 1) головуючий (суддя) відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься, хто позивач і відповідач, заявник і заінтересована особа (у справах з адміністративно-правових відносин і окремого провадження) і пропонує їм та представникам зайняти встановлені для них місця;
• 2) перевіряється явка учасників процесу, встановлюється особистість тих, хто прибув, і перевіряються повноваження посадових осіб та процесуальних представників, вирішується питання про участь у справі інших заінтересованих осіб, які не викликалися, але з'явилися в судове засідання;
• 3) головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки і попереджує про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України за завідомо неправильний переклад. ЦПК України передбачено приведення перекладача до присяги. Текст присяги підписується перекладачем і разом з розпискою про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад приєднується до справи (ст. 164 ЦПК);
• 4) з зали судового засідання видаляються свідки. Згідно зі ст. 165 ЦПК України судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо до того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав;
• 5) головуючим оголошується склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, прокурора, експерта, перекладача і роз'яснюється особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи. Згідно зі ст. 163 ЦПК України секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних осіб з'явився до суду чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився.

Заявлений відвід судді має бути мотивований нормативно визначеними для цього підставами (ст. 20 ЦПК). Підстави для відводу прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання встановлені ст. 22 ЦПК України.

Заявлений відвід вирішується у порядку, встановленому ст. 24 ЦПК України. Суд повинен заслухати пояснення особи, якій заявлено відвід, якщо вона бажає їх дати, а також думку про це осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується судом, який розглядає справу, в нарадчій кімнаті з поставленням ухвали.

Заяву при відвід судді при колегіальному розгляді справи вирішують інші судді у відсутності того, кому заявлено відвід, і він вважається відведеним при рівній кількості голосів, поданих за і проти. Заява про відвід кільком суддям або всьому складові суду вирішується тим же судом в повному складі простою більшістю голосів.

6) якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права і обов'язки, визначені ст. 27 ЦПК України, а для сторін - також ст. 31 ЦПК України, про що зазначається в журналі судового засідання.

Головуючий повинен запитати у осіб, які беруть участь у справі, чи є у них клопотання, пов'язані з розглядом справи. Якщо такі будуть заявлені - вирішити їх негайно, заслухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, постановивши про це ухвалу;

• 7) вирішується питання про можливість розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, свідків або експертів. Воно вирішується після заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у судове засідання на її розгляд (ст. 170 ЦПК);
• 8) за відсутності обставин, які роблять неможливим розгляд справи, головуючий роз'яснює експертові його права і обов'язки та попереджає про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України за дачу завідомо неправильного висновку, а також приводить його до присяги (ст. 171 ЦПК);
• 9) роз'яснює спеціалістові його процесуальні права та обов'язки (ст. 172 ЦПК).

Виконанням всіх перерахованих дій завершується підготовча частина судового засідання.

Після цього суд переходить до другої частини судового засідання - з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослідження на підставі передбачених ЦПК засобів доказування наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін. Ця частина судового засідання, має виключно важливе значення, оскільки присвячена безпосередньому розгляду справи по суті (ст. ст. 173-92,194 ЦПК).

Розгляд справи по суті починається доповіддю судді про обставини справи. В ній зазначається: яка справа розглядається, хто позивач, відповідач, предмет вимоги, розмір, чим обґрунтовується вимога, докази; заперечення відповідача, їх обгрунтування, докази. Якщо справа розглядалася, але була відкладена, то доповідаються причини відкладення і чи усунені вони. Коли ж справа вже була вирішена, однак рішення було скасоване і справа надійшла на новий розгляд від суду касаційної інстанції, то необхідно про це сказати і зазначити на ті вказівки, які зроблено в ухвалі суду, який розглядав справу. Після доповіді головуючий з'ясовує чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спору до третейського суду. Заявлені відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін розглядаються судом у порядку, встановленому ст. ст. 174, 175 ЦПК України. Зазначені волевиявлення сторін заносяться до журналу судового засідання і підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.

Про неприйняття судом відмови від позову, визнання позову відповідачем чи незатвердження мирової угоди сторін суд постановляє мотивовану ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.

Для цього заслуховуються пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також пояснення інших осіб, які беруть участь у справі. Суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення, якщо це викликано особливостями конкретних обставин справи. В процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть одна одній ставити запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст. 132 ЦПК), чи пояснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, судця оголошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок допиту свідків, допиту експертів та дослідження інших доказів. Свідки допитуються за правилами, встановленими ст. ст. 180-84 ЦПК України.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову давати показання. Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджуються про кримінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі. Згідно зі ст. 180 ЦПК України головуючий повинен привести кожного свідка до присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднується до справи. Кожен свідок допитується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. ЦПК України передбачено, що кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін (ч.10 ст. 180 ЦПК).

Допит малолітніх та неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювач і в, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки і піклування, служби у справах дітей (ст. 182 ЦПК).

Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані в письмовій формі в протоколі судового засідання.

Не можуть бути використані як показання свідків письмові пояснення громадян. У відповідних випадках вони приймаються судом як письмові докази ст. 64 ЦПК, п.27 Постанови Пленуму ВСУ від 12.09.2009 p. № 2і).

Письмові докази досліджуються в судовому засіданні за правилами, встановленими статтями 185, 186 ЦПК України. Письмові докази, а також протоколи їх огляду, складені у порядку виконання окремих доручень (ст. 132 ЦПК), забезпечення доказів (ст. 133 ЦПК), їх огляду на місці (ст. 140 ЦПК) оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках- також експертам і свідкам. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян, з метою охорони їх таємниці, може бути проведено у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими таке листування і повідомлення відбулися. При відсутності згоди таких осіб - тільки в закритому судовому засіданні.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні провадиться в порядку встановленому ст. 187 ЦПК України. Вони оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. У випадку неможливості доставити до суду речові і письмові докази, вони оглядаються і досліджуються за місцем їх знаходження за правилами, встановленими ст. 140 ЦПК України.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після цього в судовому засіданні досліджується висновок експерта. Спочатку висновок оголошується, а потім для його роз'яснення і доповнення експерт за пропозицією суду може дати усне пояснення, яке заноситься до журналу судового засідання, а для роз'яснення і доповнення висновку йому можуть бути задані запитання судом і особами, які беруть участь у справі (ст. 189 ЦПК).

Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК).

Також під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста. Під час судового засідання спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих консультацій чи письмових роз'яснень учасниками процесу. Письмові роз'яснення спеціаліста приєднуються до справи (ст. 190 ЦПК).

У деяких справах, що виникають з сімейних, житлових, спадкових правовідносин беруть участь відповідні органи державного управління - опіки і піклування, житлово-комунальні, фінансові - для дачі висновку у справі з метою здійснення покладених на них обов'язків і для захисту прав громадян та законних інтересів інших осіб (ч.3ст. 45 ЦПК). Такий висновок оголошується в судовому засіданні.

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслуховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати- це третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В таких промовах висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати провадяться у порядку, встановленому ст. 193 ЦПК України, з додержанням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. Першому надається слово позивачеві, за ним його представникові та третій особі на його стороні, потім - відповідачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа з самостійними вимогами. Але якщо у справі приймають участь особи та органи, яким законом надано право

захищати права, свободи та інтереси інших осіб, вони виступають у судових дебатах першими (ч.6 ст. 193 ЦПК).

Під час судових дебатів може виникнути необхідність додаткового з'ясування обставин, що мають значення для справи (їх наявності, уточнення змісту тощо), або дослідження нових доказів. В таких випадках суд поновлює розгляд справи по суті, постановляючи про це ухвалу (ст. 194 ЦПК). Відповідно до ст. 193 ЦПК України суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (п. 7 ст. 193 ЦПК).

Заключною частиною (четвертою) розгляду справи є вихід суду після судових дебатів до нарадчої кімнати для постановлення рішення (ст. 195 ЦПК). Якщо при постановленні рішення виявиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не ухвалюючи рішення, відновлює розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву (ч. 4 ст. 195 ЦПК України).

Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати - ніхто не має права бути присутнім в нарад чіп кімнаті, крім складу суду в даній справі; судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловлені в нарадчій кімнаті (ст. 196 ЦПК). Рішення ухвалюють більшістю голосів судді, які входять до складу суду в даній справі, при одноособовому розгляді справи - суддею, який розглядав справу. Ухвалене рішення викладається в письмовій формі за встановленим ст. 215 ЦПК України змістом головуючим або одним з суддів при колегіальному розглядові справи і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення. Як виняток, в особливо складних справах складання описової та мотивувальної частини рішення може бути відкладено на строк не більше п'яти днів. Вступну та резолютивну частини рішення суд повинен оголосити в тому ж засіданні, в якому закінчено розгляд справи. Вона підписується всім складом суду і приєднується до справи.

Ухвалене судове рішення проголошується прилюдно. Всі присутні в залі судового засідання вислуховують його стоячи в знак поваги до авторитету суду і його акта, який постановляється іменем України. Потім головуючий роз'яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк оскарження (ст. 218 ЦПК) та оголошує судове засідання у даній справі закритим.